25 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4480/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд 83А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14005, ЄДРПОУ 21390940) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії, -
Адвокат Калинич Оксана Іллівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області , (далі - відповідач - 2) яким просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату за період роботи з січня 2002 по грудень 2005 року №48, 49, 50, 51 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих товариством з обмеженою відповідальністю «Сибірський комплекс» за період з листопада 2005 року по вересень 2015 року та архівної довідки за період з квітня 1989 по квітень 1999 рік, виданої адміністрацією міста Радужний архівний відділ. 2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з дня призначення пенсії перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із врахуванням заробітної плати згідно довідок про заробітну плату за період роботи з січня 2002 року по грудень 2005 року №48, 49, 50, 51 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Сибірський комплекс» за період з листопада 2005 року по вересень 2015 року та архівної довідки №192-П/03 від 16.03.2017 за період з квітня 1989 по квітень 1999 рік, виданої адміністрацією міста Радужний архівний відділ, з урахуванням раніше виплачених сум. 3. Подати звіт про виконання з розрахунком про обчислення пенсії та в якому значиться: заробітки, коефіціент, мінімальна з/п.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 05.09.2023 року у справі №260/5545/23, зобов'язав ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_2 з 08.11.2005 року по 17.09.2015 року в кратному розмірі з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців стажу та призначив ОСОБА_2 з 17 серпня 2022 року пенсію з урахуванням ч.1 ст.1 Тимчасової Угоди. Восьмий апеляційний адміністративний суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року у справі №260/5545/23 скасував, та прийняв постанову якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.04.2023 року за №071750008303 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити з 17 серпня 2022 року пенсію ОСОБА_1 з урахуванням частини першої статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення. Позивач з березня 2024 року по день подання позовної заяви, зверталась до відповідача 1 за інформацією щодо виконання вищевказаних судових рішень, та враховання при обчисленні пенсії довідки про заробітну плату за період роботи в росії. А у разі не виконання, просила здійснити обчислення пенсії згідно довідок про заробітну плату в росії. У наданих відповідях від 27.06.2024 року, 17.05.2024 року, 18.04.2024 року та 29.03.2024 року відповідач 1 повідомляє, що пенсія позивачу обраховано з дотриманням вимог статті 40 Закону заробіток для обчислення розміру пенсії враховано за період згідно довідок про заробітну плату №48, 49 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Сибірський комплекс» та згідно даних Реєстру застрахованих осіб з 01.07.2000 року по 31.07.2022 року. Такі дії відповідачів позивач вважає протиправними.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративної суду від 09 липня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
22 липня 2024 року від відповідача 1, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує щодо позовних вимог з наступних підстав. Зазначає, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 року по справі №260/5545/23, позивачу було призначено пенсію з урахуванням частини першої статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення. З дотриманням вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробіток для обчислення розміру пенсії враховано за період згідно довідок про заробітну плату №48, 49 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Сибірський комплекс» та згідно даних Реєстру застрахованих осіб з 01.07.2000 року по 31.07.2022 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітку- 0,09705. Розмір заробітку, який застосовано при обчисленні розміру пенсії визначено, виходячи із офіційно встановленого курсу рубля відповідно до статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
22 липня 2024 року від відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити з 17 серпня 2022 року пенсію позивачу. При цьому довідки про заробітну плату Головним управлінням при призначенні пенсії не розглядалися, тому жодні права позивача цими діями не порушені, протиправного впливу не завдано. Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії безпідставно заявлені до відповідача 2, оскільки відповідальним за прийняття відповідного рішення відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду є відповідач 1. У задоволенні позову, просить відмовити.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за віком.
17.10.2022 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/3541/22 визнано неправомірні дії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області врахувати у страховий стаж ОСОБА_1 : - період роботи: з 01.01.2004 по 01.10.2004 рік та 1 місяць жовтень 2005 року в Муніципальному автономному дошкільному освітньому закладі дитячий садок №15 з урахуванням довідок про заробітну плату №48, 49 від 05.03.2017р. видані Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; - період роботи з 08.11.2005 року по 17.09.2015 року у товаристві з обмеженою відповідальністю «Сибірський комплекс» з урахуванням довідок ТОВ «Сибірський комплекс» №214- 28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року про заробітну плату для обчислення пенсії; - період догляду за дитиною 29.05.1987 р.н. до 3-х річного віку; - період роботи з 07.04.1989 по 31.12.2003 року в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, а саме в Ханти-Мансійського автономного округу м. Радужний Тюменської області до страхового стажу з обчисленням один рік за один рік і шість місяців страхового стажу, становить (14 років 9 міс. 23 дні, в полуторному розмірі 23 роки 2 міс. 23 дні. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , яка зареєстрована за №638 від 17 серпня 2022 року на призначення пенсії.
