27 вересня 2024 рокуСправа № 280/9052/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративним суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення її позову до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
27.09.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Запорізької міської ради від 20 травня 2024 року № 197 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №10" Запорізької міської ради, шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" Запорізької міської ради», до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Заяву подано до пред'явлення позову до суду.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Статтею 152 КАС України визначено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову. Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У відповідності до ч. 4 ст. 152 КАС України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - 3028 гривні.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається з матеріалів заяви, до неї додано копію квитанції від 09.09.2024 № 3591-5541-5005-4373 на суму 726,72 грн.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судом із системи «Діловодство спеціалізованого суду» установлено, що квитанція від 09.09.2024 № 3591-5541-5005-4373 обліковується як доказ сплати судового збору в адміністративній справі № 280/8440/24.
Ухвалою суду від 10.09.2024 у справі № 280/8440/24 клопотання ОСОБА_1 задоволено. Заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про забезпечення позову до подачі позовної заяви повернуто без розгляду.
Частиною 5 статті 6 Закону України «Про судовий збір» установлено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Слід звернути увагу на висновок колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 05.08.2021 у справі № 160/5879/20 (адміністративне провадження № К/9901/11999/21.
Так, у вищевказаній постанові колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду зазначено: «Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи. Так, згідно наданих скаржником до суду апеляційної інстанції доказів, судом апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваного рішення встановлено, що надана до суду на виконання вимог ухвали від 19 січня 2021 року копія платіжного доручення № 705087 від 21 грудня 2020 року не свідчить про виконання скаржником вимог цієї ухвали суду, оскільки згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням № 705087 від 21 грудня 2020 року зараховано до спецфонду як судовий збір сплачений у справі № 160/10123/20, тобто копія зазначеного платіжного доручення підтверджує факт зарахування судового збору по іншій судовій справі. З огляду на викладене, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, позивач був зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи № 160/5879/20. Разом із тим, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, судовий збір за наданим позивачем платіжним дорученням сплачений і зарахований при розгляді іншої адміністративної справи.».
Вищевикладене дає підстави для висновку, що за подання будь-якої повторної заяви (позовна заява, заява про забезпечення позову, апеляційна скарга тощо) не передбачено зарахування судового збору, зарахованого в межах іншої справи, незважаючи на те, чи була вона розглянута.
Отже, копію квитанції від 09.09.2024 № 3591-5541-5005-4373 не може бути прийнято як доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в межах адміністративної справи № 280/9052/24.
Згідно з ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що позивачем не сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в межах даної справи, що свідчить про недотримання вимог ч. 4 ст. 152 КАС України, дана заява підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 152, 154 КАС України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення її позову до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення повернути без розгляду.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко