Справа №591/7177/24
Провадження № 2-о/591/162/24
про відмову у відкритті провадження у справі
20 вересня 2024 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Ніколаєнко О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про встановлення факту перебування на утриманні , -
Представник заявника адвокат Попович Ю.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою та просить встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на утриманні загиблого онука військовослужбовця - ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини.
Вивчивши подані матеріали, суд вважає, що дана справа не підлягає розгляду у порядку окремого провадження цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зі змісту заяви вбачається, що заявниця проживала разом з онуком ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . Онук мав статус дитини, позбавленої батьківського піклування та його опікуном був дядько ОСОБА_2 (син заявниці). Онук матеріально допомагав бабусі, оскільки розмір пенсії у заявниці дуже маленький, вказаних коштів не вистачало на харчування, лікування, задоволення інших життєвих потреб. Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області № 4 від 08.03.2024 в отриманні пенсії по втраті годувальника було відмовлено. Від встановлення цього факту залежить виникнення права заявника на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану».
Відповідно до ст.29 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон), пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби.
Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31) (ч.1 ст.30 Закону).
Відповідно до ст.31 Закону, члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Згідно з пунктом «г» абзацу 4 цієї статті пенсія по втраті годувальника призначається, зокрема, бабусі, у разі відсутності осіб, які за законом повинні її утримувати.
Згідно рішення Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області від 08.03.2024 № 4 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у разі втрати годувальника за загиблого онука ОСОБА_3 , оскільки немає відомостей про відсутність осіб, які за законом повинні її утримувати, що зазначено ст.30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Як вбачається з наданих заявником документів, заявник має сина ОСОБА_2 та доньку ОСОБА_4 , які за законом повинні її утримувати.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21.
Таким чином, в порядку окремого провадження можуть бути встановлені лише ті факти, що мають безспірний характер та виключають спір про право цивільне.
Заявник просить встановити факт її перебування на утриманні онука ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлення цього факту їй необхідно для отримання належних соціальних виплат від держави відповідно до наказу Міністерства оборони України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Враховуючи викладене встановлення факту, який просить встановити заявник, пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином суд дійшов висновку, що у цій справі встановлення юридичного факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і такий спір має вирішуватися в порядку позовного провадження.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України - суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про встановлення факту перебування на утриманні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.О.Ніколаєнко