Справа № 339/225/24 156
3/339/127/24
25 вересня 2024 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Скригун В.В. розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина Україна, непрацюючого,
- за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25 травня 2024 року о 20:09 год. ОСОБА_1 , в порушення вимог п.2.5 ПДР України, по вул. Кобилянської в м.Болехів Івано-Франківської областікерував транспортним засобом Peugeot Partner д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився.
Вказані дії кваліфіковані за ст.130 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про місце і час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд бере до уваги, що протягом тривалого часу - з дня надходження справи до Болехівського міського суду Івано - Франківської області - 30 травня 2024 року ОСОБА_1 мав можливість реалізувати гарантовані законом права: на ознайомлення з матеріалами справи, на захист, шляхом залучення захисника, подання до суду доказів, пояснень, клопотань.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був добре обізнаним з фактом складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки 14 серпня 2024 року подав заяву, в якій вказав, що має намір укласти договір з адвокатом, судові повістки отримував особисто.
Тому, на переконання суду, такі дії ОСОБА_1 мають ознаки недобросовісного користування наданими правами, зокрема, такі спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності.
Таким чином, враховуючи те, що у відповідності до ч.2 ст.268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП присутність ОСОБА_1 не є обов'язковою та взявши до уваги те, що останній про місце і час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розгляд справи проводити без його участі за наявними матеріалами справи.
В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а так само відмова, особи яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 285 цього Кодексу.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, при викладених в протоколі обставинах, є доведеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України “Про Національну поліцію», працівники поліції можуть зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 585764 від 25 травня 2024 року, який відповідно до ст. 251 КУпАП є доказом по справі; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія на виявлення стану алкогольного сп'яніння; довідкою про наявність посвідчення водія, копією постанови серія ЕНП № 2236793 від 25 травня 2024р., свідоцтвом про повірку газоаналізітора Alkotest 6820, відеодоказами,які містяться в матеріалах провадження.
Відповідно до статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дослідив відеозапис з нагрудних відеокамер інспектора патрульної поліції, де чітко зафіксована основна об'єктивна інформація в такому вигляді, як відбувалися події тоді - проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З переглянутих в судовому засіданні відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, що оформляли матеріали про адміністративне правопорушення та автомобільного реєстратора, вбачається що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв'язку із виявленими порушеннями вимог ПДР України (керування транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки). Під час спілкування із водієм у працівника поліції виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим водію транспортного засобу було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак ОСОБА_1 відмовився від такого проходження і працівниками поліції було розцінено поведінку водія, як ухилення від проходження тесту. Неодноразово працівниками поліції запропоновано проїхати до медичного закладу, однак водій відмовився. Тоді працівник поліції повідомив, що дані дії розцінює як відмову від проходження тесту на місці зупинки та відмову проїхати в медичний заклад. Працівник поліції повідомив і зачитав, що відносно водія буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та постанову ч.5 ст.121, роз'яснив зміст ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Копію постанови та протоколів ОСОБА_1 не підписав, оскільки відмовився.
Суд вважає, що відеозапис є вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб'єктивного ставлення, а відтак надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку учасників подій.
Відеозапис отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, а відтак є належним та допустимим доказом факту відмови ОСОБА_1 , який керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, на законну вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі та повністю доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що вищевказаними відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, дозволяють встановити психологічне ставлення правопорушника до вчиненого правопорушення та інші обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Вказане правопорушення є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу або в медичному закладі.
Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу, працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, від такої пропозиції водій відмовився.
Суд вважає, що працівниками поліції було правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер 6820» та в медичному закладі.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Обираючи вид стягнення правопорушникові, враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, яке є суспільно небезпечним, особу порушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступінь його вини, майновий стан, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку про необхідність притягнення порушника до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що буде достатнім для попередження вчинення нових адміністративних правопорушень.
З урахуванням положень ч.ч. 1, 2 ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідно до яких судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, зОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження,такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 34 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена в 10-ти денний термін з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Болехівський міський суд Івано-Франківської області, відповідно до ст. 294 КУпАП.
Суддя Болехівського міського суду В. В. Скригун
Строк пред'явлення постанови до виконання "____"__________20_ р.
Постанова набирає чинності "_____"_______________20_ р.