Справа № 199/6853/24
(1-кп/199/554/24)
іменем України
25.09.2024 м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12024041630001048, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 25.08.2024, відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не маючого на утримані неповнолітніх та непрацездатних осіб, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-05.08.2024 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.4 ст.185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_5
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , достовірно знаючи, про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного станув Україні», 24.08.2024 приблизно о 17 годині 20 хвилин, прибув до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить ФОП « ОСОБА_6 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Маркет Центр», що належить ФОП « ОСОБА_6 », що розташований за вищевказаною адресою, біля виходу з приміщення магазину, ОСОБА_3 , побачив велосипед марки «Ardis Shultz», зеленого кольору з вставками чорного та білого кольорів, розмір колеса 26, який належить ОСОБА_7 , який він визначив предметом свого злочинного посягання, внаслідок чого у ОСОБА_3 , раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а саме велосипеду марки «Ardis Shultz», зеленого кольору з вставками чорного та білого кольорів, розмір колеса 26.
Далі, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , того ж дня, тобто 24.08.2024, приблизно о 17 годині 29 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «Маркет Центр», що належить ФОП « ОСОБА_6 », за адресою: АДРЕСА_2 ., переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, таємно, шляхом вільного доступу, повторно, в умовах воєнного стану, взяв обома руками за кермо велосипеда марки «Ardis Shultz», зеленого кольору з вставками чорного та білого кольорів, розмір колеса 26, та викотив з приміщення вищевказаного магазина, тим самим, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Спричинивши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 6250 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Як пояснив ОСОБА_3 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище він визнає, пояснивши, що 24.08.2024 приблизно о 17 годині 29 хвилин він зайшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , де у вільному доступі, ближче до дверей стояв велосипед. Він зайшов до приміщення магазину, викотив з нього велосипед і поїхав. Викрадений велосипед він поставив у знайомого, оскільки в нього вдома не було місця щоб його залишити, а в подальшому добровільно віддав викрадений велосипед працівникам поліції проїхавши з ними до місця зберігання велосипеда. ОСОБА_3 повідомив, що він не розуміє мотив свого вчинку, та жалкує про скоєне.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 , крім визнання ним своєї вини, підтверджується письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.
Так, 24.08.2024 року до правоохоронних органів із заявою про вчинене кримінальне правопорушення звернувся громадянин ОСОБА_7 та просив вжити заходів до невідомої особи, яка 24.08.2024 здійснила крадіжку товару з його магазину.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 24.08.2024, що проводився у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 , де біля входу виявлено велику картонну коробку, біля якої мав бути велосипед.
Відповідно до протоколу огляду речі від 26.08.2024 в присутності двох понятих, підозрюваного ОСОБА_3 оглядався велосипед марки «Ardis Shultz», зеленого кольору, спортивного типу, який знаходився у приміщенні під'їзду АДРЕСА_3 .
Відповідно до протоколу огляду речі від 26.08.2024 в присутності двох понятих, потерпілого ОСОБА_7 оглядався велосипед марки «Ardis Shultz», зеленого кольору, спортивного типу.
Відповідно до Висновку судової товарознавчої експертизи №3060 від 26.08.2024 ринкова вартість велосипеда марки «Ardis Shultz», зеленого кольору з вставками чорного та білого кольорів, розмір колеса 26, станом на момент скоєння кримінального правопорушення, тобто станом на 24.08.2024 складає 6250,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до постанови про визнання речових доказів від 26.08.2024 в якості речового доказу визнано велосипед марки «Ardis Shultz», зеленого кольору з вставками чорного та білого кольорів, розмір колеса 26, який передано на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_7 .
Відповідно до протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 26.08.2024 знято показання з камери внутрішнього відеоспостереження приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить ФОП « ОСОБА_8 », від 24.08.2024, на яких зафіксовано особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 26.08.2024 в якості речового доказу визнано DVD-R диск з відеозаписом з камер спостереження приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » що належить ФОП « ОСОБА_8 », за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до протоколу перегляду відеозапису за участі підозрюваного ОСОБА_3 . оглядались відеозаписи, після перегляду яких ОСОБА_3 підтвердив, що на відеозаписі зображений саме він у момент вчинення ним крадіжки велосипеду з магазину 24.08.2024 о 17:29 годині.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 28.08.2024 за участі підозрюваного ОСОБА_3 в присутності двох понятих проводився слідчий експеримент, на якому ОСОБА_3 з добровільної згоди відтворив усі обставини вчиненої ним крадіжки, що мала місце 24.08.2024 о 17:29 годині із магазину «Маркет Центр», що належить ФОП « ОСОБА_6 », за адресою:
АДРЕСА_2 , за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення , доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.
3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
4.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, та каяття обвинуваченого до обставин, що пом'якшують покарання, оскільки вій визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
5.Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, за місцем проживання скарг не надходило, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий за вчинення злочину проти власності, злочин за даним кримінальним провадженням вчинив у період невідбутого покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 05.08.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням положень ч.1 ст. 71 КК України, обвинуваченого та захисника, які просили призначити мінімальне покарання, позицію потерпілого, який просив призначити покарання на розсуд суду, також суд враховує наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин що обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України із застосуванням вимог ст. 71 КК України, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 05.08.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, із застосуванням вимог ст. ст.75,76 КК України був звільнений від відбування покарання з випробування, проте після ухвалення відносно нього вказаного вироку, у період іспитового строку, вчинив нове кримінальне правопорушення за даним вироком.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 виключно в умовах ізоляції від суспільства із реальним відбуванням покарання.
Саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Призначення ж покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків за ст. 76 КК України не буде відповідати меті покарання, буде суперечити вимогам ст.65 КК України і не сприяти вихованню ОСОБА_3 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо.
Дійшовши такого висновку, суд враховує схильність ОСОБА_3 до вчинення злочинів проти власності, оскільки злочин за даним вироком він вчинив у період іспитового строку, наведене вказує на систематичність злочинних дій ОСОБА_3 та небажання точно і неухильно додержуватися Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо.
6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили продовжити.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 , необхідно стягнути витрати пов'язані із проведенням судових експертиз.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_3 до призначеного покарання частково приєднати покарання не відбуте за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська області від 05.08.2024, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обрахувати з 28.08.2024 року.
До набрання вироком законної сили продовжити дію раніше обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані із проведенням товарознавчої експертизи в сумі 200 гривень.
Речові докази:
-велосипед марки «Ardis Shultz», зеленого кольору з вставками чорного та білого кольорів, розмір колеса 26 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_7
-CD-R диски - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_9