ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" вересня 2024 р. справа № 300/4433/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), 03.06.2024 звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі також - відповідач, МО України) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що в лютому 2024 року звернувся із заявою до відповідача із проханням розглянути можливість присвоєння йому статусу учасника бойових дій як особі, яка брала участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" визнані борцями за незалежність України у XX столітті на підставі п.16 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". До даної заяви додано ряд документів та відеоматеріали, які підтверджували обґрунтованість його прохання. Однак, протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років №2 від 19.03.2024 відмовлено позивачу в наданні статусу учасника бойових дій. Відмова обґрунтована тим, що позивачем у заяві не зазначено у складі якої організації, структури чи формування він перебував і брав участь у збройній боротьбі за незалежність України у XX столітті, у який період та не надав визначених законодавством документів. Подані письмові свідчення не взяті до уваги по причині відсутності у свідків учасника бойових дій, а поданий відеозапис є монолог-оповіддю (самопрезентацією). Позивач вважає, що дії відповідача в особі комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років є протиправними. Враховуючи наведене, просить визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в особі комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років прийняте у формі пункту 21 протоколу №2 від 19.03.2024 про відмову позивачу в наданні статусу учасника бойових дій та зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву від 09.02.2024 про присвоєння йому статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви (а.с.49-51).
14.06.2024 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 55-56).
Відзиву на позов від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
В лютому 2024 року позивач звернувся із заявою до відповідача із проханням розглянути можливість присвоєння йому статусу учасника бойових дій як особі, яка брала участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" визнані борцями за незалежність України у XX столітті на підставі п.16 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
До даної заяви додано ряд документів та відеоматеріали, які підтверджували обґрунтованість прохання позивача (а.с.16-46).
Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років №2 від 19.03.2024 відмовлено позивачу в наданні статусу учасника бойових дій. Відмова обґрунтована тим, що позивачем у заяві не зазначено у складі якої організації, структури чи формування він перебував і брав участь у збройній боротьбі за незалежність України у XX столітті, у який період та не надав визначених законодавством документів. Подані письмові свідчення не взяті до уваги по причині відсутності у свідків учасника бойових дій, а поданий відеозапис є монолог-оповіддю (самопрезентацією) (а.с.14-15).
Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі також Закон №3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
У відповідності до п. 16 ч. 1 ст. 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються особи, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" визнані борцями за незалежність України у XX столітті. Порядок надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 1 Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті", борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі таких органів влади, організацій, структур та формувань, зокрема, організація українських націоналістів (ОУН), Українська повстанська армія (УПА).
Процедура надання статусу учасника бойових дій особам, визначеним пунктом 16 ч. 1 ст. 6 Закону №3551-XII врегульована Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті, затвердженого постановою КМУ від 10.07.2019 №604.
Пунктами 5 та 6 цього Порядку визначено, що підставою для надання особі статусу учасника бойових дій є наявність в неї не менш як одного з таких матеріалів: документи про нагороди та військові ступені, грамоти, відзнаки відповідного періоду учасників боротьби за незалежність України, що зазначені у пункті 1 цього Порядку; фотографії (оригінали), матеріали періодичних друкованих видань за відповідний період, які містять інформацію про участь особи у складі організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 цього Порядку; архівні матеріали чи інші документи відповідного періоду із зазначенням прізвища, імені, по батькові особи, на підставі яких можна зробити достовірний висновок про належність особи до організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 цього Порядку. Зазначені архівні матеріали та інші документи, повинні бути завірені підписом керівника чи уповноваженої особи установи, яка видала документ, і скріплені печаткою такої установи. За відсутності в особи з незалежних від неї причин необхідних документів, які підтверджують її право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги завірені в установленому законодавством порядку показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, разом із такою особою брали участь у збройній боротьбі у складі організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та отримали статус учасника бойових дій за такий період.
З метою підтвердження участі ОСОБА_1 в боротьбі за незалежність України в XX столітті в складі ОУН-УПА в період з 1944 по 1947 роках, позивачем подано на адресу відповідача копії нотаріально засвідчених письмових свідчень свідців: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які датовані 2007-2008 роками.
Пунктом 7 зазначеного порядку визначено, що комісія вивчає подані документи, у разі потреби заслуховує пояснення свідків чи особи, щодо якої приймається рішення, та в місячний строк із дня надходження заяви та відповідних документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій або відмови в наданні такого статусу.
Наказом Міністра оборони України від 10.11.2022 № 369, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.11.2022 за № 1441/38777, затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років (далі Положення № 369 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 1 якого комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років (далі Комісії) створюються в Міноборони.
Згідно пункту 6 Положення № 369 на Комісію Міноборони покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років.
Пунктом 14 Положення № 369 визначено, що Комісії зобов'язані: приймати до розгляду заяви осіб, клопотання командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) або іншого керівника підприємства, установи та організації про визнання їх учасниками бойових дій, учасниками війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
реєструвати заяви, клопотання в спеціальній книзі обліку;
розглядати заяви, клопотання та інші документи в місячний строк з дня їх отримання;
самостійно або через відповідні підрозділи служб персоналу (кадрових центрів), соціального забезпечення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки робити запити до відповідних архівних установ (за потреби), про що повідомляти заявника;
заслуховувати (за потреби) пояснення осіб, які подали заяви, свідків, досліджувати інші докази особистої участі заявника в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (сил);
доводити рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, до відома громадянина в письмовій формі, а також роз'яснювати порядок його оскарження;
проводити засідання Комісії не рідше ніж один раз на місяць (за наявності документів);
розглядати документи стосовно визнання учасниками бойових дій, учасниками війни відповідно до частини першої статті 6 та статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а в разі:
надходження документів, розгляд яких не належить до повноважень Комісій, визначених пунктами 6-13 цього Положення, повертати їх заявнику або надсилати за належністю відповідному органу чи посадовій особі, без винесення таких документів на розгляд Комісії, про що повідомляти заявника з відповідними роз'ясненнями;
відсутності підстав для визнання осіб учасниками бойових дій, учасниками війни, що підтверджуються документами, відмовляти таким особам у визнанні їх учасниками бойових дій, учасниками війни;
виявлення розбіжностей або неточностей у наданих документах, повертати їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, організацій та підприємств чи особисто заявникам разом з письмовим обґрунтуванням з метою подальшого доопрацювання.
Відповідно до пункту 16 Положення № 369 Комісії приймають рішення про надання громадянам статусу учасника бойових дій на підставі таких документів: для військовослужбовців, працівників Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів):
заява особи;
витяги із наказів відповідного періоду про участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів) під час проходження служби (роботи) чи перебування у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії;
архівні довідки, що підтверджують проходження служби (роботи) чи перебування у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії і участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів);
інші підтвердні документи, які містять достатні докази та підтверджують факт проходження служби (роботи) чи перебування у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії і участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів);
2) для військовослужбовців Збройних Сил України, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки в держави, де в цей період велися бойові дії:
заява військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) або клопотання командира (начальника);
витяг із наказу (по особовому складу) Міністра оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України (начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України), командувача виду Збройних Сил України відповідно про призначення на посаду в частину, яка перебуває (перебувала) у складі національного контингенту;
витяг із відповідного розділу особової справи військовослужбовця про проходження військової служби в складі національного контингенту;
довідка про проходження військової служби в складі національного контингенту;
3) для військовослужбовців Збройних Сил України, які за рішенням відповідних державних органів були направлені у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії:
заява військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) або клопотання командира (начальника);
копія рішення Міністра оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України (начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України) про відрядження;
витяг із наказу (по стройовій частині) відповідного командира (начальника) про направлення у відрядження;
копії посвідчень про відрядження з відповідними відмітками про вибуття та прибуття;
4) для військовослужбовців, які у складі груп розмінування залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, або які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час:
заява військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) або клопотання командира (начальника);
копія посвідчення спеціаліста з розмінування відповідного зразка;
витяг із наказу командира військової частини про допуск особового складу до дій у складі груп (відділень) розмінування (тралення бойових мін) на календарний рік;
витяг із наказу командира військової частини про виїзд у складі групи (відділення) розмінування для виконання завдань з розмінування (тралення бойових мін);
витяг із наказу командира військової частини про виконання робіт щодо знешкодження та (або) знищення вибухонебезпечних предметів, виявлених на території військової частини (найменування військової частини);
акт виконаних робіт з розмінування місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів);
5) для військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів:
довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції;
документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції;
інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
6) для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів:
документи, зазначені в підпункті 5 цього пункту;
витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
7) для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби):
документи, зазначені в підпункті 5 цього пункту;
довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
8) для осіб, які проходять службу у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції:
довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення;
9) для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах їх проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах їх проведення:
довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;
витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;
витяги з наказів Командувача об'єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття до районів здійснення цих заходів;
витяги з наказів Командувача об'єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про вибуття з районів здійснення цих заходів - для осіб, статус яким надається за сукупністю днів перебування в районах їх проведення;
документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;
10) для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів:
документи, зазначені в підпункті 9 цього пункту;
витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
