25 вересня 2024 року Київ Справа №320/25428/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві від 07.03.2023 №262240001172;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 1058-IV, починаючи з 06.06.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що до 01.04.2014 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. У червні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ, проте відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022 у справі 640/32791/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі даних з системи персоніфікованого обліку, а за період до впровадження цієї системи з урахуванням відомостей з трудових книжок або архівної довідки від 16.07.2018 № 14/Д-57 без відповідей на надіслані запити і без направлення нових запитів до державних органів російської федерації, та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства. На виконання вказаного рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву про призначення пенсії за віком та відмовив у призначенні пенсії за віком оскільки позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ на території АР Крим.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2023 року прийнято справу до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності дій, з огляду на те, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2022 по справі № 640/32791/20, повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 06.06.2018 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно наданих документів та даних персоніфікованого обліку страховий стаж склав 17 років 4 місяці 17 днів. Оскільки позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на території АР Крим прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 07.03.2023.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно заяви ОСОБА_1 та даних підсистеми «Звернення» ІКІС ПФУ, ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262), на території АР Крим.
Позивач до 01.04.2014 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ) на території АР Крим.
06.06.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV).
Відповідачем до пенсійного фонду російської федерації було направлено запити №20846/02 від 14.06.208 та №105760/02 від 06.11.2018 щодо закриття виплати пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та направлення атестату про припинення виплати пенсії.
На зазначені запити відповіді не надійшли до відповідача, тому позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022 у справі 640/32791/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2018 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі даних з системи персоніфікованого обліку, а за період до впровадження цієї системи з урахуванням відомостей з трудових книжок або архівної довідки від 16.07.2018 № 14/Д-57 без відповідей на надіслані запити і без направлення нових запитів до державних органів російської федерації, та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву про призначення пенсії за віком.
Відповідно до листа відповідача від 04.07.2023 №2600-0202-8/131962 страховий стаж склав 17 років 4 місяці 17 днів.
Однак, оскільки позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ на території АР Крим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 07.03.2023 №262240001172.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України
25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок №22-1).
Заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Право на призначення пенсії за віком при автоматичному призначенні (без звернення особи) визначається на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб), наявних на дату досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону. У разі якщо даних про страховий стаж у системі персоніфікованого обліку (у тому числі за періоди до впровадження персоніфікованого обліку) недостатньо для призначення пенсії за віком, орган, що призначає пенсію, повідомляє особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на вебпорталі або засобами Порталу Дія, про відсутність таких відомостей та порядок подання необхідних для призначення пенсії документів (за наявності). При надходженні документів про страховий стаж протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, пенсія призначається у строк, визначений абзацом другим пункту 1 частини першої статті 45 Закону. Якщо документи не будуть подані у зазначений строк, вважається, що особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.8 цього розділу.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачеві була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на території АР Крим з 1995 року.
Відповідно до ст.52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV особам, які мають право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за їх вибором.
Пенсіонер, який отримує пенсію за вислугу років, після досягнення ним віку, встановленого ст. 26 Закону України № 1058-IV, має право перейти на пенсію за віком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до п. 5 та 11 розділу І Порядку №3-1 переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів.
При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати).
Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач після досягнення 60-ти років, звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком 06.06.2018.
Однак, відповідач відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком, оскільки йому була призначена пенсія за вислугу років (військова) на території АР Крим.
Суд звертає увагу на те, що позивач є громадянином України, та пенсія за вислугу років призначена йому у 1995 році за законодавством України, що визнано сторонами та не оспорюється відповідачем.
З огляду на викладене, позивач як громадянин України та пенсіонер, який отримує пенсію за вислугу років, після досягнення ним віку, встановленого ст. 26 Закону України № 1058-IV, має право перейти на пенсію за віком.
При цьому, суд звертає увагу на те, що коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону (у даному випадку, позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-XII), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене вперше після настання віку, що дає йому на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки мова йде про різні види пенсійних виплат.
Суд зауважує, що зазначена у спірному рішенні від 07.03.2023 №262240001172, підстава для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком є необґрунтованою та протиправною, з урахуванням чого позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення ГУ ПФУ в м.Києві підлягає задоволенню.
Також, суд зазначає, що у спірному рішенні не зазначено про відсутність у позивача необхідного страхового стажу для призначення йому пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 26 Закону України № 1058-IV.
Водночас, у своєму листі від 04.07.2023 №2600-0202-8/131962 відповідач стверджує, що страховий стаж позивача складає 17 років 4 місяці 17 днів.
Натомість, відповідно до трудової книжки позивача 1974 року заповнення та АВ №117656 2002 року заповнення, військового квитка (№ НОМЕР_1 ), позивач працював: з 16.09.1974 по 20.10.1975 - на Сімферопольському заводі пластмас; з 21.12.1977 по 21.08.1995 - в органах внутрішніх справ; з 03.12.2002 по 31.01.2007- у ТОВ «Джей Еф Кей Юкрейн»; з 01.02.2007 по 28.09.2007 у в ТОВ «Рітейл Майстер»; з 01.10.2007 по 17.10.2011 - в ВАТ «ГАЛАКТОН»; з 18.10.2011 по 18.10.2012- в ТОВ «СОКОЛ-БЕЗПЕКА»; з 21.01.2013 по 06.06.2018 (дата звернення за призначенням пенсі) - в ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд».
Відтак, у позивача достатньо трудового стажу (всього встановленого судом 34 роки 8 днів) для призначення йому пенсії за віком після досягнення 60 років.
Визначаючись з приводу того, з якого часу позивачу слід призначити пенсію, суд зазначає наступне.
Пунктом 11 розділу І Порядку № 3-1 обумовлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Оскільки позивачем подана до пенсійного органу заява 06.06.2018, то пенсія йому має бути призначена саме з цієї дати.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м.Києві понесені позивачем судові витрати.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві від 07.03.2023 №262240001172.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 1058-IV, починаючи з 06.06.2018, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 00 коп сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.