Справа № 183/11919/23
№ 1-кп/183/1121/24
18 вересня 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12023041350001070 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, неодноразово судимого:
обвинуваченого за ч.4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
В провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_3 .
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .
Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора, повідомив суду, що ризики не підтверджені, просив змінити запобіжний захід ОСОБА_3 на особисте зобов'язання.
Обвинувачений заперечив проти задоволення клопотання про продовження строків тримання під вартою, підтримав думку захисника.
Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перед судом прокурором доведено, що на теперішній час продовжують існувати та не зменшились передбачені п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 суспільно корисною працею не займається, офіційно джерела доходу не має, неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, у зв'язку з чим стійкі соціальні зв'язки у нього відсутні.
На теперішній час ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України за п'ятьма епізодами за які передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, а тому тяжкість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_3 , у разі визнання його винним, буде спонукати останнього ухилятися від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 є особою раніше неодноразово судимою за вчинення кримінальних правопорушень, має 9 непогашених судимостей з 1980 року, останній раз 03.08.2023 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області. За ч.1 ст.190 КК України штраф у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень, який на даний час не сплачено. Однак останній на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив. ОСОБА_3 перебуваючи на свободі матиме реальну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд погоджується з аргументами прокурора висловленими на обґрунтування вищезазначених ризиків.
Враховуючи сукупність викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, для запобігання вищевказаним ризикам, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого доцільно продовжити дію застосованого раніше до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказане в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Тому, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому.
На підставі викладеного, керуючись ст. 201, 315 КПК України, суд
Обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, Закладному ОСОБА_6 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 08 листопада 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1