Рішення від 25.09.2024 по справі 400/5338/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 р. № 400/5338/24

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, вул. Миру, 5, с-ще Радісний Сад, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, 57160

провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області у зарахуванні до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме: 01.10.2009 - 20.06.2012 - державний виконавець Корабельного, Центрального відділів державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції; 21.06.2012 - 29.09.2016 - державний адміністратор відділу державних адміністраторів та забезпечення їх діяльності облдержадміністрації; 30.09.2016 - 14.03.2017 - головний спеціаліст відділу з питань організації надання адміністративних послуг Миколаївської обласної державної адміністрації; 09.10.2017 - 10.08.2022 - головний спеціаліст відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області; 11.08.2022 - 30.01.2023 - начальник відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області;

- зобов'язати територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області перерахувати вислугу років в Службі судової охорони відповідно до п. 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітниками Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-2 від 18.11.2021, та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби в Службі судової охорони, надання додаткової оплачуваної відпустки, час попередньої роботи в державних органах, а саме: 01.10.2009 - 20.06.2012 - державний виконавець Корабельного, Центрального відділів державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції; 21.06.2012 - 29.09.2016 - державний адміністратор відділу державних адміністраторів та забезпечення їх діяльності облдержадміністрації; 30.09.2016 - 14.03.2017 - головний спеціаліст відділу з питань організації надання адміністративних послуг Миколаївської обласної державної адміністрації; 09.10.2017 - 10.08.2022 - головний спеціаліст відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області; 11.08.2022 - 30.01.2023 - начальник відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.

Свої вимоги позива обґрунтовує тим, що відповідно до Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» має право на зарахування до його вислуги років, яка надає право на встановлення надбавки за стаж служби і надання додаткової оплачуваної відпустки, час його попередньої роботи в державних органах. Проте відповідач відмовив йому у зарахуванні до стажу служби попередні періоди роботи у державних органах.

Ухвалою від 11.06.2024 суд відкрив провадження у справі. Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Відповідач надіслав відзив, заперечує проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони. Посади позивача не входять до зазначеного переліку посад, а тому зарахувати час роботи в державних органах до стажу служби у Службі судової охорони неможливо.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 15.01.2024 проходить службу у територіальному управлінні Служби судової охорони у Миколаївській області.

З 29.04.2024 ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста (з питань запобігання та виявлення корупції) територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області.

05.06.2024 позивач подав рапорт про зарахування до його вислуги років у Службі судової охорони час роботи в державних органах, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби в Службі судової охорони, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Листом від 05.06.2024 № 45.06-339 відповідач відмовив у зарахуванні до стажу служби у Службі судової охорони час роботи в державних органах у зв'язку з відсутністю підстав.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.

Відпловідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Згідно з ч. 2 другою ст. 1621 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до п. 1 розділу І Положення № 1052/0/15-19 це Положення визначає порядок проходження служби громадянами України у Службі судової охорони.

Згідно з п. 5 розділу І Положення № 1052/0/15-19 час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».

Відповідно до абз. 12 п. 1 Постанови № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

З урахуванням викладеного, до стажу служби у Службі судової охорони, який дає право на встановлення співробітникам надбавки за стаж служби і надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховується час роботи в державних органах у разі переходу службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Судом встановлено, що позивачу присвоєно спеціальне звання майор Служби, що підтверджується записом у службовому посвідченні серії НОМЕР_1 . Пунктом 13 Положення № 1052/0/15-19 встановлено, що посади за спеціальним званням майор Служби віднесено до посад середнього складу.

Отже, з урахуванням того, що позивач проходить службу у Службі судової охорони на посадах середнього складу, відповідач протиправно не зарахував час його роботи в державних органах до стажу служби у Службі судової охорони.

Щодо зарахування періодів роботи в державних органах до стажу служби у Службі судової охорони суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу».

До стажу державної служби зараховуються, зокрема час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону.

З урахуванням викладеного, періоди роботи позивача з 01.10.2009 до 20.06.2012, з 21.06.2012 до 29.09.2016, з 30.09.2016 до 14.03.2017, з 09.10.2017 до 10.08.2022, з 11.08.2022 до 30.01.2023 підлягають зарахуванню до стажу роботи в державних органах.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, що є підставою для задоволення позову.

Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43562808) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу його роботи в державних органах.

3. Зобов'язати територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, код 43562808) перерахувати вислугу років в Службі судової охорони та зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до стажу служби у Службі судової охорони, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби в Службі судової охорони, надання додаткової оплачуваної відпустки, час попередньої роботи в державних органах, а саме:

- з 01.10.2009 по 20.06.2012 державним виконавцем Корабельного, Центрального відділів державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції;

- з 21.06.2012 по 29.09.2016 державним адміністратором відділу державних адміністраторів та забезпечення їх діяльності облдержадміністрації;

- з 30.09.2016 по 14.03.2017 головним спеціалістом відділу з питань організації надання адміністративних послуг Миколаївської обласної державної адміністрації;

- з 09.10.2017 по 10.08.2022 головним спеціалістом відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області;

- з 11.08.2022 по 30.01.2023 начальником відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43562808) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн двадцять коп) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 25.09.2024.

Суддя Н.О. Бульба

Попередній документ
121871217
Наступний документ
121871219
Інформація про рішення:
№ рішення: 121871218
№ справи: 400/5338/24
Дата рішення: 25.09.2024
Дата публікації: 27.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (14.01.2025)
Дата надходження: 06.06.2024
Предмет позову: визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії