СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/5960/24
ун. № 759/19775/24
27 вересня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,-
24.09.2024 р. до суду надійшов вказаний позов у якому позивач просить розірвати шлюб та в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_3 , 5/10 часток житлового будинку АДРЕСА_4 , та 5/10 часток земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , за відповідачем визнати право власності на автомобіль.
Розглянувши подану позовну заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
В порушення заначено позовна заява не містить ціни позову.
Відповідно до п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.
Позивачем в позовній заяві не визначено ціну позову, а також не зрозуміло з чого виходив позивач сплачуючи судовий збір в розимірі 9804,52 грн.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу (п. 3 Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).
Доказів на підтвердження дійсної вартості майна позивачем до позовної заяви не додано.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Таким чином, позивачу відповідно до вимог п.п.3, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України необхідно викласти всі обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема: зазначити відомості про дійсну вартість нерухомого майна, не зазначення якої ускладнює визначення дійсної ціни позову та на розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру, або зазначити вжиті позивачем всі залежні від нього дії для отримання та зазначення в позові доказів вартості нерухомого майна або причини неможливості встановлення точної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову.
Отже, позивач має зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна, та надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна виходячи з повної вартості майна, на майно, яке він просить поділити.
Визначення вартості майна може вплинути на визначення підсудності справу даному суду, оскільки майно знаходиться в різних районах м. Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік", встановлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем надано квитанцію на суму 9247,51 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У зв'язку з тим, що позивачем не визначена ціна позову виходячи із дійсної вартості спірного майна і на момент пред'явлення позову, за вимогами майнового характеру, суд не може встановити її ціну, тому суд в порядку ч.2 ст.176 ЦПК України попередньо визначає розмір в сумі 12112, 00 грн. (3028Х5Х0.8), оскільки вірна ціна позову, тобто дійсна ринкова вартість спірного майна на момент пред'явлення позову не зазначена відповідно до вимог ст.176 ЦПК України.
Також позивачем заявлено вимогу про розірвання шлюбу, що є вимогою немайнового характеру.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем в порушенян заначеоно не надано квитанцію про сплату судового збору за заявленими вказаними позовними вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду: позовної заяви: про розірвання шлюбу ставка судового збору становить: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору згідно до вимог Закону України «Про судовий збір» у розмірі 978,59 грн. (3028Х0,04Х0.8)
Таким чином позивачу необхідно необхідно визначити вартість спірного майна, виходячи з її ринкової вартості станом на день звернення до суду, зазначити відповідну ціну позову та надати докази сплати судового збору у повному обсязі, згідно вище зазначеного, які необхідно сплати за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Святош.р-ні/Святош.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37962074; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA118999980000031218206026009; код класифікації доходів бюджету 22030101 згідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та надати докази, що підтверджують кожну обставину, якими позивач обґрунтовує свої вимоги або наявність підстав для звільнення від доказування.
Окрім того, реквізити для сплати судового збору зазначені також в електронній формі за адресою: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/gromadyanam/tax/.
Також позивачем заявлено вимогу про визнання за нею в порядку поділу майна 5/10 часток житлового будинку АДРЕСА_4 , та 5/10 часток земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , в той час, як згідно договору купівлі- продажу від 06.07.2011 р. відповідач ОСОБА_2 набув право власності лише на 5/100 будинку за вказаною адресою.
Таким чином, позивачем не надано до суду доказів набуття права власності на вказане майно в розмірі 5/10 частин.
Також слід зазначити, що суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до КП "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Станом на 27.09.2024 підтвердження сплати судового збору по даній справі згідно з квитанцій в даній справі на суму 9247,51 грн. при перевірці в автоматичному режимах в комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутнє підтвердження сплати суми судового збору.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Окрім того, позивачем заявлено в прохальній частині позовної заяви клопотання про заборону для відповідача на використання та розпорядження спірним майном, а саме: на 5/10 часток житлового будинку АДРЕСА_4 , та 5/10 часток земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:109:0270 за адресою: АДРЕСА_4 .
Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову визначено ст. 151 ЦПК України.
Заява про забезпечення позову не відповідає вимогам вказаної статті, зокрема позивачем не подано заяву у встановленій формі, не надано доказів, що вказане майно, на яке вона просить накласти заборону, належить подружжю, не надано квитанцію про сплату судового збору.
Таким чином, встановлено, що заява про забезпечення позову, в даному випадку вимога, яка заявлена в тексті самої позовної заяви, подана без додержання вимог статті 151 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 151 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду. Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду у спосіб подання відповідної заяви про усуненян недоліків за підписом позивача або його представника через канцелярію суду, через електронний кабінет або направити засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Заяву про вжиття заходів забезпечення позову повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Бабич Н.Д.