Справа № 356/500/24
Провадження № 2/355/851/24
05 вересня 2024 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.,
секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Броварського району Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини , -
16.07.2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Березанської міської ради Броварського району Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка являється матір'ю ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою:
АДРЕСА_1 розташована на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, яке входить до складу Березанської об'єднаної територіальної громади.
Право власності на будинок зареєстроване за дідом позивача - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на день смерті діда позивача, з останнім разом проживала мати позивача, тому мати позивача вважається такою, яка прийняла спадщину в порядку статті 1268 Цивільного кодексу України.
У частині 1 статті 1270 ЦК України вказано, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже, часом відкриття спадщини є день смерті матері позивача (ч.2 ст. 1220 ЦК України), тобто 24 жовтня 2022 року.
10 липня 2024 року позивач звернувся до ОСОБА_4 - Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області із заявою про прийняття спадщини, проте листом вих № 47/01-16 від 10 липня 2024 року нотаріусом було надано роз'яснення щодо звернення до суду, оскільки пропущено строк на прийняття спадщини. Позивач вважає, що останнім з поважних причин пропущено строк на прийняття спадщини, тому є всі правові підстави на визначення додаткового строку на прийняття спадщини в судовому порядку.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним: він є сином померлої ОСОБА_2 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження позивача від 19.04.1991 року серія I НОМЕР_1 .
Після смерті матері позивача, відкрилася спадщина у вигляді будинку, який зареєстрований за померлим дідом позивача (підтвердженням того, що ОСОБА_5 являється донькою ОСОБА_3 є свідоцтво про народження ОСОБА_6 та свідоцтво про шлюб).
На момент відкриття спадщини позивач не прийняв спадщину, оскільки 24.02.202 року відбулася збройна агресія російської федерації проти України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану Україні» в країні було запроваджено воєнний стан. Як відомо, одним із напрямів, якими просувалися російські війська, було місто Ірпінь Бучанського району Київської області. з 24 лютого по початок квітня 2022 року відбувалися бойові дії у Київськи області, 02 квітня 2022 року Міністерство оборони України повідомило про звільнення Київської області від російських окупантів.
Позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 та перебував в окупації кілька місяців, зазнавши при цьому великих моральних страждань, оскільки квартира, на яку позивач відкладав кошти все своє життя зазнала ворожого обстрілу, та будинок АДРЕСА_3 зазнав значних руйнувань (підтверджується Попереднім звітом про технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 ).
Будинок АДРЕСА_3 перебуває в управлінні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грін Лайф 9-11А"». З початку звільнення м. Ірпінь з під окупації, позивач, який входить до складу ОСББ «Грін Лайф 9-11А» активно приймає участь у відновленні будинку, участь у залученні внесків інших співвласників, пошуку волонтерів та підрядних організацій для відновлення будинку у м. Ірпінь (протоколи додаються), та слід звернути увагу, що станом на сьогодні будинок у м. Ірпінь не до кінця відновлено.
24 жовтня 2022 року у позивача помирає його мати ОСОБА_2 , це стає справжнім шоком для останнього та позивач знову зазнає важких моральних страждань, не оговтавшись від окупації та від війни в цілому.
Після смерті матері, позивач вирішує забрати свого батька ОСОБА_7 , який разом із нею проживав у селі Дубове Броварського району Київської області, до міста Ірпінь, для того щоб надати батьку моральні підтримку після смерті матері.
Орієнтовно у квітні 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Тищенка Ігоря Владиславовича у місті Березань, з метою оформлення спадщини. ОСОБА_8 пояснив, щоб позивач не переживав, оскільки зараз встановлений строк у 10 місяців для прийняття спадщини, запропонував позивачу залишити всі оригінали документів, нотаріус все оформить та видасть свідоцтво право власності на будинок після спливу 10 місяців, з дня смерті матері (тобто після ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
У вересні 2023 року позивач зв'язувався з нотаріусом Тищенко І.В., той казав що у відпустці, після чого на початку жовтня нотаріус ОСОБА_8 повідомив, що позивачем пропущено строк на прийняття спадщини (тобто нотаріус не завів спадкову справу), запропонував позивачу звернутися до суду для встановлення додаткових строків для прийняття спадщини.
Позивача зазначене вище дуже розлютило, оскільки через недбалість нотаріуса, останній змушений нести додаткові витрати на адвокатів, тому позивач сказав нотаріусу ОСОБА_9 повернути всі оригінали документів. 04 жовтня 2023 року нотаріус ОСОБА_8 надіслав документи Позивачу засобами поштового зв'язку «Нова пошта», номер відправлення 59001032121161, які отримано позивачем 06 жовтня 2023 року.
Зважаючи на той факт, що позивач здійснював відновлення пошкодженого будинку у м. Ірпінь, витратив кошти на поховання матері, у останнього не було коштів на адвокатів для подання позову до суду, тому позивач вирішив почекати кілька місяців.
Невдовзі у позивача захворів батько ОСОБА_7 та ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивача також помер, та позивач знову зазнав моральних страждань, йому було не до судів.
У липні 2024 року позивач зібрався з думками, звернувся до приватного нотаріуса Базир Н.М. із заявами про прийняття спадщини за батьком та матір'ю. нотаріусом Базир Н.М. було роз'яснено про пропущення строків для прийняття спадщини після смерті матері.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, який просив задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.08.2024р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Проведення судового засідання призначено на 05.09.2024р.
26.08.2024р. на адресу суду надійшли заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_10 щодо підтримання позовних вимог та розгляду справи у їх відсутність.
05.09.2024р. на адресу суду надійшла заява представника відповідача -- Березанської міської ради Броварського району Київської області щодо визнання позову та розгляду справи у їх відсутність.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання
відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії ? НОМЕР_2 від 25.08.1992 року (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27.10.2022р. (а.с. 10 зворот.)
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок зареєстрований за померлим дідом позивача та батьком померлої ОСОБА_2 , що вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_11 серії НОМЕР_4 від 05.04.1970р. (а.с. 11), яка після укладення шлюбу із ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_12 » згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії І НОМЕР_5 від 19.04.1991р. (а.с. 11 зворот.)
Село Дубове розташована на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, яке входить до складу Березанської об'єднаної територіальної громади.
Право власності на будинок зареєстроване згідно з договором дарування від 11.02.1993р. за дідом позивача - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на день смерті діда позивача, з останнім разом проживала мати позивача (а.с. 13, 14 зворот, 15)
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На момент відкриття спадщини позивач не прийняв спадщину, оскільки 24.02.2022 року відбулася збройна агресія російської федерації проти України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану Україні» в країні було запроваджено воєнний стан. Одним із напрямів, якими просувалися російські війська, було місто Ірпінь Бучанського району Київської області. з 24 лютого по початок квітня 2022 року відбувалися бойові дії у Київськи області, 02 квітня 2022 року Міністерство оборони України повідомило про звільнення Київської області від російських окупантів.
Позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 та перебував в окупації кілька місяців, зазнавши при цьому великих моральних страждань, оскільки квартира, на яку позивач відкладав кошти все своє життя зазнала ворожого обстрілу, та будинок АДРЕСА_3 зазнав значних руйнувань (підтверджується Попереднім звітом про технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 17-24).
Будинок АДРЕСА_3 перебуває в управлінні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грін Лайф 9-11А"». З початку звільнення м. Ірпінь з під окупації, позивач, який входить до складу ОСББ «Грін Лайф 9-11А» активно приймає участь у відновленні будинку, участь у залученні внесків інших співвласників, пошуку волонтерів та підрядних організацій для відновлення будинку у м. Ірпінь (протоколи додаються), та слід звернути увагу, що станом на сьогодні будинок у м. Ірпінь не до кінця відновлено (а.с. 25-32).
24 жовтня 2022 року у позивача помирає його мати ОСОБА_2 , це стає, з пояснень останнього, справжнім шоком для нього та позивач знову зазнає важких моральних страждань, не оговтавшись від окупації та від війни в цілому.
Після смерті матері, позивач вирішує забрати свого батька ОСОБА_7 , який разом із нею проживав у селі Дубове Броварського району, до міста Ірпінь, для того щоб надати батьку моральні підтримку після смерті матері.
