пр. № 2-н/759/614/24
ун. № 759/19793/24
25 вересня 2024 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
у вересні 2024 р. заявник звернувся до суду із вищезазначеною заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яку було надіслано на електронну пошту суду.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 ЦПК України одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Отже, чинний цивільний процесуальний закон покладає на учасника справи, який подає до суду документи в електронній формі, надсилати копії таких документів іншим учасникам справи та надавати суду докази на підтвердження цієї обставини.
Судом встановлено, що до заяви стягувача не додані докази надіслання її копії та копій доданих до неї документів боржнику.
Оскільки ЦПК України не містить норм, які б визначали наслідки недотримання учасником справи вимоги закону щодо надання копій поданих документів іншим учасникам справи, у тому числі у наказному провадженні, суд вбачає підстави для застосування аналогії закону, що передбачено ч. 9 ст. 10 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої та другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 183 ЦПК України).
З огляду на вищевикладене, заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів не може бути прийнята до розгляду, а тому суд із застосуванням аналогії закону вбачає підстави для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 10, 43, 169, 183, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, -
заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська