17 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 373/2700/23
Провадження № 61-11542ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)
на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 4 червня 2024 року
у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 про виселення і
1. 7 серпня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо строку на касаційне оскарження
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
4.1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).
4.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
4.3. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.4. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
4.5. 4 червня 2024 року апеляційний суд проголосив лише вступну та резолютивну частини постанови, а повне судове рішення склав 11 червня 2024 року. Скаржниця додала до касаційної скарги клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому зазначила, що копію оскарженої постанови отримала лише 2 серпня 2024 року. Для підтвердження додала заяву про видачу копії постанови суду апеляційної інстанції, у якій є розписка представниці скаржниці про отримання нею копії оскарженої постанови 2 серпня 2024 року. Однак відсутні дані, що апеляційний суд не вручив копію оскарженої постанови у день виготовлення її повного тексту, не надіслав цю постанову поштою або до електронного кабінету (його згідно з вказаною заявою мала представниця скаржниці) чи надіслав, але скаржниця постанову не отримала до 2 серпня 2024 року (відповідна інформація може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає). З огляду на вказане скаржниця має додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, надавши відповідну інформацію з документальним підтвердженням.
(2) Щодо вимог до змісту касаційної скарги
5. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Скаржниця такі підстави не конкретизувала.
5.1. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);
(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
5.2. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
5.3. Скаржниця зазначила, що підставою касаційного оскарження є відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Проте не конкретизувала, щодо застосування якої саме норми права відсутній такий висновок. Крім того, у касаційній скарзі вказала на низку висновків Верховного Суду, які, на її думку, необхідно врахувати під час розгляду справи, але не стверджувала, що ці висновки не врахували суди попередніх інстанцій. З огляду на вказане скаржниця повинна конкретизувати відповідні підстави для касаційного оскарження, передбачені у частині другій статті 389 ЦПК України.
(3) Щодо дотримання принципу рівності
6. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.1. Скаржниця подала касаційну скаргу через пошту. Додатками до неї зазначила, зокрема, квитанцію про сплату судового збору. Надала такий документ виключно для суду. Проте ЦПК України не передбачає для скаржниці можливості визначати, які додані до касаційної скарги матеріали не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби особа подала касаційну скаргу та додані до неї матеріали в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, не були б обмежені у можливості ознайомлення з додатками до відповідної скарги.
(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
8. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі,Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 390, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 4 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима