Справа № 355/1738/24
Провадження № 1-кс/355/150/24
про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби
05 вересня 2024 року Слідчий суддя Баришіського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1Броварського РУП ГУНП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, у кримінальному провадженні №12024111080000120 від 12.08.2024, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березань, Броварського району Київської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки,
Слідчий СВ ВП №1Броварського РУП ГУНП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням погодженого з прокурором Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, у кримінальному провадженні №12024111080000120 від 12.08.2024, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні Слідчим відділенням відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111080000120 від 12.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ч. 185 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за злочини проти власності, на шлях виправлення не став, та вчинив новий умисний корисливий злочин, за наступних обставин.
Так, 14.07.2024 близько 18 годині 00 хвилини, ОСОБА_5 перебував поблизу озера «Кирпічне», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та побачив наглядно знайому ОСОБА_7 , яка в руках тримала належний їй мобільний телефон «TECNO» моделі «Spark 20».
Так, ОСОБА_5 відразу звернув увагу на мобільний телефон «TECNO» моделі «Spark 20» (KJ5n), ємністю 8/128 GB, кольором Gravity Black, після чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Того ж дня, близько 18 годині 20 хвилини, ОСОБА_5 перебуваючи поряд з озером «Кирпічне», що за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX та указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) - 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна та його подальшого обернення на свою користь, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв мобільний телефон «TECNO», моделі «Spark 20» (KJ5n), ємністю 8/128 GB, кольором Gravity Black, який лежав на особистих речах ОСОБА_7 та належить останній.
Після чого, ОСОБА_5 утримуючи при собі вказаний викрадений мобільний телефон, вимкнув його та зник з місця події, тим самим маючи змогу розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Відповідно до висновку експерта ринкова вартість мобільного телефону «TECNO», моделі «Spark 20» (KJ5n), ємністю 8/128 GB, кольором Gravity Black, станом на 14.07.2024 становить 5 548 грн. 76 коп. (п'ять тисяч п'ятсот сорок вісім грн. 76 коп.).
Злочинними діями ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 спричинено матеріальних збитків на загальну суму 5548,76 гривень.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Так, 30.08.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Березань, Київської області, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, офіційно не працюючому, раніше судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий вважає наявними ризик, який передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України та з метою його запобігання наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочин), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а відтак розуміючи, що у разі визнання його винним у вчиненні вказаного злочину йому загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі, через що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки також не має міцних соціальних зав'язків та може покинути місце проживання та межі Бориспільського району Київської області, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на неповнолітнього потерпілого та свідків у вказаному проваджені, які надали викривальні покази щодо нього, оскільки йому відомо їхні місце проживання, а відтак підозрюваний, перебуваючи на домашньому арешті, не матиме можливість незаконно впливати на них, таким чином перешкоджати повному та об'єктивному проведенню досудового розслідування.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно врахувати, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі», ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. З огляду на вказане, з урахуванням, що досудове слідство не завершене, вважаємо, що ризик здійснення підозрюваним спроб незаконного впливу на неповнолітню потерпілу та свідків з метою переконання або змушення їх надати покази в вигідному для себе аспекті є реальним.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 відповідно до вироку Березанського міського суду від 09.04.2024 року вже був засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто за вчинення майнових злочинів, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, а тому жодних висновків для себе не зробив, таким чином останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення проти власності, оскільки не володіє достатнім рівнем самоконтролю, стриманості та самоорганізації.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_5 зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України та буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки.
У судовому засіданні підозрюваний не заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби.
Заслухавши прокурора, який довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, враховуючи згоду підозрюваного, вивчивши клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП №1Броварського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12024111080000120 від 12.08.2024, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно з ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Крім того, за нормою ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
1) протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 16.07.2024 про вчинення кримінального правопорушення відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , а саме про те, що 14.07.2024 приблизно о 20 год. 30 хв за адресою: Київська область, м. Березань, біля озера «Кирпічне» викрали мобільний телефон «TECNO», який належить неповнолітній донці;
2) протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , яка повідомила, що 14.07.2024 приблизно о 15 год. 40 хв. разом зі своїми знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поїхали відпочивати до м. Березань, на озеро «Кирпічне».
Того ж дня, близько 19 год. 00 хв. вона залишила свій телефон «TECNO Spark 20», н.м.т. НОМЕР_1 в сумці на березі та з усією компанію пішла купатися в озеро.
У подальшому, приблизно о 20 год. 30 хв. коли всі повертались з відпочинку та йшли до залізничного вокзалу у м.Березань, виявила відсутність свого мобільного телефону «TECNO Spark 20», при цьому вказала, що крадіжку мобільного телефону міг вчинити її знайомий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Остання також зазначила, що особу яка вчинила крадіжку мобільного телефону зможе впізнати за фотознімками.
3) протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_7 ;
4) протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , який повідомив, що 15.07.2024 приблизно о 22 год. 25 хв. він знаходився вдома за місцем свого проживання. До нього додому близько 22 год. 30 хв. прийшов наглядно знайомий ОСОБА_5 та повідомив, що знайшов в електропотязі «Київ-Гребінка» мобільний телефон «TECNO Spark 20» та треба допомога, щоб скинути до заводський налаштувань настройки в цьому телефоні, залишивши його у ОСОБА_13 .
В подальшому, 21.07.2024 останні зустрілися в с. Переяслівське по вул. Привокзальній ОСОБА_5 запитав, чи вийшло скинути налаштування у телефоні на що ОСОБА_13 повідомив, що у нього не виходить, та поки що він нічого не робив. Після чого, ОСОБА_5 сказав, щоб ОСОБА_13 віддав йому мобільний телефон «TECNO Spark 20», проте ОСОБА_13 з собою його не мав, тому сказав щоб ОСОБА_5 зайшов до нього додому.
Однак, ОСОБА_5 не прийшов до нього та після цього не приходив та не забирав телефон, також свідок зазначив, що ОСОБА_5 зможе впізнати за фотознімками.
5) протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого вилучено мобільний телефон «TECNO Spark 20».
6) протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 ;
7) протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , який показав, що 14.07.2024 приблизно о 15 год. 40 хв. він зі своїми друзями поїхали до м. Березань, щоб покупатися в озері «Кирпічне» та відпочити. В його компанії знаходились: ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Так, близько 19 години, всі пішли купатися, оскільки речі залишилися на березі, то свідок періодично дивився у сторону берега, на березі був ОСОБА_18 , який сидів поруч з їх речами, ближче до речей ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_14 побачив, як ОСОБА_18 бере телефон з червоним чохлом та крикнув останньому, проте той сказав що ОСОБА_19 хтось телефонує.
Того ж дня, близько 20 год. 30 хв. коли він із друзями прямували до залізничного вокзалу, то ОСОБА_7 виявила відсутність свого мобільного телефону та почала у всіх питати чи не бачили вони її телефон. Одразу після чого, ОСОБА_14 підійшов до ОСОБА_20 та спитав, навіщо він чіпав телефон ОСОБА_7 , на що він відповів, що почув що хтось дзвонить та просто відхилив виклик.
Свідок вказав також, що розповів ОСОБА_7 , про те, що під час купання бачив, як ОСОБА_18 брав її телефон.;
8) протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_14 ;
9) висновок експерта щодо вартості мобільного телефону «TECNO», моделі «Spark 20» (KJ5n), ємністю 8/128 GB, кольором Gravity Black.
10). Повідомленням про підозру ОСОБА_5 30.08.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;
11). Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ;
12). Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.09.2024 за участю підозрюваного ОСОБА_5 за адресою: Київська область, м. Березань, біля озера «Кирпічне».
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, покарання за скоєння якого, передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та згідно з статтею 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Необхідність застосування до підозрюваного домашнього арешту обґрунтовується наявністю наступних ризиків: можливість переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказуючи на наявність ризику, передбаченого, п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий вказує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрюваного, зокрема, відсутність стійких соціальних зв'язків, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, відсутність офіційного джерела доходів та покарання, яке передбачене за вчинення даного кримінального правопорушення, дозволяє обґрунтовано припускати, що в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення буде призначено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, без можливості застосування норм Закону про кримінальну відповідальність, які дозволять звільнити особу від його відбування, усвідомлення чого може спонукати підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та у подальшому суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, стан здоров'я, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного (Khodorkovskiy v. Russia (Ходорковський проти Росії), § 136) та як наслідок буде порушено принцип пропорційності.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до вимог ст. 181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
За змістом ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено . В ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Керуючись ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП №1Броварського РУП ГУНП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, у кримінальному провадженні №12024111080000120 від 12.08.2024, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
1.Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши ОСОБА_5 , в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., наступного дня, строком на 2 місяці з моменту винесення ухвали, заборонивши йому залишати місце свого проживання за вказаною адресою у період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., без застосування електронних засобів контролю.
2. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою на визначений час;
- не відлучатися з місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду.
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи чи навчання, контактного номеру телефона;
- уникати спілкування із неповнолітнім потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Контроль за виконанням умов та обов'язків пов'язаних з домашнім арештом покласти на ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області в межах території обслуговування якого проживає підозрюваний.
Згідно п.2 ч.3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1