Справа № 712/6197/24
Провадження № 3/712/2118/24
25 вересня 2024 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Департаменту патрульної поліції УПП в Черкаській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 23.04.2024 о 22:30 год. в м. Черкаси, по вул. Чіковані, 29, керував автомобілем Заз-Daewoo Е-13110 д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в КЗ ЧОНД за адресою: м. Черкаси, пр.-т Хіміків, 62, про що свідчить висновок № 279 від 23.04.2024, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та зазначив, що наркотичний засіб вживав раніше. Транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння не керував, тому вважає, що відносно нього безпідставно склали адміністративний протокол. В разі притягнення його до адміністративної відповідальності просив розстрочити у зв'язку з скрутним матеріальним становищем
Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 суддя вважає, наступне.
Як зазначено у ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п.2.9 а ПДР - водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносити у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Щодо об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то визначені склади об'єктивної сторони даного правопорушення, які полягають у : керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння; керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння; керуванні транспортним засобом в стані іншого сп'яніння; керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів; відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП спеціальний - водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані сп'яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частина друга статті 266 КУпАП (в редакції Закону України від 16.02.2021 №1231-IX, що діє з 17.03.2021) передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суддя вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджуються матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 703417 від 12.05.2024; висновком КЗ «ЧОНД» № 279 від 23.04.2024, з якого вбачається встановлений діагноз «стан сп'яніння внаслідок вживання маріхуани».; довідкою облікових даних; диском з відеозаписом.
Переглянуті у судовому засіданні відеозаписи, суд визнає належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, здійснені працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів та надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення. Працівниками поліції ОСОБА_1 було роз'яснені його права, передбачені Конституцією України та відповідно до Інструкції запропоновано пройти освідування на стан сп'яніння у медичній установі на що останній добровільно надав згоду.
Будь-яких скарг, зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу та самої процедури огляду (підстав) на проходження освідування на стан сп'яніння ОСОБА_1 не пред'являв, з заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять та останнім не надано жодних відомостей, на спростування доказів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтак, доводи ОСОБА_1 щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи, той факт, що ОСОБА_1 грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутності обставин які пом'якшують та обтяжують відповідальність, суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАп, а саме: у вигляді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу в сумі 17000,00 грн на 1 рік, суддя, вважає наступне.
Згідно з ст. 307 даного кодексу, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з статті 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Отже вирішуючи клопотання сторони про розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк остання не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Розстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 381/1040/15-ц (провадження № 61-16003св18).
З огляду на викладене, враховуючи що на території України діє воєнний стан, ОСОБА_1 має невелику заробітну плату, є учасником бойових дій, суддя вважає за можливе розстрочити виконання постанови суду в частині штрафу у сумі 17 000,00 грн строком на 12 місяців, з щомісячним платежем.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», судовий збір стягується із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Разом із тим, нормами п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.130, 279, 283, 289,301,304 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Розстрочити виконання постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.09.2024 відносно ОСОБА_1 , про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині накладання на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. строком на 12 (дванадцять) місяців, з щомісячним платежем 1416,67 гривен.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення в частині розстрочення виконання оскарженню не підлягає .
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси О.І.Кончина