17 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 761/20320/23
Провадження № 61-11417ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Котенко Юлія Юріївна (далі - адвокат),
на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» до скаржника про розірвання попереднього договору та
1. 9 серпня 2024 року адвокат в інтересах скаржника подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить: (1) виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції такий висновок: «Відповідно, зобов'язання, встановленні попереднім договором від 30 вересня 2014 року були припинені з 1 липня 2015 року», в іншій частині це рішення залишити без змін; (2) скасувати постанову суду апеляційної інстанції у частині вирішення апеляційної скарги скаржника на рішення суду першої інстанції, а в іншій частині цю постанову залишити без змін.
2. За змістом частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
4.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов'язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.
4.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
4.3. Тому адвокат зобов'язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
4.4. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
4.5. З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат мала повідомити одночасно з поданням касаційної скарги з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.
4.6. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
4.7. Адвокат усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України не вказала про наявність або відсутність у неї та у скаржника електронних кабінетів. Зазначила про відсутність у нього «офіційної електронної адреси» (хоча закон вимагає вказати будь-яку наявну адресу електронної пошти, а не лише про «офіційну»). Заяву про неможливість зареєструвати електронний кабінет адвокат не подала. Від обов'язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не звільнена, бо подала цю скаргу поштою. Тому має надати відповідну інформацію.
5. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України). Адвокат у касаційній скарзі не вказала дату отримання копії постанови суду апеляційної інстанції та не надала докази на підтвердження цієї дати, якщо такі докази у неї є.
6. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу (абзац другий частини другої статті 185 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
7. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абзац четвертий частини сьомої статті 43 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
8. З огляду на припис абзацу першого частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX адвокат має зареєструвати електронний кабінет, після чого матиме можливість, зокрема, знайомитися з матеріалами справи через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
9. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
10. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржнику або адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
Керуючись статтями 14, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима