Справа № 355/620/24
Провадження № 2-о/355/28/24
11 вересня 2024 року Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.,
присяжних - Кутового І.І., Підколзиної О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Блохіної О.В.,
особи, у відношенні якої вирішується
питання про встановлення опіки - ОСОБА_2 ,
представника особи у відношенні якої вирішується
питання про встановлення опіки - адвоката Божка Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Орган опіки та піклування при виконкомі Березанської міської ради Броварського району Київської області про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, -
09.04.2024 року заявник ОСОБА_1 до суду із заявою до про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, зацікавлена особа - Орган опіки та піклування при виконкомі Березанської міської ради Броварського району Київської області звернувся.
В обґрунтування заяви зазначив, що він, ОСОБА_1 , у відповідності до рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області, зареєстрований помічником дієздатної фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за станом здоров'я не може самостійно реалізовувати свої права та виконувати обов'язки.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом 1 (першої) групи, хвороба Дауна (тяжка розумова відсталість), перебуває на обліку у лікаря психіатра, потребує постійного стороннього нагляду.
Останнім часом психічний стан здоров'я ОСОБА_2 значно погіршився, він поводить себе неадекватно, робить непередбачувані дії, не виконує жодних елементарних обов'язків, не в змозі розмовляти та елементарно себе обслуговувати, оскільки обмежений в здатності самостійно пересуватися, а тому як наслідок потребує визнання його недієздатним та потребує обов'язкового встановлення над ним опіки.
Оскільки заявник є єдиним, хто опікується ОСОБА_2 на даний час, а також має можливість та бажання продовжувати опуку офіційно, вважає за доцільне призначити його опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі визнання його недієздатним за рішенням суду.
Ухвалою суду від 11.04.2024р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами окремого провадження.
Ухвалою суду від 07.05.2024р. по справі призначено судово-психіатричну експертиз, на час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
Ухвалою суду від 13.06.2024р. провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Орган опіки та піклування при виконкомі Березанської міської ради Броварського району Київської області про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, поновлено.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Блохіна О.В. підтримали доводи заяви, надали пояснення, аналогічні викладеним у заяві, просили задовільнити заяву у повному обсязі.
Представник зацікавленої особи - органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Березанської міської ради Броварського району Київської області - Мосінзова І. 28.08.2024 року направила електронною поштою заяву, в якій просить суд справу розглянути без участі їхнього представника.
Представник особи, у відношенні якої вирішується питання про встановлення опіки - ОСОБА_2 - адвокат Божок Р.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, зазначивши, що ОСОБА_1 не має права на звернення до суду із відповідною заявою, виходячи зі змісту ст. 296 ЦК України.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Як визначено в ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 1ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Частиною 1статті 41 ЦК України передбачено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до ч. 1ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч. 1ст. 60 ЦПК України).
Зі змісту ст. 63 ЦК України встановлено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , у відповідності до рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області № 289 від 20.12.2023р., зареєстрований помічником дієздатної фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за станом здоров'я не може самостійно реалізовувати свої права та виконувати обов'язки (а.с. 4).
Актом №Л-73 від 14.02.2024р. встановлено факт здійснення догляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом 1 (першої) «Б» групи, хвороба Дауна (тяжка розумова відсталість), перебуває на обліку у лікаря психіатра, потребує постійного стороннього нагляду (а.с. 7-9).
Батьки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померли, що підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_1 від 01.06.2023р. та серії НОМЕР_2 від 01.06.2023р. (а.с. 10,11).
Останнім часом психічний стан здоров'я ОСОБА_2 значно погіршився, він поводить себе неадекватно, робить непередбачувані дії, не виконує жодних елементарних обов'язків, не в змозі розмовляти та елементарно себе обслуговувати, оскільки обмежений в здатності самостійно пересуватися, а тому як наслідок потребує визнання його недієздатним та потребує обов'язкового встановлення над ним опіки.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №280-ц від 06.06.2024р., « ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - важку розумову відсталість. За своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду та встановлення опіки» (а.с. 50-51).
Рішенням виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області від 10.05.2024р., затверджено подання про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 (а.с. 44).
Згідно з частиною третьою статті 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Важливою складовою сімейного життя є право жити разом, щоб сімейні стосунки могли нормально розвиватись, а члени сім'ї могли спілкуватись одне з одним. Поняття сімейного життя є автономним. Відповідь на питання, існує чи ні сімейне життя, залежить переважно від факту реального існування у дійсності тісних особистих зв'язків та стосунків.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).
Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (стаття 2 СК України).
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї" членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя(стаття 25-1 КЗпП України).
Положеннями статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що близькі особи - це члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта. Члени сім?ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб'єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідним братом дружини брата особи, у відношенні якої вирішується питання про встановлення опіки - ОСОБА_2 . Таким чином, приходжу до висновку, що заявник - ОСОБА_1 не може вважатися членами сім'ї ОСОБА_2 у розумінні частини першої статті 296 ЦК України, не є його близьким родичом, а тому не є суб'єктом, який має право звертатися до суду із заявою про визнання особи недієздатною.
Будь-яких належних та допустимих доказів щодо встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , так само як і факту спільного проживання вказаних осіб на адресу суду не надано. З позовом про встановлення юридичного факту родинних відносин або проживання однією сім'єю з особою, у відношенні якої вирішується питання про встановлення опіки - ОСОБА_2 - заявник ОСОБА_1 не звертався.
Суд зауважує, що процесуальною правосуб'єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім'ї, у тому числі близькі родичі (частина третя статті 296 ЦПК України). Близькі родичі це фактично особи, які мають особливі права та обов'язки через тісні стосунки між собою. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідним братом дружини брата особи, у відношенні якої вирішується питання про встановлення опіки - ОСОБА_2 , та згідно з визначеним у законодавстві України переліком таких осіб, не входить до числа його близьких родичів .
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейський суд з прав людини наголошував, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, а й реальним.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення йому опікуна.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
На підставі викладеного, ст.ст.39-41 ЦК України, керуючись ст.ст.299,300 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Орган опіки та піклування при виконкомі Березанської міської ради Броварського району Київської області про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 12.09.2024 року.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева
Присяжних: І.І. Кутового
О.Г. Підколзиної