23 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/151/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Жайворонок Т. Є. та Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фермерського господарства "Фаворит-Агро Плюс" (далі - Господарство)
на рішення господарського суду Полтавської області від 04.06.2024 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024
за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз"
до Господарства
про стягнення грошових коштів,
Господарство 16.09.2024 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 04.06.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 зі справи № 917/151/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України.
Згідно з частинами п'ятою та сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі було подано у 2024 році, де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення збитків у розмірі 267 084,14 грн, з яких: 13 699,87 грн об'єм витоку (втрат) природного газу при аварійній ситуації, 248 545,57 грн витрат по виконанню робіт з ліквідації аварійної ситуації, 4 838,70 грн вартість виконаних робіт по заміні ділянки пошкодженого газопроводу, а, отже, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800,00 грн), тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Так, рішенням господарського суду Полтавської області від 04.06.2024, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у цій справі, позов задоволено; стягнуто з Господарства на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" 13 699,87 грн - за об'єм витоку (втрат) природного газу при аварійній ситуації, 248 545,57 грн витрат по виконанню робіт з ліквідації аварійної ситуації, 4 838,70 грн вартість виконаних робіт по заміні ділянки пошкодженого газопроводу та 4006,26 грн судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.
При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених згаданими підпунктами пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Однак наявності таких випадків з обставин даної справи Судом не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України для перегляду справи в касаційному порядку.
З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Господарства на рішення господарського суду Полтавської області від 04.06.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п'ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фермерського господарства "Фаворит-Агро Плюс" на рішення господарського суду Полтавської області від 04.06.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 зі справи № 917/151/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Жайворонок
Суддя І. Колос