Справа №: 953/ 8022/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/ 1014 /24 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: оскарження бездіяльності
24 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, з участю заявниці ОСОБА_6 , без участі всіх інших учасників по справі, а саме - прокурора, належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04.09.2024 року,-
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Ухвалу Київського районного суду м .Харкова від 04.09.2024 на бездіяльність слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 про вчинення про кримінального правопорушення, передбаченого мт.126-1 КК України.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
На зазначену ухвалу слідчого судді, заявниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою визнати бездіяльність посадових осіб Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області та зобов'язати їх внести відомості до ЄРДР за її заявою від 28.07.2024 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та невідкладно розпочати досудове розслідування.
Вобґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 вказує на достатність в її заяві доказів на користь того, що в діях ОСОБА_7 відносно неї і в наслідках його дій в стані її здоров'я, містяться кваліфікуючи ознаки правопорушення за ст.126-1 КК України, оскільки заява містить місце скоєння злочину - м. Харків, період його скоєння - 2018 рік по теперішній час та способи психологічного приниження і економічного насильства в заяві до поліції нею конкретизовані, мотиви і мета ОСОБА_7 неведені. А тому, вважає ухвалу незаконною та такою. Що порушує її права на захист від домашнього насильства.
Виходячи з вищенаведеного, вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, із задоволенням її вимог.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Заявниця підтримала апеляційну скаргу і просила задовольнити її в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, був відповідно до вимог, зазначених в ч.1 ст. 135 КПК України належним чином повідомленим про дату та час та місце розгляду справи, будь-яких заяву про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді за відсутністю прокурора, оскількице відповідає вимогам ст.401 КПК України, так як неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи заявниці, яка підтримала свою апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_6 про бездіяльність посадових осіб Харківського районного управління № 1 ГУНП у Харківській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за її заявою від 27.08.2024 р. про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, в якій вона просила визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання її заяви про вчинення кримінального правопорушення та зобов'язати уповноважену особу Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 28.08.2024 р. про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
В обґрунтування скарги заявниця зазначала, що 27.08.2024 нею до Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області подано заяву про вчинення кримінального правопорушення її булим співмешканцем та внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. На підтвердження прийняття заяви, їй надали талон-повідомлення єдиного обліку № 007767 від 28.08.2024 про прийняття і реєстрацію заяви, проте, станом на 02.09.2024 відомості за її заявою до ЄРДР не внесені, чим, на думку заявниці, порушені вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України щодо строків внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні її скарги на бездіяльність, слідчий суддя керувався положеннями ч. 1 ст.303 КПК України, якою передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та вимогами ч.1 ст. 214 КПК України, якою передбачено підстави внесення відповідних відомостей слідчим, прокурором до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя вважав, що, виходячи з системного аналізу положень ч.1 ст.214 КПК України, ст.ст.2,11 КК України, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зазначивши при цьому, що закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище. А отже, дає підстави вважати, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, з наявністю в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі вищенаведеного, слідчий суддя, дослідивши зміст долученої до скарги заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 27.08.2024, встановив, що заявником не надано обґрунтованих доказів вчинення зазначеного кримінального право-порушення, а її доводи є суб'єктивним міркуванням заявника без реального обґрунтування обставин, що становлять склад кримінального правопорушення та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
На думку колегії суддів, такий висновок слідчого судді є поспішним.
Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог, передбачених ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР є наявність заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а підставою кримінальної відповідальності, згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Порядком ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого 08.02.2019 року №100, зокрема, III Розділом, який регулює реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події в центральному органі управління поліцією, головних управліннях Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах поліції, передбачено механізм прийняття, реєстрації та розгляду заяв та повідомлень, що надійшли до чергового органу поліції, у яких відсутні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.
Так, частиною 3, розділу 3, вищезазначеного нормативного документу, передбачено, що заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІКС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Керівник головного управління Національної поліції та його територіального (відокремленого) підрозділу поліції або особа, яка виконує його обов'язки, у разі встановлення в отриманій від уповноваженої службової особи заяві (повідомленні) відомостей, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно повертає її (його) до чергової служби для передавання до органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
У разі тимчасової відсутності технічних можливостей реєстрації в ІКС ІПНП заяв (повідомлень), що надходять до органів (підрозділів) поліції, їх реєструють у журналі ЄО.
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як вбачається з відповіді заступника начальника СВ Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_8 від 04.09.2024 року, звернення ОСОБА_6 за фактом щодо можливих неправомірних дій з боку ОСОБА_9 було зареєстровано в Єдиному обліку заяв та повідомлень за № 13970 від 27.08.2024 та доручено для розгляду та прийняття рішення, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», дільничним офіцерам поліції. На теперішній час рішення не прийнято.
Виходячи з того, що на даний час звернення ОСОБА_6 від 27.08.2024 року уповноваженими особами Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області на розглянуто та рішення за результатами його розгляду не прийнято, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог скаржниці та зобов'язання уповноважених осіб Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_6 від 27.08.2024 року та повідомити заявницю про результат розгляду її звернення, в передбачений законом строк та порядок.
За таких обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_6 - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04.09.2024 на бездіяльність слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 про вчинення про кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, - скасувати.
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області розглянути заяву від 27.08.2023 року ОСОБА_6 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
За наслідками розгляду заяви повідомити заявницю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3