пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
30 вересня 2024 року Справа № 903/216/24
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка
про відстрочку виконання рішення суду
у справі № 903/216/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка"
до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка
про стягнення 1 576 746 грн. 22 коп
за відсутності учасників справи
встановив: 16.09.2024 ПОСП імені Івана Франка подало до суду заяву про відстрочку виконання рішення (вх.№01-74/1310/24), в якій просило суд:
- зупинити стягнення за наказом № 903/216/24-1 від 26.06.24 про примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 30.05.24 по справі №903/216/24 до прийняття судом рішення за результатами розгляду даної заяви про відстрочення виконання рішення;
- відстрочити виконання рішення, а саме: відстрочити стягнення 775 028грн 21коп (з яких: 581142грн. 15коп. основного боргу, 150129грн. 30коп. пені та 43756грн. 76коп.- 10% річних), а також 14451грн 42коп витрат по сплаті судового збору до 30.11.2024 включно.
Обгрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що існують обставини, які істотно перешкоджають боржнику виконанню рішення, а саме обставини непереборної сили (форсмажорні обставини), які утруднюють та роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Водночас, судом було встановлено, що згідно супровідного листа №01-20/903/216/24/787/24 від 28.06.2024 матеріали справи №903/216/24 були надіслані на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду для перегляду рішення в апеляційній інстанції.
Згідно супровідного листа Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 справу №903/216/24 повернуто до Господарського суду Волинської області у зв'язку із завершенням апеляційного провадження.
Станом на 17.09.2024 матеріали справи не надійшли до Господарського суду Волинської області.
Ухвалою суду від 17.09.2024 прийнято до розгляду заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка про відстрочку виконання рішення у справі №903/216/24 та зупинено розгляд заяви до повернення матеріалів справи №903/216/24 на адресу Господарського суду Волинської області.
19.09.2024 матеріали справи №903/216/24 повернулися до Господарського суду Волинської області.
Ухвалою суду від 20.09.2024 розгляд заяви Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка про відстрочку виконання рішення поновлено; призначено розгляд заяви в судовому засіданні 30 вересня 2024 року; запропоновано стягувачу, за наявності, подати суду свої заперечення щодо даної заяви; зупинено стягнення за наказом Господарського суду Волинської області №903/216/24-1 від 26.06.2024, що виданий на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 30.05.2024 у справі №903/216/24, до прийняття судом рішення за результатами розгляду заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення. Явку учасників справи у судове засідання визнано на їх розсуд.
Ухвала суду надіслана та доставлена сторонам до електронного кабінету 21.09.2024, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа.
27.09.2024 від ПОСП імені І.Франка надійшло клопотання, в якому заявник просить зупинити розгляд заяви (зупинити провадження у справі) ПОСП ім.Івана Франка про відстрочку виконання рішення суду по справі № 903/216/24 до повернення матеріалів справи з Північно-західного апеляційного господарського суду. Обгрунтовуючи клопотання, заявник посилається на те, що ПОСП ім. Івана Франка стало відомо, що 26.09.24 ПЗАГС було витребувано з Господарського суду Волинської області оригінали матеріалів справи № 903/216/24 (а не матеріали оскарження), що є підставою (за аналогією закону) в силу підпункту 17.12 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України для зупинення розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду. При цьому, згідно підпункту 17.10 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12- 14, 17, 19, 21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.
Суд зазначає, що ухвалою від 17.09.2024 було зупинено розгляд заяви до повернення матеріалів справи №903/216/24 на адресу Господарського суду Волинської області у зв'язку із відсутністю у суді матеріалів даної справи. Ухвалою суду від 20.09.2024 розгляд заяви ПОСП імені Івана Франка про відстрочку виконання рішення поновлено та призначено розгляд заяви в судовому засіданні 30.09.2024. Лист апеляційної інстанції про надіслання матеріалів справи №903/216/24 надійшов до суду 26.09.2024.
Згідно табелю обліку робочого часу програмного комплексу «Діловодство спеціалізованого суду», суддя Слободян О.Г. з 23.09.2024 по 27.09.2024 перебувала у відпустці.
На день розгляду заяви матеріали справи знаходяться у Господарському суді Волинської області, що не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Відповідно до ч.2 ст.331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У зв'язку із тим, що розгляд заяви про відстрочку виконання рішення судом поновлено, розгляд даної заяви призначено на 30.09.2024, а матеріали справи знаходяться у Господарському суді Волинської області, суд дійшов висновку про відмову у клопотанні ПОСП імені Івана Франка про зупинення розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду по справі № 903/216/24 до повернення матеріалів справи з Північно-західного апеляційного господарського суду.
30.09.2024 від представника ТОВ "Захід-Агро-Техніка" надійшло заперечення у справі, в якому останній вважає, що заява про відстрочку виконання рішення не підтверджена доказами, а посилання заявника на форс-мажорні обставини не стосуються предмету спору у даній справі. Просить відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення та розглядати заяву без участі представника стягувача.
Представник заявника - ПОСП імені Івана Франка в судове засідання не з'явився.
Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки, явка учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників справи.
Розглянувши заяву, додані до неї докази та матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.05.2024 у справі №903/216/24, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 (в частині стягнення витрат по сплаті судового збору), позов задоволено частково. Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" 775028грн 21коп (з яких: 581142грн. 15коп. основного боргу, 150129грн. 30коп. пені та 43756грн. 76коп.- 10% річних), а також 14451грн 42коп витрат по сплаті судового збору. Відмовлено у позові в частині стягнення 613318грн 01коп пені. Закрито провадження у справі в частині стягнення 188400грн основного боргу.
26.06.2024 судом видано наказ №903/216/24-1 про примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 30.05.2024 у справі №903/216/24.
16.09.2024 ПОСП імені Івана Франка подало до суду заяву про відстрочку виконання рішення (вх.№01-74/1310/24), в якій просило суд відстрочити виконання рішення, а саме: відстрочити стягнення 775 028грн 21коп (з яких: 581142грн. 15коп. основного боргу, 150129грн. 30коп. пені та 43756грн. 76коп.- 10% річних), а також 14451грн 42коп витрат по сплаті судового збору до 30.11.2024 включно.
Обгрунтовуючи подану заяву, боржник зазначає, що існують обставини, які істотно перешкоджають боржнику виконанню рішення, а саме обставини непереборної сили (форсмажорні обставини), які полягали у надмірних опадах та підтопленні посівів кукурудзи ПОСП ім. І.Франка на загальній площі 831,46га, внаслідок чого техніка не могла проводити сільськогосподарські роботи. Підтвердженням існування вказаних форс-мажорних обставин є сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 0700-23-2730, виданий Волинською торгово-промисловою палатою 08.06.2023 у відповідності до ст. 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні». Також вказує, що на даний момент є максимально утруднена можливість експорту пізніх зернових культур, що вирощені ПОСП ім. І. Франка, через пункти пропуску габаритного автомобільного транспорту на західній частині кордону України. Внаслідок вказаного ПОСП ім.Івана Франка не отримує кошти від здійснення основного виду його діяльності.
До заяви про відстрочення виконання рішення заявником доданий сертифікат Волинської торгово-промислової палати №0700-23-2730 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 08.06.2023.
Згідно із ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Стаття 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписом ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Приписами ч. 1-4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, в розумінні наведеної норми, відстрочка це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Відстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Так, відстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Необхідною умовою при розгляді питання про відстрочення виконання рішення є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі N 910/1180/19).
Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.99).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У Господарському процесуальному кодексі України та Законі України "Про виконавче провадження" не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.
Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається суд у своєму рішенні, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо, на думку суду, ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.
Варто зазначити, що для належного вирішення питання щодо надання відстрочки виконання судового рішення, суду необхідно з'ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.
Саме на відповідача (заявника) в контексті наведених приписів покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав. Отже, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Суд зазначає, що ПОСП імені Івана Франка (покупець), знаючи про наявність обставин непереборної сили (форсмажорні обставини), встановлених сертифікатом Волинської ТПП № 0700-23-2370 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 08.06.2023, отримував товар від позивача по видаткових накладних у 2023 році згідно договору поставки №8-ЗЧ від 22.01.2019. Тобто боржник розумів та враховував всі ризики, які можуть бути пов'язані з утрудненням виконання свої договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару по договору. Крім того, даним сертифікатом засвідчені форс-мажорні обставини щодо договірних відносин боржника з ТОВ “Агротехніка», а не із стягувачем у даній справі - ТОВ "Захід-Агро-Техніка",період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) згідно сертифікату з 16.12.2022 по 30.05.2023.
Окрім цього, проблема блокування експорту зерна на кордоні, на яку посилається заявник, не свідчить про те, що боржник не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти. Суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що стягувач не перебуває в кращому становищі порівняно з боржником, тобто такі обставини, стосуються обох сторін договору.
До заяви про відстрочення виконання рішення боржником (заявником) не додано інших доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду.
Таким чином, ПОСП імені Івана Франка не доведено належними та допустимими доказами наявність тих виключних обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду: відсутності коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення тощо.
Крім того, суд враховує тривалий час невиконання боржником своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором. Подання до суду заяви про відстрочку виконання судового рішення не може розцінюватися судом як намір боржника реально виконати рішення суду.
За таких обставин, враховуючи заперечення стягувача щодо відстрочки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ПОСП імені Івана Франка про відстрочення виконання судового рішення у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити у задоволенні заяви Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка про відстрочку виконання рішення Господарського суду Волинської області від 30.05.2024 у справі № 903/216/24.
2. Скасувати заходи щодо зупинення стягнення за наказом Господарського суду Волинської області №903/216/24-1 від 26.06.2024, що виданий на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 30.05.2024 у справі №903/216/24, вжиті ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.09.2024 у справі № 903/216/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана та набрала законної сили 30.09.2024.
Суддя О. Г. Слободян