Справа № 493/414/24
Провадження № 2/493/444/24
23 вересня 2024 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі
ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторінв залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Фінтртаст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свою вимогу позивач мотивує тим, що 04.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 4724202 про надання споживчого кредиту, який укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 53-OД від 16.01.2020 року та розміщених на сайті https:// creditplus.ua/ru/documents.
Згідно умов кредитного договору: сума кредиту складає 16000, 00 грн. (п. 1.3 Кредитного договору); строк кредиту 30 днів; дата повернення кредиту (04.10.2021 року) вказується в Графіку платежів, що є додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1.4. Кредитного договору).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 16000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.5.2. Кредитного договору знижена процентна ставка 1,615 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
03.10.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 7752 грн. 00 коп. В зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 02.11.2021 року) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1.90% в день та застосовується:
-у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2. Договору;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3. Договору.
02.11.2021 року ОСОБА_1 свої зобов'язання перед ТОВ «Авентус Україна» щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоди щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено до 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль.
Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.
Пп.3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором 17.01.2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу № 17.01/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» не сплачена і складає 16000,00 грн. - тіло кредиту та 36480,00 грн. - нараховані проценти, а всього - 52480,00 грн.
Відповідач зайшов на Веб-сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua, де він мав змогу ознайомитись з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо.
Надалі ОСОБА_1 пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна». Для безпосереднього оформлення кредиту відповідач в ІТС обрав бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання інформацією зазначеною в ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію».
Після прийняття ТОВ «Авентус Україна» позитивного рішення щодо надання кредиту відповідачу ТОВ «Авентус Україна» зробило йому пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.
Після прийняття відповідачем умов Кредитного договору, з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог ч. ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «М821688», після чого відповідач отримав кредит в сумі 16000 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 .
Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного Договору факторингу № 17.01/23-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі 52480 грн. Станом на 06.03.2024 року заборгованість за Кредитним договором відповідача склала: сума кредиту - 16000 грн., сума процентів за користування кредитом - 36480 грн., всього 52480 грн., сума інфляційних витрат 14746,88 грн., сума 3% річних 3295,46 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання, не з'явився, але надав телефонограму про розгляд справи у його відсутності та за відсутності відповідача, просив позов задовольнити частково з врахуванням поданого відзиву та стягнути всі судові витрати на користь відповідача з позивача.
Суд ухвалює рішення за відсутності учасників справи.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь- якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Ст. ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно доп. 2 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.
Згідно з п. 1 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Відповідач на Веб-сайті ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua, ознайомився з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо.
Надалі Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна».
Потім для безпосереднього оформлення кредиту Відповідач в Інформаційно-телекомунікаційній системі обрав бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправления (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію».
Після прийняття ТОВ «Авентус Україна» позитивного рішення щодо надання кредиту відповідачу позивач зробив йому пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.
Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог ч.6 та 8 ст. 11 і ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «М821688», після чого відповідач отримав кредит в сумі 16000 гри. на свою платіжну карту № НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін. Відповідно до ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, до ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 17.01/23-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 52480 грн. Станом на 06.03.2024 року заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 16000 грн, сума процентів за користування кредитом - 36480 грн, а всього 52480 грн.
Відповідач у наданому відзиву визнав вказану суму заборгованості та доказів на її спростування не надавав.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Період нарахування сум вказаний позивачем з лютого 2022 по січень 2024 року - це стосується індексу інфляції, та з 01.02.2022 року по 06.03.2024 року - це стосується 3 % річних.
Суд вважає, що нарахування 3 % річнихта індексу інфляції відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України за період з 24.02.2022 року по січень 2024 року та по 06.03.2024 року позивачем нараховано безпідставно з огляду на наступне.
Згідно п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває до цих пір.
Отже, суми, які нараховувалися позивачем згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України у період воєнного стану, задоволеннню не підлягають, а частково підлягає стягненню сума 3 % річних за 23 дні, тобто за період з 01.02.2022 року по 23.02.2022 року, що складає 99,21 грн (52480х3:100:365х23).
Таким чином, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 52480грн заборгованості та 3 % річних за 23 дні прострочення, що складає 99,21 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу.
10.07.2023 між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №10/07-2023. Строк дії договору до моменту фактичного виконання (п. 5.1).
Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1).
Обсяг повноважень адвоката для представництва інтересів клієнта визначений у п.2.1 - п.2.8 Договору.
Представництво інтересів позивача здійснювалося адвокатом Столітнім М.М. на підставі ордеру серія АІ № 1423361 від 06.03.2024 року.
Сторони встановили, що розмір винагороди (гонорару) та порядок її сплати встановлюється їх домовленістю та сплачується авансовано у фіксованій сумі (п.4.1- п.4.3 Договору).
Згідно зі звітом про надання правової допомоги згідно Договору № 10/07-2023 від 10.07.2023 року (а.с. 9) адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступну правничу допомогу:
1) Збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором;
2) Складення позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором;
3) Подання до суду позовної заяви в інтересах Клієнта.
Загальна кількість витраченого часу 10 год., а загальна вартість наданих/отриманих послуг 10 000 грн.
З рахунку на оплату замовлення № 2387/06/03 від 06.03.2024 (а.с. 20) вбачається, що сторони погодили те, що: на «збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором» витрачено 3 год. вартість послуги 3 000 грн.; на «складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором» витрачено 5 год. вартість - 5 000 грн.; на «подання позовної заяви» витрачено 2 год. вартість - 2 000 грн., виходячи з того, що година послуг адвоката коштує 1 000 грн.
Відповідач надав заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу.
Суд може за наявності заперечення сторони зменшити розмір судових витрат чи відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.4 ст. 137 та ч. ч. 3-5, 9 ст. 141 ЦПК України.
При цьому, Верховний Суд часто підкреслював на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 року у справі № 810/4749/15).
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тобто, попередня консультація клієнта, надання правової оцінки ситуації, звернення з адвокатським запитом до прийняття адвокатом на себе обов'язку представництва та роботи у певній справі клієнта, до погодження сторонами умов договору, зокрема в частині оплати, звісно вони вважаються послугами адвоката, але не можуть бути віднесені до правничої допомоги як судові витрати. Це не судові витрати, що мають відшкодовуватись другою стороною судового спору як витрати на професійну правничу допомогу.
Вивчення документів та нормативних актів, надання оцінки ситуації є невід'ємною частиною роботи адвоката перед прийняттям ним рішення щодо співпраці з клієнтом та погодження самим клієнтом на умови роботи адвоката.
Фактичне надання адвокатом послуг може мати місце й тоді, коли він фактично надав консультацію, вчинив певні дії, але клієнт не бажає продовжувати роботу з цим адвокатом, не просить далі скласти позов, здійснювати подальше представництво в суді. Тому вартість цих послуг має залишатися за клієнтом, який, прийшовши до адвоката, отримує послуги консультації.
Ці послуги могли б лише включатись до складання позовної заяви, але не окремо.
З цих підстав суд вважає, необгунтованими та безпідставними витрати на правничу допомогу за надання таких послуг як «Збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором».
Особа вільна у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Покладені на другу сторону судові витрати повинні бути співмірними.
Суд вважає, що цей розмір витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн є занадто завищеним з огляду на незначну складність справи та може бути зменшеним до 5000 грн.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 1806,06 грн (52579,21х2422,40:70522,34).
Також суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про покладення його судових витрат на позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, так як позовні вимоги позивача задоволені частково, а саме, позивач просив стягнути заборгованістьв сумі 70522,34 грн., а рішенням суду стягнута заборгованість в сумі 52579,21 грн., що складає 75 % від заявленої суми.
Оскільки була задоволена позовна вимога в розмірі 75 %, відповідач може претендувати на відшкодування понесених ним судових витрат в розмірі 25 %.
Разом з тим згідно ч.9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тому суд враховує, що спір між сторонами з приводу стягнення заборгованості за кредитом виник внаслідок неправомірних дій відповідача, який протягом тривалого часу не погашав її, не маючи на те будь-яких поважних причин, внаслідок чого позивач вимушений був вживати заходів для захисту порушених прав, тому суд покладає витрати на відповідача незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином в задоволенні вимог відповідача про покладення його судових витрат на позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 628, 629, 639, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 258, 259, 261, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Фінтртаст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) заборгованість за кредитним договором № 4724202 від 04.09.2021 року в розмірі 52579,21 грн, з них: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) становить 16000 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом 36480 грн, сума 3 % річних 99,21 грн, а також судовий збір у розмірі 1806,06 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн, а всього 59385,27 грн.
В іншій частині позову відмовити.
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про покладення його судових витрат на позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтртаст Україна» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 26 вересня 2024 року.