Справа № 161/7718/24
Провадження № 2/161/2687/24
18 вересня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповіальністю "Консалт Солюшенс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами, -
Представник позивача Товариства з обмеженою відповіальністю "Консалт Солюшенс" Коваленко Сергій Олегович звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 014/2635/2/23438 за змістом пункту 1.1. якого Кредитор надає Позичальнику кредит у сумі 77 000,00 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 23 вересня 2029 року зі сплатою 12,5 % відсотків річних. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором та видав ОСОБА_1 грошові кошти, що підтверджується заявою на видачу готівки. Цього ж дня, 24 вересня 2008 року з метою забезпечення належного виконання умов
кредитного договору, між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 014/2635/2/23438/2. Крім цього, з метою додаткового забезпечення виконання умов Кредитного договору, 24 вересня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки № б/н, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Шкльода Я.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2701. Предметом іпотеки за вказаним договором виступає нерухоме майно: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 24 вересня 2008 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Шкльода Я.А. за реєстровим № 2695. Цього ж дня, 24 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Шкльода Я.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2695, згідно якого ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_2 . Через невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором № 014/2635/2/23438 від 24 вересня 2008 року утворилась значна заборгованість, у зв'язку з чим ПАТ «Ерсте Банк» було вимушене звернутись до суду з позовною заявою за захистом своїх порушених прав. 13 травня 2010 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у цивільній справі № 2-1738/10 позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" заборгованість у сумі 93 876 (дев'яносто три тисячі вісімсот сімдесят шість) доларів 31 центів США, що в еквіваленті становить в національній згідно курсу НБУ 750 156 (сімсот п'ятдесят тисяч сто п'ятдесят шість) грн 21 коп., в тому числі по кредиту 76 516 (сімдесят шість тисяч п'ятсот шістнадцять) доларів США 12 центів, що в еквіваленті 611 432 (шістсот одинадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 66 коп. по відсоткам 9 525 (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) доларів США 15 центів, що в еквіваленті 76 114 (сімдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн. 52 коп.; пеня 6 834 (шість тисяч вісімсот тридцять чотири) доларів США 04 центів, що в еквіваленті становить 54 610
(п'ятдесят чотири тисячі шістсот десять) грн. 13 коп., штраф 1001 (одна тисяча один) доларів США, що в еквіваленті становить 7 998,89 грн.;Також стягнуто 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. сплаченого судового збору, по 850 грн (вісімсот п'ятдесят) грн. з кожного та 120 (сто двадцять) грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, по 60 (шістдесят) грн. з кожного.
В подальшому, 28 березня 2011 року ОСОБА_1 було реалізовано предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_2 , шляхом укладення Договору купівлі-продажу з ОСОБА_4 . Кошти, отримані від продажу предмета іпотеки були направлені ОСОБА_1 на погашення заборгованості за Кредитним договором № 014/2635/2/23438 від 24 вересня 2008 року. В наступному, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року у справі № 2-1738/10 відповідачами не виконувалось, жодних платежів на адресу стягувача не надходило.
03 лютого 2021 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір №GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги,за змістом пункту 331 Додатку № 1 до Договору № GL1N019277_205/1 про відступлення права вимоги від 03.02.2021 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за кредитним договором № 014/2635/2/23438 від 24.09.2008 року та договором поруки № 014/2635/2/23438/2 від 24.09.2008 року.За змістом пункту 331 Додатку №1 до Договору № GL1N019277_205/1 про відступлення права вимоги від 03.02.2021 року передбачено , що передана сума боргу за кредитним договором № 014/2635/2/23438 від 24.09.2008 року складає 73 580,26 доларів США, з яких:73 579,52 дол. США заборгованість за тілом кредиту; 0,74 дол. США заборгованість по відсоткам. ТОВ «Консалт Солюшенс» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (який є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк») у правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору № 014/2635/2/23438 від 24.09.2008 року та в подальшому були підтверджені рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року у справі № 2-1738/10.
04 серпня 2021 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-1738/10 замінено стягувача Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/2635/2/23438 від 24.09.2008 року та договором поруки № 014/2635/2/23438/2 від 24.09.2008 року.
Станом на момент подання позову, вказане грошове зобов'язання є невиконаним відповідачами у повному обсязі, боржники ухиляються від повернення кредитних коштів на шкоду кредитору. У зв'язку з тим, що відповідачі безпідставно користуються грошовими коштами, у ТОВ «Консалт Солюшенс» виникло право на стягнення 3 % річних за користування коштами, передбачене статтею 625 ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного, просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року заборгованість у розмірі 6 628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) доларів США 27 центів, що станом на день подання позовної заяви еквівалентно 262 115,60 гривень та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою судді від 08 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачам подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Станом на 18 вересня 2024 року відзив на позов від відповідачів до Луцького міськрайонного суду Волинської області не надійшов.
В судове засідання представник позивача не з'явився, 18 вересня 2024 року від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити без його участі.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження, надіслано відповідачам засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду встановлено, що відповідач ОСОБА_2 отримала поштове відправлення 16 травня 2024 року, а згідно трекінг відстеження з сайту «Укрпошта», надіслане відповідачу ОСОБА_1 повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Будь-яких заяв від відповідачів не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити їх правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідачі вважаються належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Судом встановлено, що 24 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 014/2635/2/23438 за умовами якого остання отримала кредитні кошти в сумі 77 000доларів США зі строком користування кредитними коштами до 23 вересня 2029 року зі сплатою 12,5 % відсотків річних (а.с.11-13).
В цей же день,24 вересня 2008 року з метою забезпечення належного виконання умов
кредитного договору, між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 014/2635/2/23438/2. Крім цього, з метою додаткового забезпечення виконання умов Кредитного договору, 24 вересня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки № б/н, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Шкльода Я.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2701. Предметом іпотеки за вказаним договором виступає нерухоме майно: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 24 вересня 2008 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Шкльода Я.А. за реєстровим № 2695. Цього ж дня, 24 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Шкльода Я.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2695, згідно якого ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_2 (а.с.15-21).
Встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року у справі № 2-1738/10 ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" заборгованість у сумі 93 876 (дев'яносто три тисячі вісімсот сімдесят шість) доларів 31 центів США, що в еквіваленті становить в національній згідно курсу НБУ 750 156 (сімсот п'ятдесят тисяч сто п'ятдесят шість) грн 21 коп., в тому числі по кредиту 76 516 (сімдесят шість тисяч п'ятсот шістнадцять) доларів США 12 центів, що в еквіваленті 611 432 (шістсот одинадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 66 коп. по відсоткам 9 525 (дев'ять
тисяч п'ятсот двадцять п'ять) доларів США 15 центів, що в еквіваленті 76 114 (сімдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн. 52 коп.; пеня 6 834 (шість тисяч вісімсот тридцять чотири) доларів США 04 центів, що в еквіваленті становить 54 610 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот десять) грн. 13 коп., штраф 1001 (одна тисяча один) доларів США, що в еквіваленті становить 7 998,89 грн.Ухвален стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. сплаченого судового збору, по 850 грн (вісімсот п'ятдесят) грн. з кожного та 120 (сто двадцять) грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи, по 60 (шістдесят) грн. з кожного (а.с22-23).
В подальшому, 28 березня 2011 року ОСОБА_1 було реалізовано предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_2 , шляхом укладення Договору купівлі-продажу з ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.24-27).
03 лютого 2021 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, за змістом пункту 1 якого банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), та/або договорами поруки та/або договорами застави,з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
За змістом пункту 2 Договору за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3 % річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, право отримання коштів від реалізації заставного майна за Основними договорами. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів (а.с.33-34).
За змістом пункту 331 Додатку № 1 до Договору № GL1N019277_205/1 про
відступлення права вимоги від 03.02.2021 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/2635/2/23438 від 24.09.2008 року та договором поруки № 014/2635/2/23438/2 від 24.09.2008 року.
Крім того, за змістом пункту 331 Додатку №1 до Договору № GL1N019277_205/1 про відступлення права вимоги від 03.02.2021 року вбачається, що передана сума боргу за кредитним договором № 014/2635/2/23438 від 24.09.2008 року складає 73 580,26 доларів США, з яких:73 579,52 дол. США заборгованість за тілом кредиту;
0,74 дол. США заборгованість по відсоткам (а.с.35-36).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 серпня 2021 року у справі № 2-1738/10 замінено стягувача Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/2635/2/23438 від 24.09.2008 року та договором поруки № 014/2635/2/23438/2 від 24.09.2008 року.
