Дата документу 26.09.2024 Справа № 337/6962/23
Єдиний унікальний №337/6962/23 Головуючий у першій інстанції: Салтан Л.Г.
Провадження № 22-ц/807/1453/24
26 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Кухаря С.В.,
Полякова О.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
29.11.2023 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальній сумі 36 749,40 грн., посилаючись на невиконання своїх зобов'язань з боку відповідача за кредитним договором від 20 лютого 2022 року, що був укладений з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за № 2961975; та за кредитним договором від 27 жовтня 2022 року, що був укладений з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» за №26015-10/2022. За вказаними договорами у Відповідача нібито виникла заборгованість, а саме: за кредитним договором №2961975 у розмірі 30 899,40 грн., що складається з 6 099,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 24 799,41 грн. - сума заборгованості за процентами; - за кредитним договором №26015-10/2022 у розмірі 5 850,00 грн., що складається з 1 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 4 350,00 грн. -сума заборгованості за процентами.
17.05.2023 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №17052023, у відповідності до умов якого, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі божників.
Відповідно до Реєстру боржників від 17.05.2023 р. до договору факторингу №17052023, від 17.05.2023 р, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30 899,40 грн. з яких:
-6099,99 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;
-24 799,41 грн. сума заборгованості за відсотками.
29.06.2023 між ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №29062023, у відповідності до умов якого, ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі божників.
Відповідно до Реєстру боржників від 17.05.2023 р. до договору факторингу №29062023, від 29.06.2023 р, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5 850,00 грн. з яких:
-1500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;
-4 350,00 грн. сума заборгованості за відсотками;
- 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме з 29.06.2023 позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Просили суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 36 749,40 гривень та судові витрати.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргівсуму заборгованості за кредитним договором № 2961975 у розмірі 30 899,40 гривень, кредитним договором № 26015-10/2022 у розмірі 5850,00 грн, витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2684,00 гривень, а всього 39 433,40 гривень.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з'ясовані всі обставини справи, та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не надав належної всебічної повної оцінки доказам по справі та аргументам зі сторони відповідача.
05.07.2024 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вимогам матеріального та процесуального законодавства.
Судом встановлено, що 20 лютого 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір позики №2961975.
Відповідно до п. 1.1 договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в Особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету.
Відповідно до п. 1.2. Договору, Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6 100,00 гривень.
Відповідно до п. 1.3. Договору, строк кредиту становить 360 днів.
Відповідно до п. 1.4.1. Договору, Стандартна процента ставка становить 1,99% вдень та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
Відповідно до п. 3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт».
Відповідно до п. 9.9. Договору, Підписуючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) вказана в ч.1,2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; - він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», розміщені на Вебсайті та затверджені наказом №67-ОД від 14.06.2021, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п. 3.4 договору, розмір процентної ставки, встановлений в п. 1.4 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку.
Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором «В543» відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Також відповідач ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «В543» підписав паспорт споживчого кредиту, який містить усі необхідні відомості щодо умов кредитування.
17.05.2023 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №17052023, у відповідності до умов якого, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі божників.
Відповідно до Реєстру боржників від 17.05.2023 р. до договору факторингу №17052023, від 17.05.2023 р, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30 899,40 грн. з яких: -6099,99 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; -24 799,41 грн. сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме з 17.05.2023 позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
27.10.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 26015-10/2022. Кредитний договір підписаний електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і були надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити ті підпис сторін.
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 договорів, Товариство надало Клієнту фінансовий кредит в розмірі 1500,00 грн, за кожним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. п. 1.8. п. 1 Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecredit.com.ua.
Відповідно до умов кредитних договорів, позичальник надав відповідачеві кредит строком на 25 днів, тобто, до 20.11.2022 року (п. 1.2).
Відповідно до п.1.3. за цим Договором, За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 36.5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0.10% (процентів) на добу.
Відповідно до п.1.7. за цим Договором, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
Відповідно п.1.11. за цим Договором, Перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із наступних способів: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.
Відповідно п.1.13. за цим Договором, Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно п.1.17. за цим Договором, для підписання Договору на телефонний номер Клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Клієнта. У разі згоди із запропонованими умовами кредитування, Клієнт підписує Договір за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора.
Відповідно п.4.3. за цим Договором, у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 2.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 (ста восьмидесяти) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору.
Згідно п.2.3. у разі якщо Клієнт не сплатив кредит у передбачений строк (п.1.2) , нарахування процентів здійснюється на фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
У разі якщо Клієнт не сплатив у строк кредит у строк, зазначений в п.1.2 , проценти продовжують нараховуватися за кожен день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору.
Згідно п.3.1.4 ТОВ має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, у зв'язку з чим відбувається заміна сторони кредитодавця за договором, але з обов'язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 днів з дати такого відступлення.
29.06.2023 між ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №29062023, у відповідності до умов якого, ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі божників.
Відповідно до Реєстру боржників від 17.05.2023 р. до договору факторингу №29062023, від 29.06.2023 р, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5 850,00 грн. з яких:
-1500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;
-4 350,00 грн. сума заборгованості за відсотками;
- 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме з 29.06.2023 позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність заборгованості за кредитними договорами.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Суд першої інстанції вірно встановив, що договор кредитування були укладені сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч. 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договори про надання фінансового кредиту підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю - ідентифікатора.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений. Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій позивачем кредитний договір не був би укладений сторонами цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Тобто належними та допустимими доказами підтверджено саме факт укладання між сторонами правочину.
Проте, судом першої інстанції, не враховано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції) виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки банківської установи за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Аналогійний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі № 78/2177/15-ц.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів (в розумінні процесуального закону), що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем на момент звернення до суду з позовом (не надано виписки за картковими рахунками), не підтверджено факт перерахування грошових коштів на рахунок відповіда та наявність заборгованості на момент звернення до суду з позовом.
За наведеного колегія суддів погоджується з доводами скаржника щодо помилковості висновків суду першої інстанції про наявність у нього підстав для заявлення грошових вимог до боржника.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Доводи апеляційної скарги зайшли своє підтвердження під час розгляду колегією суддів матеріалів справи.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 376, 381-384ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року у цій справі скасувати, прийняти постанову наступного змісту.
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 26 вересня 2024 року.
Головуючий
Судді: