Справа №:755/1502/24
Провадження №: 1-кс/755/2875/24
"25" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024011000000007 від 05.01.2024 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Новосільське Чорноморського району АР Крим, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Слідчий ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що громадянка України ОСОБА_4 у період з серпня 2005 року по лютий 2014 року обіймала посади спеціаліста та керівні посади у Міністерстві соціальної політики АР Крим.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (діючого станом на 20.02.2014), ОСОБА_4 склала відповідну присягу державного службовця, а також, згідно зі ст. 10 вказаного Закону, зобов'язалась дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України.
Під час окупації рф Автономної Республіки Крим, 20.02.2014 року громадянка України ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Сімферополь АР Крим, будучи проросійськи налаштованою та маючи негативне ставлення до діючої на той час влади України, обіймаючи посаду державного службовця в органі державної влади України в АР Крим, прийняла рішення щодо надання допомоги рф у проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, тобто вчинити державну зраду.
Реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно в інтересах рф на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, перебуваючи у м. Сімферополь АР Крим, за невстановлених обставин, після 20.02.2014 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, за погодженням з представниками держави окупанта - рф, була призначена на посаду «заступник начальника управління фінансів, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства праці та соціального захисту Республіки Крим», яке розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , та розпочала виконання функцій представника окупаційних органів влади з вироблення та реалізації державної політики рф на окупованій території.
У 2017 році, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 добровільно погодилась на пропозицію представників держави окупанта очолити посаду «начальник управління бюджетного планування та фінансування Міністерства праці та соціального захисту Республіки Крим».
Надалі, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та не відмовляючись від неї, громадянка України ОСОБА_4 , перебуваючи 27.12.2019 року у м. Сімферополь АР Крим, на підставі власного волевиявлення, була призначена представниками рф на посаду «Заступника міністра праці та соціального захисту Республіки Крим» у так званому « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташовується за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, громадянка України ОСОБА_4 , знаходячись у м. Сімферополь АР Крим, з 20.02.2014 року і по теперішній час, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, надає допомогу рф у проведенні підривної діяльності проти України, яка виражається у реалізації політики держави окупанта - рф, направленої на підрив національних інтересів України, створення і утвердження на території України незаконних органів держави окупанта, сприяння рф у завданні якомога більшої шкоди державній безпеці України, суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості України.
З огляду на викладене, 27.12.2023 року складено письмове повідомлення про підозру громадянці України ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
29.12.2023 року у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, письмове повідомлення про підозру вручено їй у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, тобто шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) від ІНФОРМАЦІЯ_3 , на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 29.12.2023, а також в Інтернет-месенджері «WhatsАpp» за номером НОМЕР_4 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 .
Таким чином, громадянка України ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Викладені обставини та повідомлена ОСОБА_4 підозра підтверджується сукупністю доказів, отриманих в ході даного кримінального провадження, у тому числі: протоколом огляду Інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.11.2023 року, протоколом огляду Інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.12.2023 року, протоколом огляду Інтернет-сайту « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.12.2023 року, протоколом огляду Інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.12.2023 року, відповіддю Державної прикордонної служби України №91-57925/18/23-Вих від 23.11.2023 року на запит слідчого, відповіддю Офісу Президента України № 43-01/1151 від 23.11.2023 року на запит слідчого та іншими матеріалами кримінального провадження.
Постановою прокурора відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя від 05.01.2024 року з кримінального провадження № 42015010000000098 від 26.05.2015 року виділено матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4 у кримінальне провадження № 22024011000000007.
У той же день, постановою слідчого, підозрювану ОСОБА_4 оголошено у розшук, у зв'язку з тим, що вона перебуває на тимчасово окупованій території України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого.
На даний час встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується матеріалами оперативного підрозділу.
Крім того, в клопотанні слідчого зазначено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, яка підтримала клопотання та зазначила про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисника, який заперечив щодо задоволення клопотання, зважаючи на його необґрунтованість та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити вказане правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції гарантовано кожному право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , яка добровільно погодилась на співпрацю з представниками окупаційної влади, має стійкі зв'язки з представниками окупаційної адміністрації, в той же час перебуває на тимчасово окупованій території України - АР Крим, не виїхала з неї до теперішнього часу та не з'явилась на виклики слідчого, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується на вказаній території від органів досудового розслідування та суду, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, яке може бути призначене підозрюваній у разі визнання її винуватою, а усвідомлення підозрюваною цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу, строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт заст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
При цьому слідчий суддя роз'яснює, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 задовольнити.
Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Новосільське Чорноморського району АР Крим, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимої, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя: