Справа № 620/1365/24 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.
23 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Вівдиченко Т.Р.
Ключкович В.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не врахування заробітної плати при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 із 29.06.2023 на підставі довідки про заробітну плату №312/21 від 15.01.2013 за період роботи з 20.01.2000 по 30.12.2010 в ТОВ «Кантрі Стайл»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не врахування заробітної плати при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 із 29.06.2023 на підставі довідки про заробітну плату №312/21 від 15.01.2013 за період роботи з 20.01.2000 по 30.12.2010 в ТОВ «Кантрі Стайл»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії за віком з 29.06.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за період із 20.01.2000 по 30.12.2010 в ТОВ «Кантрі Стайл» на підставі довідки про заробітну плату №312/21 від 15.01.2013 та виплатити виниклу заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не врахування заробітної плати при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 з 29.06.2023 на підставі довідки про заробітну плату №312/21 від 15.01.2013 за період роботи з 20.01.2000 по 30.12.2010 в ТОВ «Кантрі Стайл»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 29.06.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за період з 20.01.2000 по 30.12.2010 в ТОВ «Кантрі Стайл» на підставі довідки про заробітну плату №312/21 від 15.01.2013 з урахуванням раніше виплачених сум;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зазначає, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи позивача в російській федерації, оскільки з 01.01.2023 Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 09 вересня 2024 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року справу на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 29.06.2023 отримує пенсію за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.07.2023 позивач звернулася до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії за віком. До вказаної заяви додано трудову книжку серія НОМЕР_1 від 17.11.2080 та довідку про заробітну плату №312/21 за період 20.01.2000 по 30.12.2010 роботи у ТОВ «Кантрі Стайл» російської федерації, яка містять інформацію щодо сплати страхових внесків.
За результатами розгляду вказаної заяви, відповідачем 1 прийнято рішення від 27.07.2023 №254050008537 про відмову у призначенні пенсії позивачу за неможливістю зарахування періоду роботи з 20.01.2000 по 30.12.2010 у ТОВ «Кантрі Стайл», оскільки організація знаходиться на території держави, з якою розірвано дипломатичні відносини на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Також звертає увагу, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 по справі №620/11547/23, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фону в Хмельницькій області від 27.07.2023 №254050008537 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фону в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 20.01.2000 по 30.12.2010 у ТОВ «Кантрі Стайл», розглянути повторно заяву про призначення пенсії від 20.07.2023, з урахуванням правової оцінки, наданої судовим рішенням.
На виконання вказаного рішення суду, відповідачем 1 в грудні 2023 року зараховано до страхового стажу позивачу період роботи з 20.01.2000 по 30.12.2010 у ТОВ «Кантрі Стайл» та призначено пенсію за віком з 29.06.2023.
В грудні 2023 року позивач звернулася до відповідача 2 з заявою щодо врахування заробітної плати згідно довідки ТОВ «Кантрі Стайл» №312/21 від 15.01.2013.
Листом від 19.01.2024 №1229-22580/К-02/8-2500/24 Головне управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в грудні 2023 року на виконання рішення суду по справі №620/11547/23 позивачу зараховано до страхового стажу період роботи з 20.01.2000 по 30.12.2010 у ТОВ «Кантрі Стайл» та призначено пенсію за віком з 29.06.2023. В рішенні суду зобов'язання щодо врахування заробітної плати для обчислення пенсії відсутнє. Водночас зазначено, що з 1 січня 2023 року РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (а.с.11).
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком, на підставі довідки ТОВ «Кантрі Стайл» №312/21 про заробітну плату, починаючи з 01.05.2023.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначають положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058).
Право на отримання пенсій мають, зокрема, громадяни України, які застраховані, згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж (пункт 1 частини першої статті 8 Закону №1058).
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IVдля обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Частиною 4 статті 42 Закону № 1058 передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
Особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17 обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії за віком, на підставі довідки про заробітну плату від 15.01.2013 №312/21, яка видана ТОВ «Кантрі Стайл», пенсійний орган відмовив у такому перерахунку, посилаючись на те, що в рішенні суду від 25.09.2023 по справі №620/11547/23 зобов'язання щодо врахування заробітної плати для обчислення пенсії відсутнє.
Разом з тим, у даному випадку, дані, які містяться в довідці про заробітну плату в повній мірі узгоджуються із записами Трудової книжки позивача та підтверджено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року по справі №620/11547/23.
Наразі, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 78 КАС України).
Так, рішенням суду від 25.09.2023 по справі №620/11547/23, яке набрало законної сили судом, зроблено висновок, що у матеріалах справи наявна довідка від 15.01.2013, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , у період з 20.01.2000 по 30.12.2010, дійсно працювала в ТОВ «Кантрі Стайл».
Будь-яких посилань на невідповідність довідки чинному законодавству (або її недостовірності) відповідачем не наведено.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 по справі №348/463/17 та від 13.02.2020 по справі №523/19088/16-а.
При цьому, відповідачем жодним чином не доведено того факту, що ТОВ «Кантрі Стайл» не здійснювались відповідні відрахування з доходів позивача.
Аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року по справі №344/1402/14-а.
Факт подання позивачем документів, які містять недостовірні відомості, не встановлено, а період роботи позивача в ТОВ «Кантрі Стайл», зазначений у наданій довідці, узгоджується із записами у трудовій книжці позивача.
Згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Відсутність можливості пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Натомість, дані обставини встановлені рішенням суду, а тому є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправно не враховано спірну довідку, яка містить відомості про заробітну плату позивача, при призначенні йому пенсії за віком.
У постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії».
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської соціальної хартії та частин першої, третьої статті 46 Конституції України працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.
У даному випадку, обставини, що склались у зв'язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 Російської Федерації на територію України та військовою агресією першої по відношенню до громадян України, не можуть бути перешкодою для позивача у реалізації його права на отримання пенсії, з підстави видачі довідок про заробітну плату установами, що розташовані на території Російської Федерації та неможливості проведення перевірки відповідності змісту довідок про заробітну плату для обчислення пенсії первинними документами.
Подібна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а.
Таким чином, безпідставними є доводи відповідача на неможливість врахування довідки про заробітну плату від 15.01.2013 №312/21, яка видана ТОВ «Кантрі Стайл», зважаючи на неможливість здійснити перевірку первинних документів, оскільки організація, яка її видала, знаходиться на території Російської Федерації.
Щодо доводів апелянт про те, що в даному випадку, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав не може бути застосована, через те, що починаючи з 11.06.2022 року, Російська Федерація вийшла із згаданої Угоди в односторонньому порядку, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 2 ст. 10 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI).
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Статтею 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами в цій галузі.
Згідно з абз. 2, 3 ст. 6 Угоди від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Тобто, вказані положення Угоди від 14.01.1993 розповсюджуються також і на питання пов'язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов'язаних і з їх перерахунком. Наведене також підтверджує, що діюче в Україні пенсійне законодавство визначає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Російської Федерації або на підприємстві зареєстрованому на території Російської Федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески можуть сплачуватися в Російській Федерації. Тобто, існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.
Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права особи на пенсію та при її обчисленні.
У період перебування на території Російської Федерації, позивачу виплачувалась заробітна плата та на всі виплати здійснені нарахування страхових внесків відповідно до законодавства Російської Федерації.
Так, інформація про заробітну плату ОСОБА_1 підтверджується довідкою про заробітну плату від 15.01.2013 №312/21, яка видана ТОВ «Кантрі Стайл».
Таким чином, колегія суддів зазначає, що період роботи ОСОБА_1 у ТОВ «Кантрі Стайл» підлягає врахуванню при призначенні його пенсії.
Крім того, відповідно до одного з найголовніших загальновизнаних принципів сучасного права, який передбачений ст. 58 Конституції України, - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Відповідно, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вихід в односторонньому порядку Російської Федерації із згаданої Угоди, починаючи з 11.06.2022 року, не спростовує наявність у ОСОБА_1 страхового (трудового) стажу.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами позивача та висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не врахування заробітної плати при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 з 29.06.2023 на підставі довідки про заробітну плату №312/21 від 15.01.2013 за період роботи з 20.01.2000 по 30.12.2010 в ТОВ «Кантрі Стайл» та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 29.06.2023 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за період з 20.01.2000 по 30.12.2010 в ТОВ «Кантрі Стайл» на підставі довідки про заробітну плату №312/21 від 15.01.2013 з урахуванням раніше виплачених сум.
Наразі, колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: Т.Р. Вівдиченко
В.Ю. Ключкович
(повний текст постанови складено 23.09.2024р.)