Справа № 225/668/24
Провадження № 1-кп/206/268/24
25.09.2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024052220000016 від 10.01.2024 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Торецька Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, на день судового розгляду непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого Дзержинським міським судом Донецької області 02.08.2007 року за ч.2 ст.286 КК України до позбавлення волі строком на 6 років, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
23.09.2024 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12024052220000016 від 10.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 31.07.2024 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.09.2024 включно, строк якого наразі спливає.
На даний час ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 не зменшились та існують на теперішній час, оскільки під час судового розгляду досі наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
З метою попередження вказаних ризиків, необхідно останньому продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підставами вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду є те, що ОСОБА_3 достовірно розуміє, що у разі доведення судом його провини у скоєнні вказаного злочину, йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, і наслідки та ризик втечі у цьому випадку можуть бути ним визнані як менш небезпечні, ніж покарання і процедура його відбування.
Також, ОСОБА_3 офіційно наразі не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто він не має міцних соціальних зв'язків у АДРЕСА_1 , де наразі тривають активні бойові дії, суттєво ускладнено проїзд у місто та продовжується евакуація цивільного населення. У зв'язку з викладеним є ризик, що ОСОБА_3 може почати переховуватися від суду, як на території України, так і на території, яка тимчасово не підконтрольна Українській владі.
Підставою вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інші кримінальні правопорушення є те, що останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має одну не погашену судимість, наразі обвинувачується у збуті наркотичних засобів. Вказані обставини підтверджуються матеріалами, що характеризують особу обвинуваченого.
У зв'язку з викладеним виникла необхідність у продовженні обвинуваченому- ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як обрання більш м'якого запобіжного заходу не дає можливості запобігти вищевказаним ризикам, оскільки ОСОБА_3 перебуваючи на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Просить суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Заслухавши прокурора, який підтримав своє клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який, відповідно до ч.2 ст.307 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
21.02.2024 року стосовно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 19.04.2024 року включно, з можливістю внесення застави в виді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 грн.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 16.04.2024 року ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, по 14.06.2024 року включно, з можливістю внесення застави в виді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 грн.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 12.06.2024 року ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, по 10.08.2024 року включно, з можливістю внесення застави в виді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 грн.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 31.07.2024 року ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, по 28.09.2024 року включно, з можливістю внесення застави в виді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 грн.
Строк дії ухвали закінчується, а на даний час ризики, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які були наявні при обранні запобіжного заходу не змінилися. Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, судом встановлено, що доводи прокурора, викладені в клопотанні, є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують.
Кримінальне провадження надійшло в провадження суду 23 вересня 2023 року, розгляд його потребує додаткового часу, тому строк тримання під вартою обвинуваченому слід продовжити.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини справи виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Клопотання прокурора узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
За таких умов, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Зазначені висновки суду засновані, перед усім, на тому, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, є працездатним, але непрацюючим, неодружений, не є особою з інвалідністю, раніше судимого, що свідчить про те, що, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому вказані підстави виключають об'єктивну можливість щодо застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів.
Суд вважає, що на даний час, вказані обставини не можливо віднести до тих достатніх стримуючих чинників, які у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду, або вчинення ним іншого кримінального правопорушення, тобто визнати ці обставини такими, що можуть гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З врахуванням вищенаведеного, а також шляхом перевірки всіх обставин, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, суд приходить до висновку про необхідність продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, так як більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, суд вважає за доцільним залишити без змін раніше визначений ухвалою слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 21.02.2024 року розмір застави та обсяг обов'язків, пов'язаних з її внесенням. Підстави для зменшення розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.
Керуючись ст. ст.131, 132, 176-177, 182-184, 331, 350 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, продовжити строком на 60 днів, а саме: з 25.09.2024 по 24.11.2024 року включно.
Визначений ухвалою слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 21.02.2024 року розмір застави та обсяг обов'язків, пов'язаних з її внесенням - залишити без змін.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1