11) для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби):
документи, зазначені в підпункті 9 цього пункту;
довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
12) для військовослужбовців, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), - довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно витягу з протоколу № 2 засідання комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років, від 19.03.2024 вбачається, що комісією були розглянуті всі подані позивачем документи, зокрема, заява громадянина ОСОБА_1 від 09.02.2024, згода на збір та обробку персональних даних, автобіографія на 8 арк, копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , копія картки платника податків, копія Акту судово-медичного обстеження від 02.08.2007 №1214, копія протоколу від 02.04.2010 №1 засідання Городенківської районної комісії для розгляду питань встановлення статусу ветеранів ОУН-УПА, копія посвідчення НОМЕР_2 гр. ОСОБА_1 , серія НОМЕР_3 , пояснення гр. ОСОБА_2 , копія посвідчення ОУН-УПА гр. ОСОБА_2 , виданого Городенківською РДА 18.10.1999, копія листа Управління СБУ в Івано-Франківській області від 26.07.2007 №24/4691, копія листа Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА від 29.07.2020 №1379, пояснення гр. ОСОБА_3 від 22.03.2005, копія посвідчення ОУН-УПА ОСОБА_3 , серія НОМЕР_4 , виданого Коломийською РДА 01.08.2008, копія довідки прокуратури Івано-Франківської області від 24.03.1992 №630-92 про реабілітацію гр. ОСОБА_3 , копія листа Управління праці та соціального захисту населення Коломийської РДА від 03.07.2020 №П-4 про перебування на обліку та реабілітацію, заява-свідчення гр. ОСОБА_4 від 03.08.2007, копія заяви-свідчення гр. ОСОБА_5 від 03.08.2007, копія посвідчення ОУН-УПА гр. ОСОБА_5 серія НОМЕР_5 від 29.08.2008, виданого виконавчим комітетом Коломийської МР, копія свідоцтва про смерть гр. ОСОБА_7 від 26.11.2008, копія пояснення гр. ОСОБА_8 , копія довідки прокуратури Івано-Франківської області від 19.02.1993 №254-93 про реабілітацію гр. ОСОБА_9 , копія посвідчення ОУН-УПА гр. ОСОБА_9 серія НОМЕР_6 від 18.10.1999, виданого Городенківською РДА, інші додаткові документи (запити архівних установ та підрозділів Служби безпеки України, їх відповіді) на 18 арк. та на підставі розглянутих документів прийнято рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з тим, що дитина у віці 6-8 років, яким був ОСОБА_1 у 1945-1947 роках, не міг входити до складу будь-якої з визначених у пункті 1 Порядку організацій, структур чи формувань і брати участь у збройній боротьбі за незалежність України. Також, до прийняття Україною законодавчих та актів відсутністю документального підтвердження участі позивача в бойових діях чи забезпечення бойової діяльності військ (флотів).
Згідно пункту 4 Порядку для отримання статусу учасника бойових дій особа звертається до комісії із заявою в довільній формі, в якій зазначається період її перебування у складі організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 цього Порядку.
До заяви додаються копія документа, що посвідчує особу, а також наявні документи, визначені пунктом 5 цього Порядку.
Суд зазначає, що у своїй заяві ОСОБА_1 не зазначає у складі якої організації, структури чи формування він перебував і брав участь у збройній боротьбі за незалежність України у XX столітті, у який період, та не надав визначених Порядком документів, окрім свідчень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , які датовані 2007-2008 роками, на які у протоколі звернуто увагу відповідачем.
Як зазначалося судом вище, у відповідності до п. 6 зазначеного Порядку визначено, що за відсутності в особи з незалежних від неї причин необхідних документів, які підтверджують її право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги завірені в установленому законодавством порядку показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, разом із такою особою брали участь у збройній боротьбі у складі організацій, структур та формувань, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та отримали статус учасника бойових дій за такий період.
Відповідачем у протоколі звернуто увагу на те, що зазначені заявники державними органами України були реабілітовані (окрім ОСОБА_2 ). У своїх свідченнях вони зазначають, що мама ОСОБА_1 використовувала малолітнього сина ОСОБА_10 для надання допомоги воїнам ОУН-УПА в їх діяльності, про що у своїй заяві та автобіографії викладає заявник та про що телеканалом "Суспільне Івано-Франківськ" знято фільм "Історія 8-річного зв'язкового УПА". Разом з тим, здійснити перевірку поданої у заяві та фільмі інформації неможливо, оскільки в них заявник веде монолог-оповідь (самопрезентацію), яка не викладає підтверджені факти чи події реальної дійсності його участі у збройній боротьбі, про участь своєї мами та інших односельців, членів ОУН-УПА. Наявними документальними фактами є тільки довідки Служби безпеки України та прокуратури Івано-Франківської області про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні, що стосується вищевказаних свідків.
Також відповідачем у протоколі зазначено, що до прийняття Україною законодавчих та нормативних актів про визнання їх борцями за незалежність України у XX столітті та надання статусу учасника бойових дій зазначені свідки не дожили. На цей час усі вони є померлими, тому статусу учасника бойових дій не мали. Разом з тим, на місцевому рівні, комісіями районних державних адміністрацій Івано-Франківської області у 1999-2008 роках були визнані учасниками бойових дій ОУН-УПА. Такий же статус комісією Городенківської районної державної адміністрації встановлено 02.10.2010 (протокол №1) ОСОБА_1 (а.с.14-15).
Суд довідково зазначає, що особам, які були визнані учасниками бойових дій ОУН-УПА місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", встановлювали та надавали за рахунок власних коштів і благодійних надходжень пільги та гарантії щодо соціального захисту таких осіб, порядок надання яких визначався цими органами.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що завірені в установленому порядку показання, відповідачем не взято до уваги, оскільки такі, у відповідності до п. 6 Порядку для отримання статусу учасника бойових дій не отримали статус учасника бойових дій за такий період.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перши статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У відповідності до частини першої статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша, третя статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням вищевикладених доводів та встановлених обставин у справі, суд вважає, що відповідачем оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України,
При цьому суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ - 00034022, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, - відмовити.
Відповідачу рішення надіслати через підсистему “Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ “Мої справи».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.