Орієнтовно у квітні 2023 року позивач, з його пояснень, звернувся до приватного нотаріуса Тищенка Ігоря Владиславовича у місті Березань, з метою оформлення спадщини. ОСОБА_8 пояснив, щоб позивач не переживав, оскільки зараз встановлений строк у 10 місяців для прийняття спадщини, запропонував позивачу залишити всі оригінали документів, нотаріус все оформить та видасть свідоцтво право власності на будинок після спливу 10 місяців, з дня смерті матері (тобто після ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
У вересні 2023 року позивач зв'язувався з нотаріусом Тищенко І.В., той казав що у відпустці, після чого на початку жовтня нотаріус ОСОБА_8 повідомив, що позивачем пропущено строк на прийняття спадщини (тобто нотаріус не завів спадкову справу), запропонував позивачу звернутися до суду для встановлення додаткових строків для прийняття спадщини та 04 жовтня 2023 року нотаріус ОСОБА_8 надіслав оригінали документів позивачу засобами поштового зв'язку «Нова пошта», номер відправлення 59001032121161, які отримано позивачем 06 жовтня 2023 року (а.с. 33-34).
Позивач пояснив, що зважаючи на той факт, що він здійснював відновлення пошкодженого будинку у м. Ірпінь, витратив кошти на поховання матері, у нього не було коштів на адвокатів для подання позову до суду, тому позивач вирішив почекати кілька місяців.
Невдовзі у позивача захворів батько ОСОБА_7 та ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивача також помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 09.02.2024р. (а.с. 12) та позивач знову зазнав моральних страждань.
У липні 2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Базир Н.М. із заявами про прийняття спадщини після смерті батька та матері. нотаріусом ОСОБА_4 було роз'яснено про пропущення строків для прийняття спадщини після смерті матері (а.с. 12 зворот).
Відповідно до ст. 1262 ЦК України та ч. 3 ст. 1266 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги за законом.
Інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися, заяви про прийняття спадщини крім позивача іншими особами подані не були, заповіту не складено, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 30.08.20204р. (а.с. 62).
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч.3 ст.1272 ЦК України.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як зазначено у постанові нотаріуса п. 3 постанови КМУ від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, який діє на час розгляду справи.
На підтвердження причин пропуску строку звернення позивача із заявою про прийняття спадщини зазначено, що він займався похованням матері та батька, активно приймав та приймає участь у відновленні свого зруйнованого будинку, участь у залученні внесків інших співвласників, пошуку волонтерів та підрядних організацій для відновлення будинку у м. Ірпінь, а також у зв'язку з постійними повітряними тривогами та ракетними обстрілами території України, зокрема і міста Києва позивач не мав змоги подати заяву про прийняття спадщини. Крім постійних повітряних тривог та обстрілів відбувалися щоденні відключення електроенергії. Однак, звернувшись у липні 2024 року до приватного нотаріуса Базир Н. із заявою про прийняття спадщини, отримав відмову нотаріуса з підстав пропуску встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини у зв'язку з тим, що позивач на момент смерті не була зареєстрована разом із спадкодавцем.
Водночас, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану, статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
З 29.06.2022 діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок. Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).
Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).
Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковими для застосування, позивач, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, яка померла22.10.2022р., пропустив шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Більш того, 19 червня 2023 року (день ухвалення цього рішення), набрав чинності підпункт 2 пункту 3 постанови КМУ від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено пункт 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що протягом строку для прийняття спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на збройну агресію та введення воєнного стану у відповідності до Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та воєнними діями, що відбуваються на території України, а також те, що вважав, що згідно до п. 3 постанови КМУ № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року, на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719до п. 3постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» були внесені зміни, відповідно до яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Вказані встановлені судом обставини унеможливили своєчасне, протягом шести місяців після смерті спадкодавця, звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і підтверджують поважність причин пропуску строку такого звернення до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 .
Також суд враховує ту обставину, що позивач вважав, що діє у відповідності до вимог чинного законодавства, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», розуміючи для себе, що строк для прийняття спадщини продовжений, інших спадкоємців немає.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Так, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті22,57,58,94та152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 з вищевказаних поважних причин пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому суд визначає позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, у позовній заяві позивачі не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідачів. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду с вищевказаним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Березанської міської ради Броварського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Судові витрати у справі, понесені позивачем ОСОБА_1 , - залишити за ним.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його
проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева