Справа № 211/3181/24
Провадження № 2/211/1873/24
іменем України
25 вересня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ніколенко Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Данилової О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про скасування права власності на 1/8 частини домоволодіння, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який у подальшому було уточнено, до ОСОБА_2 про скасування права власності на 1/8 частини домоволодіння, в обґрунтування позову позивач зазначила, що вона з 15 листопада 1975 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 . У шлюбі у них народилась дочка ОСОБА_3 - третя особа у справі. 23.06.1984 подружжя ОСОБА_4 , перебуваючи у шлюбі, придбало у власність шлаколітий жилий будинок А-І, жилою площею 18,1 кв.м., сарай Б, сарай В, водопровід, погреб, огорожу №1,2 у АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м. Покупцем даного будинку виступив чоловік Позивача - ОСОБА_4 . 29.06.1992 ОСОБА_4 помер. На день його смерті у вищевказаному будинку спільно мешкали він, його дружина ОСОБА_1 та їх спільна дочка ОСОБА_3 . У зв'язку зі смертю ОСОБА_4 , 16.03.1994 державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори було зареєстровано в реєстрі спадкових справ №289 запис №11508 та видано ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на 1/2 частину у спільному майні набутим спільно подружжям до смерті її чоловіка, а саме на: 1/2 частину шлаколітого жилого будинку А-І, жилою площею 18,1 кв.м., сарай Б, сарай В, водопровід, погреб, огорожу №1,2 у АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м.; 1/2 частину мотоцикла без коляски марки «Восход-2» державний номер НОМЕР_1 . 12.04.1994 право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину у спільному майні набутому спільно подружжям до смерті її чоловіка, зареєстровано в Криворізьким БТІ під №17доп-284-33077. 16.03.1994 державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори було зареєстровано в реєстрі спадкових справ №289 запис №11510 право на спадщину за законом, та видано свідоцтво про право на спадщину в рівних частках на: 1/2 частину шлаколітого жилого будинку А-І, жилою площею 18,1 кв.м., сарай Б, сарай В, водопровід, погреб, огорожу №1,2 у АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м.; 1/2 частину мотоцикла без коляски марки «Восход-2» державний номер НОМЕР_1 . Спадкоємцями визнано ОСОБА_1 - дружину померлого; ОСОБА_3 - доньку померлого; ОСОБА_6 - батька померлого; ОСОБА_2 - мати померлого. Право власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1 , визнано за вказаними вище особами в рівних частинах, про що Криворізьким БТІ 12.04.1994 зроблено запис №17доп-284 запис 33077. Отже, з 12.04.1994 право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 , було розподілене наступним чином: вдові померлого ОСОБА_1 належить 5/8 часток; дочці померлого ОСОБА_3 належить 1/8 частка; батьку померлого ОСОБА_6 належить 1/8 частка; матері померлого ОСОБА_2 належить 1/8 частка. Вказані вище частки в натурі не виділялись, спосіб реалізації права користування будинком для співвласників не визначався. З моменту переходу права власності на жилий будинок АДРЕСА_1 , в ньому постійно проживають та відповідно утримують його позивач та її донька - третя особа у справі. Тобто з 1994 року, весь тягар утримання майна, оплата комунальних послуг, всіх інших, пов'язаних з утриманням будинку та земельної ділянки, витрат, несуть вказані вище особи. Співвласники будинку ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не лише не проживають в даному будинку, не несуть витрат на його утримання, а навіть жодного разу не відвідували своє майно та своїх родичів, невістку та онуку. Окрім того, вони видали нотаріально посвідчену довіреність на ім'я ОСОБА_1 , якою уповноважили останню оформити право власності на належні їм права на 1/8 частку у спадщині на свою онуку ОСОБА_3 . Позивач намагалася реалізувати вказане доручення та переоформити право власності на 2/8 частки у домоволодінні за своєю дочкою, отримала згоду Виконкому, але через некоректно оформлені вказівки в довіреності не змогла довести переоформлення до кінця. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не мали наміру проживати та користуватися належними їм кожному по 1/8 частки у спільному майні, й вчинили дії, що свідчать про відмову від прав на нього. Крім того, з відкритих джерел - офіційного сайту федеральної нотаріальної палати російської федерації, ОСОБА_1 стало відомо, що її свекр - ОСОБА_6 помер у 2000 році в республіці башкортостан, відомості відносно свекрухи - відповідача ОСОБА_2 - відсутні. Проте офіційно підтвердити цю обставину через неспровоковану військову агресію російської федерації проти України наразі не є можливим. З огляду на викладене вище, позивач просить суд її позов задовольнити.
Ухвалою суду від 20 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 18 липня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання сторони у справі не з'явились.
Представник позивача ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позов підтримав, наполягав на його задоволенні в повному обсязі.
Відповідача у судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача надійшло пояснення щодо позовних вимог, з яких вбачається, що остання не заперечує проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У судовому засіданні встановлено, що з 15 листопада 1975 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 . У шлюбі у них народилась дочка ОСОБА_3 (а.с. 12).
23.06.1984 подружжя ОСОБА_4 , перебуваючи у шлюбі, придбало у власність шлаколітий жилий будинок А-І, жилою площею 18,1 кв.м., сарай Б, сарай В, водопровід, погреб, огорожу №1,2 у АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м. Покупцем даного будинку виступив чоловік позивача - ОСОБА_4 (а.с. 13-18).
29.06.1992 ОСОБА_4 помер (а.с. 12). Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину шлаколітого жилого будинку А-І, жилою площею 32,50 кв.м., який складається з вбиральні Г, огорожі №1,2, водо колонки І, замощення ІІ, тамбура аІ, знаходиться у АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м.; 1/2 частину мотоцикла без коляски марки «Восход-2», двигун № НОМЕР_2 , рама № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 .
16.03.1994 державним нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. було зареєстровано в реєстрі спадкових справ за №289, запис №11508, та видано ОСОБА_5 свідоцтво про право власності у спільному майні подружжям, а саме на: 1/2 частину шлаколітого жилого будинку А-І, жилою площею 32,50 кв.м., який складається з вбиральні Г, огорожі №1,2, водо колонки І, замощення ІІ, тамбура аІ, знаходиться у АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м.; 1/2 частину мотоцикла без коляски марки «Восход-2», двигун № НОМЕР_2 , рама № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 19). 12.04.1994 право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину у спільному майні подружжя зареєстровано в Криворізьким БТІ під №17доп-284-33077.
Також 16.03.1994 державним нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. було зареєстровано в реєстрі спадкових справ за №289, запис №11510, право на спадщину за законом та видано свідоцтво про право на спадщину в рівних частках на: 1/2 частину шлаколітого жилого будинку А-І, жилою площею 32,50 кв.м., який складається з вбиральні Г, огорожі №1,2, водо колонки І, замощення ІІ, тамбура аІ, знаходиться у АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м.; 1/2 частину мотоцикла без коляски марки «Восход-2», двигун № НОМЕР_2 , рама № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 . Спадкоємцями першої черги визнано ОСОБА_1 - дружину померлого; ОСОБА_3 - доньку померлого; ОСОБА_6 - батька померлого; ОСОБА_2 - мати померлого (а.с. 20). Право власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1 визнано за вказаними вище особами в рівних частинах, про що Криворізьким БТІ 12.04.1994 зроблено запис №17доп-284 запис 33077.
З досліджених доказів у справі судом встановлено, що з 12.04.1994 право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 був розподілений наступним чином: вдові померлого ОСОБА_1 належить 5/8 часток; дочці померлого ОСОБА_3 належить 1/8 частка; батьку померлого ОСОБА_6 належить 1/8 частка; матері померлого ОСОБА_2 належить 1/8 частка.
Також з матеріалів справи вбачається, що батьки померлого ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не заперечували проти оформлення права власності на належну їм 1/4 частку спадщини на свою онуку ОСОБА_3 (а.с. 21-23).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (а.с. 36, 37).
Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна від 20.06.2024, ринкова вартість об'єкта оцінки - шлаколітого жилого будинку А-І, жилою площею 32,50 кв.м., який складається з вбиральні Г, огорожі №1,2, водо колонки І, замощення ІІ, тамбура аІ, знаходиться у АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м., станом на 20.06.2024 становить 200 000,00 грн., відповідно вартість 1/4 частки будинку становить 25 000,00 грн. (а.с. 62-79).
У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №908/1754/17 (провадження №12-180гс18) зроблено висновок, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».
Судом, у свою чергу, встановлено, що відповідач є власником 1/4 частини шлаколітого жилого будинку А-І, жилою площею 32,50 кв.м., який складається з вбиральні Г, огорожі №1,2, водо колонки І, замощення ІІ, тамбура аІ, знаходиться у АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м., тобто її частка є незначною. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу на праві власності належить квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де остання й мешкає.
Реальний виділ 1/4 частини спірного жилого будинку з господарськими спорудами та будівлями є технічно неможливим, що сторонами не заперечується.
Припинення права власності відповідача на 1/4 частину будинку у вказаному випадку не завдасть останній істотної шкоди, у зв'язку з перебуванням у її власності іншого житла.
Відповідно до квитанції №0.0.3739383452.1 від 02.07.2024 позивач ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вартість 1/4 частину спірного будинку 25 000,00 грн. (а.с. 30).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність передбачених статтею 365 ЦК України підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивач просить суд віднести витрати по справі за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд-
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки російської федерації, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) на 1/4 частку у праві власності на 1/2 частку у спільному майні частині шлаколітого жилого будинку А-І, жилою площею 32,50 кв.м., який складається з вбиральні Г, огорожі №1,2, водо колонки І, замощення ІІ, тамбура аІ, знаходиться у АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м., що належить їй на праві спадкування за законом, як на незначну частку.
Виплатити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянці російської федерації, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) з депозитного рахунку Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області грошову компенсацію 1/4 частки шлаколітого жилого будинку А-І, жилою площею 32,50 кв.м., вбиральні Г, водопроводу, №1,2 огорожі та замощень у АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 600 кв.м., у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок згідно квитанції №0.0.3739383452.1 від 02.07.2024, назва платіжних послуг отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ГУДКСУ в м. Київ код отримувача: 26239738, рахунок отримувача UA15 820172 0355 2290 0200 0017 442, призначення платежу: сплата за ОСОБА_1 за 1/8 частки майна, що є предметом у справі №211/3181/24.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 25 вересня 2024 р.
Суддя Д.М. Ніколенко