03.05.2023 року позивач звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про надання інформації чи виконано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/3541/22 від 17.10.2022р., та чи призначено їй пенсію.
Відповідачем 2 надається рішення про відмову у призначенні пенсії №071750008303 від 18.04.2023 року. Відмова мотивована тим, що позивач не досягнула пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 60 років. Вік заявника 55 років, необхідний стаж - 34 роки. Дата з якої особа має право на пенсійну виплату 01.06.2027 року. На виконання рішення суду по справі №260/3541/22 року від 17.10.2022 року пенсійним органом заяву позивача від 17.08.2022 року №638 повторно розглянуто та переглянуто страховий стаж заявниці, який складає 39 років 10 місяців 28 днів. Також в супровідному листі відповідача вказано, інші зобов'язання в рішенні суду відсутні.
Не погоджуючись з таким рішення позивач звернулась до суду.
Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 05.09.2023 року у справі №260/5545/23, зобов'язав ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_2 з 08.11.2005 року по 17.09.2015 року в кратному розмірі з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців стажу та призначив ОСОБА_2 з 17 серпня 2022 року пенсію з урахуванням ч.1 ст.1 Тимчасової Угоди.
Восьмий апеляційний адміністративний суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року у справі №260/5545/23 скасував, та прийняв постанову якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.04.2023 року за №071750008303 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити з 17 серпня 2022 року пенсію ОСОБА_1 з урахуванням частини першої статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.
Позивач зверталась до відповідача 1 із заявами про надання інформації щодо виконання вищевказаних судових рішень, а також просила при обчисленні пенсії врахувати довідки про заробітну плату за період роботи в росії.
У наданих відповідях від 29.03.2024 року, 18.04.2024 року, 17.05.2024 року та 27.06.2024 року відповідач 1 повідомив, що пенсія позивачу обраховано з дотриманням вимог статті 40 Закону. Заробіток для обчислення розміру пенсії враховано за період згідно довідок про заробітну плату №48, 49 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Сибірський комплекс» та згідно даних Реєстру застрахованих осіб з 01.07.2000 року по 31.07.2022 року. В підтвердження чого, долучено розрахунок.
Позивач, не погодившись з такими діями та рішеннями відповідачів, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Суд зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративний суду, від 26.02.2024 року, позивачу призначено пенсію з 17 серпня 2022 року з урахуванням частини першої статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV).
Частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/118461.1 (далі - Порядок від 25.11.2005 року №22-1).
Згідно абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку від 25.11.2005 №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 вищевказаного Порядку від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Водночас, згідно пункту 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Окрім того, відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.
Отже, при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, а також поданні особою документів, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, пенсійний орган у першу чергу має здійснити дії відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, а у разі виникнення сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів перевірити їх у визначеному законом порядку.
В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивач неодноразово зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявами щодо виконання судових рішень, а також не враховано при обчисленні пенсії довідки про заробітню плату за період роботи в росії.
Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, відповідачем 1 обчислено пенсію позивача при призначення пенсії без урахування довідок про заробітну плату за період роботи з січня 2002 по грудень 2005 рік №48, 49, 50, 51 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих ТОВ «Сибірський комплекс» за період з листопада 2005 року по вересень 2015 року та архівної довідки виданої архівним відділом адміністрації міста Радужний за період з квітня 1989 року по квітень 1999 року, тобто суми вказані у довідці відповідають первинним документам - особовим рахункам.
Зазначені довідки засвідчені печатками, містять дані про фактичні суми заробітної плати позивача та про відрахування у пенсійний фонд російської федерації.
Водночас, суд звертає увагу на те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії
Як встановлено судом з матеріалів справи, періоди роботи відповідно до довідок про заробітну плату за період роботи з січня 2002 по грудень 2005 рік №48, 49, 50, 51 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих ТОВ «Сибірський комплекс» за період з листопада 2005 року по вересень 2015 року та архівної довідки виданої архівним відділом адміністрації міста Радужний за період з квітня 1989 року по квітень 1999 року, зараховані до страхового стажу позивача, водночас, починаючи з 01.07.2000 року по 30.09.2015 року в графі «Заробітки» вказано « 0.00000».
Дані докази дають підстави зробити висновок про незарахування заробітної плати Головним управлінням Пенсійного фонду в Закарпатській області при призначенні та нарахуванні пенсії ОСОБА_1 , згідно довідок про заробітну плату за період роботи з січня 2002 по грудень 2005 рік №48, 49, 50, 51 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих ТОВ «Сибірський комплекс» за період з листопада 2005 року по вересень 2015 року та архівної довідки за період з квітня 1989 року по квітень 1999 року, виданої адміністрацією міста Радужний, водночас, за умов зарахування стажу охопленого періодом зазначеного у вказаних довідках.
Відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням даних заробітної плати, отриманої на території рф відповідач 1 у відзиві на позовну заяву послався на припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Однак, суд визнає такі доводи пенсійного органу неприйнятними, адже у силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди». Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.
Згідно з частини 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.
Отже, наведені положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Більше того, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і набрання чинності Законом №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», не є підставою для відмови в обчисленні пенсії позивача з урахуванням даних заробітної плати отриманої на території рф, адже така отримана ним до ухвалення відповідних рішень.
Крім того, суд зазначає, що надані позивачем первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором
Позиція відповідача 1 суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на отримання пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.
Внаслідок чого, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Окрім того, згідно із частиною 2 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як визначено статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).
За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини 16 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо обов'язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а відтак, несплата страхувальником страховим внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 року у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20.03.2019 у справі №688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).
Поряд з цим, у постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, внаслідок чого, підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №280/1411/16-а та від 26.10.2022 року у справі №808/1735/18.
Більше того, суд зазначає, що згідно довідок про заробітну плату за період роботи з січня 2002 року по грудень 2005 року №48, 49, 50, 51 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих ТОВ «Сибірський комплекс» за період з листопада 2005 року по вересень 2015 року та архівної довідки виданої архівним відділом адміністрації міста Радужний за період з квітня 1989 року по квітень 1999 року, чітко визначено, що із заробітної плати позивача повністю утримані та перераховані страхові внески до Пенсійного фонду рф у відповідності до встановлених тарифів.
Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про протиправні дії відповідача 1 щодо неврахування під час обчислення пенсії позивача відомостей про її заробітну плату за періоди роботи в рф згідно поданих довідок.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
У даному випадку належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у даному випадку буде визнання протиправними дій відповідача 1 щодо неврахування при розрахунку пенсії позивача довідок про заробітну плату за періоди роботи з січня 2002 року по грудень 2005 року №48, 49, 50, 51 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих ТОВ «Сибірський комплекс» за період з листопада 2005 року по вересень 2015 року та архівної довідки виданої архівним відділом адміністрації міста Радужний за період з квітня 1989 року по квітень 1999 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (як орган у якому позивач перебуває на пенсійному обліку та який здійснює нарахування та виплату пенсії) здійснити перерахунок призначеної пенсії відповідно до довідок про заробітну плату за періоди роботи з січня 2002 року по грудень 2005 року №48, 49, 50, 51 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих ТОВ «Сибірський комплекс» за період з листопада 2005 року по вересень 2015 року та архівної довідки виданої архівним відділом адміністрації міста Радужний за період з квітня 1989 року по квітень 1999 року.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, внаслідок чого, адміністративний позов підлягає до задоволення.
У відповідності до статті 382 частини 1 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено достатніх підстав та не надано належних доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду, яке, після набрання ним законної сили, є обов'язковим до виконання.
Вирішуючи питання відносно розподілу судових витрат суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При цьому згідно частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, за результатами розгляду справи на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору. Адже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірного рішення суб'єкта владних повноважень (тобто задоволена основна вимога немайнового характеру, яка підлягала оплаті судовим збором), тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов'язується зі способом захисту порушених прав позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд 83А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14005, ЄДРПОУ 21390940) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату за період роботи з січня 2002 по грудень 2005 рік №48, 49, 50, 51 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих товариством з обмеженою відповідальністю «Сибірський комплекс» за період з листопада 2005 року по вересень 2015 року та архівної довідки за період з квітня 1989 по квітень 1999 рік, виданої архівним відділом адміністрації міста Радужний.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, здійснити з дня призначення пенсії перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , із врахуванням заробітної плати згідно довідок про заробітну плату за період роботи з січня 2002 по грудень 2005 рік №48, 49, 50, 51 від 05.03.2017 року, виданих Муніципальним автономним дошкільним освітнім закладом дитячий садок №15; довідок №214-28/15 та №214-29/15 від 17.09.2015 року, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Сибірський комплекс» за період з листопада 2005 року по вересень 2015 року та архівної довідки №192-П/03 від 16.03.2017 за період з квітня 1989 по квітень 1999 рік, виданої архівним відділом адміністрації міста Радужний, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволені решти вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич