Справа № 308/21152/23
Закарпатський апеляційний суд
23.09.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/275/24 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Свиди О. Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.02.2024.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , визнана винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 03 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 410798 від 21.10.2023 та постанови судді від 23.02.2024 вбачається, що 21.10.2023 о 13 год 21 хв, в м. Ужгороді по вул. Тернопільська, 20, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовилась о 13 год 53 хв, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинила дії передбачені ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Свида О. Г. уважає постанову судді місцевого суду від 23.02.2024 незаконною, необґрунтованою і такою, що прийнята без дослідження всіх обставин справи та особи винного. Розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та її захисника, чим порушено вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки даних про їх своєчасне сповіщення про час і місце судового розгляду матеріали справи не містять. Крім того, обставини вказані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 410798 від 21.10.2023, не відповідають дійсності, такий складений із значними порушеннями та не підтверджує перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та відсутні належні та допустимі докази її вини. ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, поїхала до медичного закладу та чітко виконувала всі вказівки медичних працівників. На відеозаписі не зафіксовано жодного моменту того, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження медичного огляду. Більш того, з відеозапису чітко прослідковується застосування до ОСОБА_1 психологічного тиску з боку працівників поліції. В матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 для проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Інспектором поліції не було залучено двох свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про недотримання процедури фіксації
-2-
факту відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 не було роз'яснено її прав під час складання протоколу, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, чим порушено право ОСОБА_1 на захист. Також звертає увагу на безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , без законних на те підстав, що свідчить про незаконність складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки такий пропущено з поважних причин, оскільки розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та її захисника, а копію оскаржуваного судового рішення сторона захисту отримала лише 29.03.2024.
Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та її захисник-адвокат Свида О. Г. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з'явилися. Останні повідомлені за допомогою смс-повідомлення, до суду в черговий раз не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Свиди О. Г., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП. Крім того враховується клопотання захисника-адвоката Свиди О. Г. про розгляд апеляційної скарги у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання захисника-адвоката Свиди О. Г. про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а його апеляційна скарга частковому задоволенню, з таких підстав.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 та її захисник-адвокат Свида О. Г. не були присутніми в судовому засіданні під час розгляду справи. При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 та її захисник-адвокат Свида О. Г. були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а саме 23.02.2024. Інших доказів, ніж ті, які зазначені в апеляційній скарзі, щодо дати отримання постанови судді від 23.02.2024, а саме 29.03.2024, у матеріалах справи відсутні.
З врахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи захисника-адвоката Свиди О. Г. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення і такий строк поновлюється.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
-3-
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак наведені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді цієї справи не були дотримані повною мірою з огляду на таке.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2024 о 13 год 21 хв по вул. Тернопільській, 20 у м. Ужгороді Закарпатської області, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовилась о 13 год 53 хв у м. Ужгороді, вул. Дармштатська, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Ці підтверджується наступними доказами.
-4-
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 410798, складеним 21.10.2024 о 14 год 03 хв, у якому зафіксовано вказані вище обставини (а. с. 1). Разом з тим, у протоколі вказано, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Копією протоколу серії ААД № 410799 від 21.10.2024, який складено щодо ОСОБА_1 за порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП (а. с. 3).
Копією схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21.10.2023 по вул. Тернопільській, 20 А у м. Ужгороді, за участю водія транспортного засобу марки «Nissan Rogue» д. н. з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 (а. с. 7).
Копією протоколу серії ААД № 410800 від 21.10.2024, який складено щодо ОСОБА_1 за порушення вимог п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП (а. с. 4).
Копією постанови серії ЕАТ № 7985830 від 21.10.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення вимог п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП (а. с. 5).
Розпискою ОСОБА_1 від 21.10.2024, якою остання підтвердила факт залишення транспортного засобу марки «Nissan Rogue» д. н. з. НОМЕР_2 , на зберігання за адресою м. Ужгород, вул. Дармштатська, 4 (а. с. 6).
Копіями письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 21.10.2024, які підтвердили факт дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_2 (а. с. 8, 9).
Відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на законну вимогу працівників поліції відмовилася проходити огляд у встановленому законом порядку з метою виявлення стану сп'яніння (а. с. 14).
Згідно з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України).
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пункту 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункту 6 розділу І Інструкції).
-5-
За ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
У фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 410798 від 21.10.2023 чітко відображена об'єктивна сторона правопорушення, яка полягає у тому, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, на законну вимогу поліцейських, у зв'язку з виявленими у неї ознаками алкогольного сп'яніння, відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 не виконала вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Тому, вимоги апеляційної скарги про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягають, оскільки в діях ОСОБА_1 вбачається ознаки порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а отже доведеною є її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та її захисника, чим порушено вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки даних про їх своєчасне сповіщення про час і місце судового розгляду матеріали справи не містять, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. При цьому, апеляційний суд враховує, що ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Також апеляційний суд звертає увагу на те, що факт розгляду судом першої інстанції справи без участі сторони захисту враховано як одну з підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
-6-
З урахуванням наведеного вище, як такі, що не знаходять свого підтвердження та повністю спростовані матеріалами справи, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що обставини вказані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 410798 від 21.10.2023, не відповідають дійсності, такий складений із значними порушеннями та не підтверджує перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та відсутні належні та допустимі докази її вини. Зі змісту протоколу вбачається, що такий відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у ньому відображені всі необхідні і передбачені цією нормою відомості, а тому підстави для визнання протоколу недопустимим доказом відсутні.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, поїхала до медичного закладу та чітко виконувала всі вказівки медичних працівників, а на відеозаписі не зафіксовано жодного моменту того, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження медичного огляду, апеляційний суд також не бере до уваги, оскільки з відеозапису вбачається, що дії ОСОБА_1 свідчать про явну відмову від проходження огляду на стан сп'яніння та її небажання проходити такий. Не знаходять свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про те, що з відеозапису чітко прослідковується застосування до ОСОБА_1 психологічного тиску з боку працівників поліції. Як убачається з відеозапису, будь-яких дій, які б свідчили про застосування психологічного тиску щодо ОСОБА_1 , працівники поліції не вчиняли, про що також свідчить і той факт, що в матеріалах справи відсутні і стороною захисту не надано будь-яких відомостей про те, що сторона захисту зверталася до відповідних органів із скаргами на дії працівників поліції та наслідки розгляду таких скарг.
Як такі, що жодним чином не спростовують факту доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 для проходження медичного огляду на стан сп'яніння. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 ставиться у провину відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, а тому відсутність направлення у матеріалах справи не спростовує як факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, так і факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і не дає підстав для скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що інспектором поліції не було залучено двох свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про недотримання процедури фіксації факту відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння. Відхиляючи ці доводи, апеляційний суд бере до уваги те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксовано під відео фіксацію на боді камери працівників поліції, що свідчить про те, що під час складання протоколу працівниками поліції дотримані вимоги ст. 266 КУпАП, зміст якої свідчить про те, що у разі здійснення працівниками поліції відео фіксації залучення двох свідків не вимагається.
Між тим, зі змісту протоколу вбачається, що в такому міститься відмітка про роз'яснення ОСОБА_1 її прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, однак остання у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилася від підпису протоколу, отримання його копії та надання будь-яких пояснень з приводу обставин, що мали місце. Тому, безпідставними та спростованими, апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено її прав під час складання протоколу, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, чим порушено право ОСОБА_1 на захист.
-7-
Посилання захисника на те, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була безпідставною, що свідчить про незаконність складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки матеріалами справи, у тому числі відеозаписом, підтверджено, що мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що також не оспорюється і стороною захисту в апеляційній скарзі. При цьому, стороною захисту не надано таких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не керувала у зазначені в протоколі час та місці транспортним засобом, і що у свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також працівників поліції були підстави для обмови ОСОБА_1 .
Варто також зауважити, що протокол у даній справі було складено відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, тобто не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, що виключає наявність підстав для визнання його не належним та не допустимим доказом.
Разом з тим, приписами ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як зазначалось вище, притягнення особи до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП можливе у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В матеріалах справи наявна довідка, відповідно до якої відносно ОСОБА_1 30.08.2022 було складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ДПР 18 № 517121 та постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2023 ОСОБА_1 була притягнута до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі вказаного протоколу (а.с. 13).
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 410798 від 21.10.2023 в частині викладу фактичних обставин справи не зазначено про те, що ОСОБА_1 протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто вчинила адміністративне правопорушення повторно, при тому, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Більш того, як вбачається зі змісту довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області Пастики Д., востаннє ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП 30.08.2022, внаслідок чого відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 517121.
У даній справі датою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є 21.10.2023. Зазначене свідчить про те, що з моменту вчинення ОСОБА_1 попереднього адміністративного правопорушення (20.08.2022) до моменту вчинення нового правопорушення (21.10.2023) минуло більше року.
-8-
Таким чином, апеляційний суд не може визнати притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП законним та з огляду на те, що факт її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння доведений поза розумними сумнівом, вважає за необхідне перекваліфікувати її дії на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
За статтями 23, 33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
З урахуванням наведеного, зважаючи, що досліджені докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 підлягає зміні у частині кваліфікації дій останньої шляхом перекваліфікації її дій з ч. 2 на ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у межах санкції цієї частини статті, яка є безальтернативною, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Саме таке стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, на переконання апеляційного суду є необхідним для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень, і у свою чергу відповідатиме меті адміністративного стягнення.
При цьому, апеляційний суд ураховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що захисником не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували вищенаведені висновки апеляційного суду та могли б слугувати підставами для скасування оскаржуваного судового рішення із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання захисника-адвоката Свиди О. Г. задовольнити, поновити захиснику строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.02.2024.
-9-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Свиди О. Г. задовольнити частково.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.02.2024 щодо ОСОБА_5 Апеляційну про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 на ч. 1 ст. 130 КУпАП та пом'якшити їй адміністративне стягнення до штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік.
У решті постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.02.2024 щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя