24 вересня 2024 р. № 400/15766/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
треті особиОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернуся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , 3 особа - ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незвільнені з військової служби гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду), та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення гр. ОСОБА_1 з військової служби як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби на підставі абз. 7 п.п. «г» п. 2) ч. 4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідач листом від 09.11.2023 відмовив у звільнені з військової служби через відсутність відповідної довідки медико-соціальної експертизи про необхідність постійного стороннього догляду за сестрою.
Ухвалою від 18.09.2023 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
Заперечень від сторін щодо розгляду справи в порядку письмового провадження до суду не надходило.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скорстався, жодних заяв до суду від відповідача не надходило. Про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходить службу під час призову за мобілізацією у ВЧ НОМЕР_1 .
Позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби на підставі абз. 7 п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідач листом від 09.11.2023 відмовив позивачу у звільненні з військової служби через відсутність відповідної довідки медико-соціальної експертизи про необхідність постійного стороннього догляду за сестрою позивача - гр. ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-ХІV від 24.03.1999 із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та врегулювання питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі визначені Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення).
Як передбачено у п. 233 Положення №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У вказаних рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Подання такого рапорту по команді означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання.
За ст. 110 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або ж особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі: прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.
Відповідно до абз. 7 п.п. «г» п. 2) ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, підтверджується відповідним медичним висновком МСЕК.
Як встановлено судом, відповідного висновку МСЕК матеріали справи не містять.
Таким чином, відповідач не мав підстав для задоволення рапорту позивача на підставі наданих ним документів, тому відповідач діяв в межах своїх повновжень, розглянувши рапорт позивача по суті його звернення, що підтверджується матеріалами справи.
Підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Судові витрати розподіляються відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання діяльності протиправною та вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 24.09.2024.
Суддя Н.О. Бульба