Отже, ТОВ «Консалт Солюшенс» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (який є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк») у правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору № 014/2635/2/23438 від 24.09.2008 року та в подальшому були підтверджені рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року у справі №2-1738/10.
Станом на момент подання позову, вказане грошове зобов'язання є невиконаним відповідачами у повному обсязі, боржники ухиляються від повернення кредитних коштів на шкоду кредитору. У зв'язку з тим, що відповідачі безпідставно користуються грошовими коштами, у ТОВ «Консалт Солюшенс» виникло право на стягнення 3 % річних за користування коштами, передбачене статтею 625 ЦК України.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема,статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12 (провадження N 14?10цс18), від 4 липня 2018 року у справі N 310/11534/13-ц (провадження N 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі N 202/4494/16-ц (провадження N 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставістатті 1050 ЦК України. Разом з тим, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок невиконання відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором, утворилась заборгованість за тілом кредиту і відсотками, яку відповідно до рішення суду від 13 травня 2010 року ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" заборгованість у сумі 93 876 (дев'яносто три тисячі вісімсот сімдесят шість) доларів 31 центів США, що в еквіваленті становить в національній згідно курсу НБУ 750 156 (сімсот п'ятдесят тисяч сто п'ятдесят шість) грн 21 коп.
Також,як встановлено вище, за змістом пункту 331 Додатку №1 до Договору № GL1N019277_205/1 про відступлення права вимоги від 03.02.2021 року вбачається, що передана сума боргу за кредитним договором № 014/2635/2/23438 від 24.09.2008 року складає 73 580,26 доларів США, з яких:73 579,52 дол. США заборгованість за тілом кредиту; 0,74 дол. США заборгованість по відсоткам
Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено наявність грошового зобов'язання позичальника перед банком та його порушення.
Правовий аналіз положень статей526,599,611,625 ЦК Українидає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржники не виконали, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржників від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі N 310/11534/13-ц (провадження N 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі N 916/190/18 (провадження N 12-302гс18).
Таким чином, з ухваленням у 2010 році рішення про стягнення заборгованості за Кредитним договором, зобов'язання відповідачів сплатити заборгованість за Кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання, яке на момент звернення кредитора до суду з даним позовом не виконано відповідачами у повному обсязі. Відтак, кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
При цьому, суд погоджується з визначенням розміру сум, нарахованих позивачем за прострочення виконання зобов'язань на підставі статті 625 ЦК України, який не спростовано відповідачами, як і не надано ними власного розрахунку такої заборгованості.
Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, відповідно до розрахунку заборгованості,наведеного у позовній заяві, за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року становить 6 628,27 доларів США.
Розрахунок заборгованості про стягнення 3% річних розраховано позивачем з урахуванням продажу предмета іпотеки боржницею ОСОБА_1 шляхом укладення договору-купівлі продажу з іншою особою. Залишок заборгованості, яка виникла на підставі кредитного договору № 014/2635/2/23438 від 24.09.2008 року та була підтверджена рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року у справі № 2-1738/10, становить 73 580,26 доларів США.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам за рішенням суду за період за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року 6 628,27 доларів США, що станом на день подання позовної заяви (19 квітня 2024 року сформовано в системі електронний суд) еквівалентно 262 115,60 грн. Вказана сума підтверджена розрахунком позивача та відповідачами неоспорена та не спростована.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1ст. 141 ЦПК України).
Позивачем при подачі позовної заяви був сплачений судовий збір в сумі 3 145,38 грн.
Враховуючи наведене, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 1 572,69 грн. з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, ст. 526, 525,526, 610,611, 623, 1046,1048,1054, 1055 ЦК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповіальністю "Консалт Солюшенс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповіальністю "Консалт Солюшенс" заборгованість по сплаті 3% річних за користування кредитними коштами за кредитним договором № 014/2635/2/23438, за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року, у розмірі 6 628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) доларів США 27 центів,що станом на 19 квітня 2024 року еквівалентно 262 115 (двісті шістдесят дві тисячі сто п'ятнадцять)гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповіальністю "Консалт Солюшенс" 3 145 ( три тисячі сто сорок п'ять) гривень 38 копійок судового збору, по 1 572 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дві) гривень 69 копійок з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариства з обмеженою відповіальністю "Консалт Солюшенс"( місцезнаходження: 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308; код ЄДРПОУ 42251700);
Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Дата складення повного тексту заочного рішення 23 вересня 2024 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк