26 вересня 2024 року Справа № 280/3608/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (вул. Гагарінське плато, 5/3, оф. 26, м. Одеса, 65062), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/8440 від 12.12.2023 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/8440 від 12.12.2023 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України було сформовано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на 05.03.2019, на підставі якої йому було перераховано пенсію з 01.04.2019 року. Вважаючи, що перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися з 01.01.2018 по 31.03.2019, позивач звернувся до відповідача із заявою з посиланням на постанову Верховного Суду від 11.08.2023 по справі №380/103/22, проте отримав відмову. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційне право на належне пенсійне забезпечення. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 24.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
30.04.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що в довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/8440 від 12.12.2023 чітко зазначено, що остання видана станом на 05.03.2019 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Врахування складових грошового забезпечення, визначених в довідці станом на березень 2019 року, при перерахунку пенсії з 01.01.2018, не можливе, адже така обставина не була зазначена особою в якості підстав позову. Відтак, за відсутності питання щодо правомірності визначення складових грошового забезпечення на дату, яка є пізнішою за дату виникнення права на перерахунок пенсії, та відсутністю в позовній заяві відповідних вимог. Також вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
Щодо строку звернення до суду.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23 дійшов висновку, що в правовідносинах щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не підлягає застосовуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною другою статті 122 КАС України. Застосування вказаного строку матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем право, передбачене статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо проведення такого перерахунку з дати виникнення на нього без обмеження строком в разі, коли перерахунок не проведений із вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
Аналогічні за своїм змістом висновки викладені Верховним Суду у постановах від 24 квітня 2024 року у справі №300/2762/23, від 11 червня 2024 року у справі №160/7961/23, від 12 червня 2024 року у справі №380/25617/23, від 30 липня 2024 року у справі №160/17314/23 та інших.
Отже обмеження строку звернення до адміністративного суду за перерахунком пенсії не застосовується.
Щодо суті заявлених вимог.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Адміністрацією Державної прикордонної служби України було сформовано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення від 12.12.2023 за №11/8440, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на 05.03.2019, на підставі якої йому було перераховано пенсію з 01.04.2019.
Проти вказаної обставини сторони не заперечують.
Вважаючи, що перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися з 01.01.2018 по 31.03.2019 з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення та премії, які зазначені у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, позивач звернувся до відповідача із заявою з посиланням на постанову Верховного Суду від 11.08.2023 по справі №380/103/22.
Листом від 01.02.2024 за №1951-268/С-02/8-0800/24 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, мотивуючи відсутністю підстав для проведення перерахунку пенсії, відповідно до оновленої довідки, з 01.01.2018 по 31.03.2019.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту - Закон №2011) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Питання пенсійного забезпечення військових пенсіонерів регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі по тексту - Закон №2262).
Статтею 43 Закону №2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 18 статті 43 Закону №2262 встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до положень статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постанова №704 набрала чинності 01 березня 2018 року та затвердила тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Вказаною постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (підпункт 6 пункт 6 Постанови №704).
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок №45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 у редакції Постанови №103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Пунктом 1 Постанови №103 передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262 до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., №77, ст. 2374).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
При цьому, обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону №2262, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру, як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту Закону.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
При цьому, обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 10.10.2019 року у справі №553/3619/16-а та від 17.12.2019 року №160/8324/19.
Судом встановлено, що довідка Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.12.2023 за №11/8440д про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами, чинними станом на 05 березня 2019 року, містить складові грошового забезпечення окрім посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Відповідно, вказана довідка свідчить про зміну розміру грошового забезпечення позивача саме з 05 березня 2019 року.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19, від 11 серпня 2023 року у справі №380/103/22).
Пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45, які оскаржувалися в рамках справи №160/8324/19, є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Велика Палата Верховного Суду підтримала наведений вище висновок у постанові від 13 січня 2021 року у справі №440/2722/20.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що спірні правовідносини в цій справі стосуються періоду з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року, в той час як довідка про розмір грошового забезпечення видана станом на 05 березня 2019 року.
Відтак, вказана вище довідка може бути підставою для перерахунку пенсії позивача лише з 01 квітня 2019 року, відповідно до приписів ч.2 ст.51 Закону №2262 та не може бути підставою для перерахунку з 01 січня 2018 року.
Крім того, як зазначалось вище, відповідно до статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
З аналізу вказаних положень вбачається, що документи, в даному випадку - довідка про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 дає право на подальше підвищення (перерахунок) пенсії, тобто після 05.03.2019, та не може застосовуватись на період, що передує вказаній даті.
Суд наголошує, що фактичний розмір надбавок, доплат, підвищень та премії станом на 01 березня 2018 року (дата, станом на яку має бути видано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особи в подальшому) та 05 березня 2019 року може суттєво відрізнятися, оскільки їх розмір щороку визначає Міністр оборони у відповідній телеграмі, що доводиться до відома військових частин, установ, організацій, закладів.
В абзаці 4 підпункту 1 пункту 5 Постанови №704 закріплено право керівників державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
Водночас, відповідно до підпункту 2 пункту 5 постанови №704, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 11 серпня 2023 року у справі №380/103/22, суд вважає безпідставними, оскільки в даній справі міститься лише правовий висновок про наявність підстав особи для перерахунку пенсії по довідці з 01 січня 2018 року, що судом в цій справі не заперечується, однак правові висновки щодо правомірності перерахунку з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, в т.ч. обґрунтування правових підстав для такого перерахунку саме відповідачем, в цих постановах відсутні.
Позивачем суду не надано документів про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2018 для проведення перерахунку пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Посилання позивача на судові рішення першої та апеляційної інстанції суд до уваги не приймає в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд зазначає, що право позивача на перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення відповідачем не заперечується, однак підставою для здійснення такого перерахунку має бути довідка уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року.
З огляду на вказане суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в позові доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі доводи не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у залишенні позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (вул. Гагарінське плато, 5/3, оф. 26, м. Одеса, 65062), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано «26» вересня 2024 року.
Суддя Р.В.Кисіль