Дата документу 27.09.2024
Справа № 334/8815/23
Провадження № 1-кп/334/351/24
27 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі кримінальне провадження, внесеного до ЄРДР під №12023082050001550 від 30 липня 2023 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого вищу освіту, розлученого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України
ОСОБА_4 , займаючи посаду начальника управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та маючи спеціальне звання - полковник поліції, 30 липня 2023 року перебував у зв'язку з виконанням службових обов'язків поблизу районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, розташованої у буд. №1-А по вул. Бородінській у м. Запоріжжя, у якості заступника керівника штабу згідно операційного плану організаційних та практичних заходів щодо забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення масових заходів у Дніпровському районі м. Запоріжжя від 29 липня 2023 року, затвердженого т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області полковником поліції ОСОБА_7 .
У зазначений день, приблизно о 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , під час виконання службових обов'язків, перебуваючи за вищевказаною адресою, здійснював адміністративне затримання та конвоювання до службового автомобіля для доставки до Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_8 з метою складання протоколу про адміністративне затримання та протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП. У цей же час, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, у форменому одязі, під час виконання останнім своїх службових обов'язків, будучи за спиною відносно ОСОБА_4 , умисно обхопив обома руками шию останнього та почав її стискати, внаслідок чого спричинив тілесне ушкодження у вигляді внутрішньошкірного крововиливу на боковій поверхні шиї ліворуч у середній третині, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , після роз'яснення йому судом суті обвинувачення, свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України визнав повністю. В ході судового розгляду кримінального провадження надав суду показання, які є послідовними, і повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладено в обвинувальному акті, погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту щодо тих обставин, які ніким, у тому числі і ним не оспорюються та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, пояснивши, що рішення його є добровільним, наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі. У вчиненому щиро кається, просить суд не застосовувати до нього сурову міру кримінального покарання.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 , повністю визнав свою винність у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 .
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 , надані ним під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї винності у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об'єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, в їх сукупності, вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю доведеною.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст.67 КК України, судом встановлено не було.
Так відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує також і те, що він раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням, його вік, по місцю проживання характеризується посередньо, визнав свою винність у судовому засіданні, враховує обставини, які пом'якшують його покарання і відсутність обставин, які обтяжують його покарання, а також приймаючи до уваги думку потерпілого, який його вибачив та просив призначити ОСОБА_5 покарання не пов'язане з позбавленням волі, за таких обставин, суд, з врахуванням встановлених обставин справи та особи винуватого вважає, що йому слід призначити покарання за ч.2 ст.345 КК України не в максимальних межах, встановлених у санкції статті за якою ОСОБА_5 , притягується до відповідальності.
Крім того враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Зазначений вид і міра кримінального покарання на думку суду є справедливою, необхідною і цілком достатньою для виправлення ОСОБА_5 , та попередження вчинення нових злочинів.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності зі ст.100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.314-318, 349, 368, 370, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, ст.ст.50, 51, 60, 65-67, 395 КК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання:
за ч.2 ст.345 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
ОСОБА_5 на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до ст.76 КК України на ОСОБА_5 покласти наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1