П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/24633/23
Категорія:108020000 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 25.03.2024р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
У вересні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про:
- визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500490/2023/000030/2 від 25 липня 2023 року;
- визнати протиправною та скасування картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2023/000217 від 25 липня 2023 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 25 липня 2023 року представник позивача подав до Одеської митниці митну декларацію №23UA500490004685U1, а також повний та змістовний пакет документів, передбачених МК України, незважаючи на це відповідачем було необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2023/000030/2 від 25 липня 2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2023/000217.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Надані позивачем на вимогу контролюючого органу додаткові документи не усунули виявлені розбіжності та не спростували сумніви у правильності задекларованої ним митної вартості.
З огляду на зазначене митним органом не міг бути застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2023/000030/2 від 25 липня 2023 року, відповідно до якого митну варіть товару було визначено за 6-м резервним методом. Крім того, за зазначених обставин, Одеською митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2023/000217.
Таким чином, відповідач вважає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову підприємства.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року позов ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, та картки відмови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500490/2023/000030/2 від 25 липня 2023 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500490/2023/000217 від 25 липня 2023 року.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4 294,40 грн.
В апеляційній скарзі Одеської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- надані до митного оформлення інвойс від 16 червня 2023 року №100000011073, генеральний договір купівлі-продажу від 25 листопада 2021 року №25.11.21 разом із додатковими угодами від 01 квітня 2022 року №1, від 03 квітня 2022 року №2 та від 01 червня 2023 року №3 містять ознаки підробки: відбиток печатки продавця із підписом уповноваженої особи продавця ймовірно зроблені із використанням комп'ютерних можливостей сканування дійсних відбитку печатки та підпису із наступним відтворенням на зазначених документах. Формат складання генерального договору купівлі-продажу від 25 листопада 2021 року №25.11.21 значно відрізняється від формату складання додаткових до нього угод від 01 квітня 2022 року №1, від 03 квітня 2022 року №2 та від 01 червня 2023 року №3. Даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки;
- поданий до митного оформлення акт технічного стану від 20 липня 2023 року №200723, складений лише покупцем - ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС", при цьому якість товару (технічний стан, комплектність, відсоток зношення) в документах купівлі-продажу (контракті, додаткових угодах, інвойсі) договірними сторонами не обумовлена. Даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки;
- цінова довідка від 20 липня 2023 року №144/241 містять посилання тільки на основну веб-сторінку сайту https://www.alibaba.com та не містять відомостей щодо посилань на веб-сторінки, відомості яких були використані у якості джерела дослідження (додатки 1-9 даної довідки), при цьому інших джерел, крім складених та наданих покупцем, використано не було;
- відповідно ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 16 червня 2023 року №100000011073 поставка товарів здійснюється на умовах DAP Odesa, тобто вартість страхування не включена у вартість товарів. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення або нездійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товарів.
У відзиві ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є правильним, таким чином у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
25 листопада 2021 року між компанією CMA CGM SA (як продавцем) та ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" (як покупцем) (далі - сторони) було укладено генеральний договір купівлі-продажу №25.11.21 (далі - Договір), згідно якого продавець є власником парку вживаних морських контейнерів і бажає час від часу продавати вживані морські контейнери зі свого парку покупцю, а покупець бажає час від часу купувати вживані контейнери у продавця для особистого використання та/або перепродавати своїм клієнтам, тому сторони погодились, що будь-який продаж або купівля контейнера у продавця покупцю повинен здійснюватися відповідно до умов цього Договору.
Згідно п.6 Договору зазначено, що як винагороду за продаж контейнера покупець зобов'язується сплатити продавцю після отримання рахунку-фактури, у якому зазначено ціну покупки, яку зазначено в пропозиції продавця про продаж. Усі платежі, які покупець повинен сплатити продавцю, мають бути сплачені у валюті, зазначеній в рахунку-фактурі продавця.
Відповідно до п.7 Договору вказано, що під час оплати повної покупної ціни або до неї продавець надсилає покупцю підтвердження випуску, повідомляючи покупця про те, що він може забрати контейнер з контейнерного майданчика або складу, де він знаходяться (далі - "Підтвердження випуску"). Дата, коли або здійснюється оплата повної покупної ціни, або продавець відправляє Підтвердження випуску покупцеві, залежно від того, що настане раніше, надалі називається "Датою продажу". У дату продажу всі права власності та ризики, пов'язані з контейнером, переходять до покупця. Продавець не несе відповідальності за несвоєчасну доставку або недоставку контейнера.
За п.8 Договору продавець заявляє та гарантує покупцю, що продавець має повне юридичне та бенефіціарне право власності на контейнер, а також дійсне та законне право продавати їх, а на дату продажу - дійсне та товарне право власності на контейнер повинне належним чином передаватись покупцеві, без будь-яких зборів, вимог, застав, обтяжень та прав інших осіб будь-якого роду чи характеру. Контейнер залишається власністю продавця як законного та рівноправного власника, і жодна власність чи право власності на контейнер не переходять до покупця до дати продажу. При переході права власності та ризику покупець отримує повні права та право власності на проданий контейнер.
Згідно додаткової угоди №2 до Договору №25.11.21 від 25 листопада 2021 року внесено доповнення до п.6 Договору, а саме умовою оплати зазначено 100% передоплати, а також доповнення до п.7 Договору, а саме умовами поставки зазначено умови, згідно українського законодавства.
На виконання умов Договору, 16 червня 2023 року компанією CMA CGM SA було складено інвойс (рахунок-фактуру) №1000000011073, згідно якого вбачається, що покупець продав ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" модифіковані контейнери, а саме:
контейнер №AMCU9299683 вартістю 2 200 євро;
контейнер №CGMU5029801 вартістю 4 000 євро;
контейнер №AMCU9270144 вартістю 4 000 євро;
контейнер №CGMU4927895 вартістю 4 000 євро;
контейнер №CICU9689514 вартістю 1 200 євро;
контейнер №APRU5758957 вартістю 4 000 євро;
контейнер №CGMU5029273 вартістю 2 200 євро;
контейнер №CGMU5006010 вартістю 2 200 євро.
Загальна вартість товарів за інвойсом №1000000011073 складає 23 800 євро, умовою поставки зазначено DAP ODESSA, умови платежу - 100% передоплати.
Факт оплати товару за інвойсом №1000000011073 підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №290 від 30 червня 2023 року.
З метою митного оформлення імпортованого товару, 25 липня 2023 року представник позивача подав до Одеської митниці митну декларацію №23UA500490004685U1, у якій в графі 42 зазначив, що вартість товару за основним методом, а саме за ціною договору (контракту), становить 23 800 євро.
При цьому, представником позивача разом із митною декларацією будо надано наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) №100000011073 від 16 червня 2023 року;
- декларація про походження товару №100000011073 від 16 червня 2023 року;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №290 від 30 червня 2023 року;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №144/241 від 20 липня 2023 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №25.11.21 від 25 листопада 2021 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01 квітня 2022 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 03 квітня 2022 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 01 червня 2022 року;
- договір про надання послуг митного брокера №06/03-1 від 06 березня 2019 року;
- акт технічного стану №200723 від 20 липня 2023 року;
- карти контейнерів від 19 липня 2023 року;
- лист №050723 від 05 липня 2023 року;
- фото контейнера №AMCU9270144 від 19 липня 2023 року;
- фото контейнера №AMCU9299683 від 19 липня 2023 року;
- фото контейнера №APRU5758957 від 19 липня 2023 року;
- фото контейнера №CGMU4927895 від 19 липня 2023 року;
- фото контейнера №CGMU5006010 від 19 липня 2023 року;
- фото контейнера №CGMU5029273 від 19 липня 2023 року;
- фото контейнера №CGMU5029801 від 19 липня 2023 року;
- фото контейнера №CICU9689514 від 19 липня 2023 року.
25 липня 2023 року Одеською митницею було адресовано повідомлення представнику позивача про надання декларантом додаткової інформації та документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, з огляду на що 25 липня 2023 року представником товариства до митного органу було направлено повідомленнями, з яких вбачається, що декларант не буде подавати додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС", та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією №23UA500490004685U1 від 25 липня 2023 року, контролюючим органом було зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також, на думку контролюючого органу, надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) надані до митного оформлення інвойс від 16 червня 2023 року №100000011073, генеральний договір купівлі-продажу від 25 листопада 2021 року №25.11.21 разом із додатковими угодами від 01 квітня 2022 року №1, від 03 квітня 2022 року №2 та від 01 червня 2023 року №3 містять ознаки підробки: відбиток печатки продавця із підписом уповноваженої особи продавця ймовірно зроблені із використанням комп'ютерних можливостей сканування дійсних відбитку печатки та підпису із наступним відтворенням на зазначених документах. Формат складання генерального договору купівлі-продажу від 25 листопада 2021 року №25.11.21 значно відрізняється від формату складання додаткових до нього угод від 01 квітня 2022 року №1, від 03 квітня 2022 року №2 та від 01 червня 2023 року №3. Даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки;
2) поданий до митного оформлення акт технічного стану від 20 липня 2023 року №200723, складений лише покупцем - ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС", при цьому якість товару (технічний стан, комплектність, відсоток зношення) в документах купівлі-продажу (контракті, додаткових угодах, інвойсі) договірними сторонами не обумовлена. Даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки;
3) цінова довідка від 20 липня 2023 року №144/241 містить посилання тільки на основну веб-сторінку сайту https://www.alibaba.com та не містить відомостей щодо посилань на веб-сторінки, відомості яких були використані у якості джерела дослідження (додатки 1-9 даної довідки), при цьому інших джерел, крім складених та наданих покупцем, використано не було;
4) відповідно ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 16 червня 2023 року №100000011073 поставка товарів здійснюється на умовах DAP Odesa, тобто вартість страхування не включена у вартість товарів. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення або нездійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товарів.
25 липня 2023 року Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2023/000030/2, в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО "Інспектор" відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 4 400 євро за шт. (митні декларації №23UА500500007331U3 від 06 березня 2023 року, №23UА500490000964U від 01 лютого 2023 року, №23UА500490000911Uо від 30 січня 2023 року). Додатково у спірному рішенні митним органом зазначено, що товариством не надані усіх документів, згідно з переліком у ч.2 ст. 53 МК України, а тому розбіжності у заявленій митній вартості товару не спростовано.
Також відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2023/000217 від 25 липня 2023 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про їх оскарження в межах даної справи.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2023/000030/2 від 25 липня 2023 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2023/000217 від 25 липня 2023 року є необґрунтованими, а тому протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 49, 50, ч.ч.1, 2 ст. 51, ч.ч.3, 4 ст. 53, ч.1, п.1 ч.5 ст. 54, ст.ст. 57, 58, 60 МК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно п.24 ч.1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Відповідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч.2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, згідно норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з оскарженого рішення відповідач посилається на те, що надані до митного оформлення інвойс від 16 червня 2023 року №100000011073, генеральний договір купівлі-продажу від 25 листопада 2021 року №25.11.21 разом із додатковими угодами від 01 квітня 2022 року №1, від 03 квітня 2022 року №2 та від 01 червня 2023 року №3 містять ознаки підробки, а саме відбиток печатки продавця із підписом уповноваженої особи продавця ймовірно зроблені із використанням комп'ютерних можливостей сканування дійсних відбитку печатки та підпису із наступним відтворенням на зазначених документах.
Окрім того, формат складання генерального договору купівлі-продажу від 25 листопада 2021 року №25.11.21 значно відрізняється від формату складання додаткових до нього угод від 01 квітня 2022 року №1, від 03 квітня 2022 року №2 та від 01 червня 2023 року №3.
Даний факт, за твердженням відповідача, викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що вказані припущення митного органу під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій не були жодним чином підтверджені належним доказом.
При цьому, колегія суддів враховує посилання позивача на те, що вищевказані документи підписувались за домовленістю сторін у сканованому вигляді, що допускає можливість зміни зображення підпису та печатки контрагентів.
Таким чином, вказані доводи митного органу є такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а тому не можуть бути належною підставою для коригування митної вартості товару.
Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання митного органу на підробку позивачем інших документів, пояснюючи це тим, що поданий до митного оформлення акт технічного стану від 20 липня 2023 року №200723 складений лише покупцем - позивачем ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС", при цьому якість товару (технічний стан, комплектність, відсоток зношення) в документах купівлі-продажу (контракті, додаткових угодах, інвойсі) договірними сторонами не обумовлена.
Так, дослідивши вказаний акт технічного стану №200723 від 20 липня 2023 року колегією суддів встановлено, що товариством було здійснено дефектування та попередню оцінку технічного стану вживаних, списаних лінійних контейнерів-рефрижераторів: AMCU9299683, CGMU5029801, AMCU9270144, CGMU4927895, CICU9689514, APRU5758957, CGMU5029273, CGMU5006010, отриманих згідно інвойсу №100000011073 від 16 червня 2023 року.
Колегія суддів наголошує, що вищезазначений акт технічного стану від 20 липня 2023 року, як висновок експерта, не є документом, на якому ґрунтується визначення митної вартості заявленого товару, оскільки документом, відповідно до якого залежить ціна декларування товару є лише інвойс №100000011073 від 16 червня 2023 року.
Аналогічного висновку колегія суддів дійшла з приводу доводу митного органу про те, що цінова довідка від 20 липня 2023 року №144/241 містить посилання тільки на основну веб-сторінку сайту та не містить відомостей щодо посилань на веб-сторінки, відомості яких були використані у якості джерела дослідження.
Так, надана декларантом цінова довідка від 20 липня 2023 року не є основним документом, а містить лише додатковий інформаційний характер, на якому не може першочергово формуватися митна декларація товару. Більш того, надані декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Верховний Суд сформував правову позицію у постанові від 17 серпня 2019 року по справі №809/872/17, згідно якої органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З огляду на вищевказане, доводи митного органу щодо цінової довідки не є доказом відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Щодо твердження відповідача про те, що відповідно до наданого інвойсу від 16 червня 2023 року №100000011073 поставка товарів здійснюється на умовах DAP Odesa, тобто вартість страхування не включена у вартість товарів, більш того, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо здійснення або нездійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товарів, колегія суддів вказує наступне.
За умовами перевезення DAP (Delivered at Place) Інкотермс (як у редакції 2010 року, так і в редакції 2020 року), означає, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.
Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом перевізник розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.
За умовами поставки DAP продавець бере на себе ризики і витрати з доставки товару до місця призначення, експортне оформлення, маркування і упаковку; покупець відповідає за оформлення імпорту, оплачує товар, приймає вантаж у місці призначення із супровідними документами.
Згідно п.7 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються також і витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (п.8 ч.2 ст. 53 МК України).
Колегія суддів зазначає, що умови поставки за базисом DAP не зобов'язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв'язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає. Крім того, укладеним контрактом сторони не передбачили страхування товару.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки умови поставки за правилами DAP Інкотермс не зобов'язують продавця або покупця здійснити страхування товару, то у митного органу немає підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах DAP Інкотермс.
Водночас відповідач застосував шостий резервний метод, і джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних ЄАІС та АСМО "Інспектор" (як зазначено відповідачем у відзиві), зокрема, митні декларації №23UА500500007331U3 від 06 березня 2023 року, №23UА500490000964U від 01 лютого 2023 року, №23UА500490000911U0 від 30 січня 2023 року
Так, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Слід зазначити, що ЄАІС ДФС України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість.
Так, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21 лютого 2018 року у справі №820/17417/14, від 04 вересня 2018 року у справі №818/1186/17).
Колегія суддів наголошує, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС та АСМО "Інспектор", мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
З огляду на викладене, митний орган не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Верховний Суд також у постанові від 26 березня 2019 року у справі №826/17973/14 зазначив, що: "…однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості...".
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС".
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 24 вересня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.