26 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/4060/24 пров. № А/857/16813/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №260/4060/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Калинич Я.М.,
час ухвалення судового рішення - 24 червня 2024 року,
місце ухвалення судового рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту судового рішення - не зазначено,
Представник позивача - Дзундза Ю. Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до відповідача - військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 квітня 2019 року по 18 липня 2022 року та період з 19 липня 2022 року по 22 травня 2024 року в сумі 427262,70 грн, зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 квітня 2019 року по 18 липня 2022 року та період з 19 липня 2022 року по 22 травня 2024 року в сумі 427262,70 грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року позову заяву повернуто позивачу з підстав п.3 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. Зазначає, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо), відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду. Звертає увагу на те, що будь-які документи, які направляються до суду без попереднього накладення на них електронного цифрового підпису, не можуть бути відправлені та, відповідно, доставлені до суду, що передбачено самою підсистемою Електронний суд та не враховано судом першої інстанції. Зауважує, що позовну заяву було подано через підсистему Електронний Суд, в яку зайти та, відповідно, відправити документи до суду, без використання електронного цифрового підпису неможливо, тому твердження суду першої інстанції, що подана позовна заява не підписана електронним цифровим підписом не знаходять своїх підтверджень. Крім того, покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08 червня 2023 року у справі №466/566/22 та від 31 серпня 2023 року у справі № 560/11012/22. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви та просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу про повернення позовної заяви у справі, зазначену у п.3 ст.294 КАС України, тому суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.312 КАС України розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з таких підстав.
Матеріалами справи стверджується, що 20 червня 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 .
Вказана позовна заява надійшла на адресу суду першої інстанції за допомогою системи «Електронний суд» та подана представником позивача адвокатом Дзундза Ю.Р.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року позову заяву повернуто представнику позивача.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не може вважатися належним чином підписаною представником позивача, оскільки така подана останнім шляхом додавання до додатку сканованої копії позовної заяви, яка містить відсканований підпис представника позивача адвоката Дзундза Ю.Р., а не створена із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів та не підписана кваліфікованим електронним підписом, тобто у суд подана сканована копія позовної заяви, яка містить відбиток сканованого підпису адвоката, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно зі ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За змістом ч.7, 8 ст.44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ч.6 ст.18 КАС України передбачає, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до ч.8 ст.18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Таким чином, процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.
У свою чергу підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.
У газеті "Голос України" від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема "Електронний суд" (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22 згідно з пунктом 10 Положення про ЄСІТС адвокати реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Адвокат як представник позивача міг подати позовну заяву: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Дзундза Ю. Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в електронному виді з використанням сервісу «Електронний суд» подав у суд першої інстанції позовну заяву, при цьому у додатку до такої долучив адміністративний позов з додатками у форматі pdf.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За змістом ч.1 ст.7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч.10 ст.44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Згідно з п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
За змістом ч.4 ст.18 цього Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, зазначив, що докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву, із використанням підсистеми «Електронний суд» відсутні.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що позовна заява сформована представником позивача через підсистему «Електронний суд» та підписана ЕЦП.
Колегія суддів звертає увагу на те, що адвокат не може подати позовну заяву до суду через підсистему «Електронний Суд», не скріпивши її електронним цифровим підписом, та не будучи зареєстрованим в підсистемі «Електронний кабінет», чим спростовуються висновки суду першої інстанції про відсутність підпису на поданій позовній заяві.
При цьому, долучення повного тексту позовної заяви з додатками у форматі pdf не є підставою для повернення позовної заяви.
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов передчасного висновку.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.
Згідно з ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З врахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.242, 243, 246, 250, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №260/4060/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 26 вересня 2024 року.