Номер провадження: 33/813/2082/24
Номер справи місцевого суду: 523/10445/24
Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
03.09.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М.,
при секреті: ОСОБА_1 ,
за участю: представника ОСОБА_2 - адвоката Вечерової Є.М.,
переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Вечерова Євгенія Миколаївна на Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2024 року по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №907560 від 22.05.2024, ОСОБА_3 22 травня 2024 року близько 10 год. 15 хв., за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, 3, керував транспортним засобом марки «Mazda e 2200», номерний знак НОМЕР_1 , який своєчасно не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив ст. 35 Закону України «Про дорожній рух». Повторність порушення протягом року - постанова серії ЕАТ 8077076 від 04 листопада 2023 року. Такими діями ОСОБА_2 порушив п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2024 року ОСОБА_2 визнаний виним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 місяці. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Вечерова Є.М. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2024 року та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Заслухавши представника ОСОБА_2 - адвоката Вечерову Є.М., яка підтримали доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.
В Правилах дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. п. 1.3, 1.9 ПДР України).
Згідно п. 31.3 б ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. ч. 1-3 ст. 121 КУпАП.
Згідно ч. ч. 1-2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 (далі Порядок №137).
Так, згідно п.18 Порядку №137, у разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу.
Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №907560 від 22.05.2024, який в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому є належним на допустимим доказом, й приймається судом до уваги, протокол підписаний ОСОБА_2 ;
2)довідкою Управління патрульної поліції в Одеській області, згідно якої ОСОБА_3 отримував посвідчення водія;
3)довідкою Управління патрульної поліції в Одеській області, згідно якої ОСОБА_3 станом на 22.05.2024, піддавався адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 121 КУпАП: 04.11.2023 постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8077076. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень;
4)копією постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8077076 від 04.11.2023, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП;
5)копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого транспортний засіб марки - Mazda, модель - Е 2200, 1995 року випуску, є вантажним фургоном.
Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_3 22 травня 2024 року, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «Mazda e 2200», номерний знак НОМЕР_1 , який своєчасно не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», п. 31.3 «б» ПДР України, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 вказує, що в матеріалах справи відсутній відеозапис з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського, який є єдиний належним доказом, який міг би підтвердити вину останнього в вчиненні адміністративного правопорушення.
Щодо вищезазначених тверджень слід зазначити наступне.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 252 КУпАП).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, такі як протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №907560 від 22.05.2024, довідки Управління патрульної поліції в Одеській області, зміст постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8077076 від 04.11.2023, окремо та в сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, та враховуючи, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, апеляційний суд вважає, що винна ОСОБА_4 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, в повній мірі підтверджується матеріалами справи.
Наявні в матеріалах справи докази не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та не протирічать один одному.
Відеозапис з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського, не може бути єдиним належним доказом, який міг би підтвердити вину ОСОБА_3 в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили, відповідно до положень чинного законодавства.
Крім того, слід зазначити, що ні положеннями КУпАП, ні положеннями інших нормативно-правових актів не встановлений обов'язок для працівників поліції здійснювати відеофіксування процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
В апеляційній скарзі також зазначено, що в оскаржуваній постанові суду судом не вказаний нормативно-правовий чи підзаконний нормативно-правовий акт, який встановлює певні стандарти, правила і нормативи, що стосуються безпеки дорожнього руху, вимоги якого порушив водій ОСОБА_2 при експлуатації транспортного засобу, при цьому апеляційний суд зазначає, що суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №907560 від 22.05.2024, чітко зазначено суть інкримінованого ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, а саме повторно протягом року, керування транспортним засобом марки «Mazda Е 2200», номерний знак НОМЕР_1 , який своєчасно не пройшов обов'язковий технічний контроль
Також зазначені положення нормативно-правових актів, які було порушено, а саме п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху України та ст. 35 Закону України «Про дорожній рух».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП за порушення ним вимог п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху України та ст. 35 Закону України «Про дорожній рух».
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки спростовуються матеріалами справи, та зводяться до власного тлумачення норм чинного законодавства.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
ОСОБА_3 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановленими нормами чинного законодавства, в тому числі проводити обов'язковий технічний контроль свого транспортного засобу.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Вечерова Євгенія Миколаївна залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький