Справа № 159/5669/24
Провадження № 1-кс/159/1871/24
24 вересня 2024 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у закритому судовому засідання клопотання дізнавача СД Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області про арешт майна, по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР 30 серпня 2024 року за №12024035550000296, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.248 КК України,
Дізнавач СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР 30.08.2024 року за №12024035550000296, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.248 КК України, вказуючи на те, що, 30.08.2024 року о 07 год. 38 хв. зупинено транспортний засіб Ford Panger державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: узбіччя дороги сполученням Доманово-Тереблече М-19, поблизу повороту на с. Городище Ковельського району Волинської області, під час проведення поверхневої перевірки у автомобілі виявлено тушку дикої тварини. Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024035550000296 від 30.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.248 КК України. 30.08.2024 року в період часу з 13.40 год. по 14.50 год. дізнавачем СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області під час огляду місця події на території урочища «Пеньки» неполодік с.Кругель Ковельського району виявлено сліди речовини бурого кольору на марлевому тампоні, який вилучено та поміщено до паперового конверту НПУ. При проведенні огляду прилеглої території до місця полії виявлено сліди протектора шин із нерівними краями, шириною 22 см. 30.08.2024 року вилучені речі визнано речовими доказами. Вилучені речі мають силу речових доказів, набуті в результаті вчинення кримінального проступку, є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст167 КПК України, з метою проведення відповідної подальшої перевірки, проведення судових експертиз з метою забезпечення збереження вилученого майна для подальшого проведення слідчих дій та судових експертиз є необхідність у забезпеченні їх зберіганні шляхом накладення арешту на майно з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Просить накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на майно вилучене в ході огляду 30.08.2024 року місця події території урочища «Пеньки» неполодік АДРЕСА_1 , а саме на: сліди речовини бурого кольору на марлевому тампоні, який вилучено та поміщено до паперового конверту НПУ. До клопотання доданий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, рапорт чергового Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, протокол огляду місця події від 30.08.2024 року, постанова про визнання речовими доказами.
В судове засідання дізнавач, прокурор не з'явились, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, в зв'язку з чим, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, вважаю можливим розглянути клопотання без їх участі.
При вирішенні питання щодо розгляду клопотання, суд враховує, що лише з дозволу та на підставі ухвали слідчого судді проводяться процесуальні дії, під час яких має місце суттєве тимчасове обмеження прав та інтересів осіб, до переліку яких відносяться захід забезпечення кримінального провадження арешт майна.
Відповідно до ст.171 КПК України, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.171 КПК України.
До клопотання не додано доказів в його обґрунтування.
Відповідно до ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Дізнавачем не зазначено в клопотанні та на доведено мету арешту виявлених та вилучених в ході огляду місця події на території урочища «Пеньки» слідів речовини бурого кольору на марлевому тампоні, обґрунтування необхідності арешту майна, а саме в чому полягає ризик його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що відповідає підставам і меті арешту майна відповідно до положень ст.170 КПК України, обставини, які підтверджують, що незастосування арешту майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі майна, в зв'язку з чим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не відповідає вимогам розумності та завданням кримінального провадження, не зрозумілим також є клопотання в частині позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаного в клопотанні майна, в зв'язку з чим накладання арешту на майно вказане в клопотанні з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном недоцільне.
Відповідно до ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст.7, 9, 132, 170-173, 309, 370- 372 КПК України,
В клопотанні дізнавача СД Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області про арешт майна, по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР 30 серпня 2024 року за №12024035550000296, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.248 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті.
Слідчий суддя ОСОБА_1