П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/4957/24
Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Качуренко В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивачці у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач допустив протиправні дії щодо відмови їй у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та надання висновків, що не відповідають викладеним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що показник середньої заробітної плати Позивача має становити: у 2021 році - 8617,12 грн (7763,17 грн х 1,11), у 2022 році - 9823,23 грн (8617,12 грн х 1,14), у 2023 році - 11 758,75 грн (8617,12 х 1,197), у 2024 році - 12 694,74 грн ( 11 758,75 грн х 1,0796) Вказує на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, відображений в п. 56 постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, про те, що в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосовувати підхід, який би був найбільш сприятливим для особи.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) з 20.09.2020.
Пенсійну виплату позивачки протягом 2021-2023 років перераховано відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 та встановлено щомісячні доплати в розмірі 100 грн. з 01.07.2021 відповідно до Постанови № 127, в розмірі 135 грн з 01.03.2022 згідно з п. 4 Постанови № 118 - Постанова № 118) та 100 грн з 01.03.2023 згідно із п. 6 Постанови № 168.
Позивачка звернулась до відповідача з заявою, в які просила провести індексацію пенсії відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 та відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168, а саме шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11, установлений Постановою КМУ №127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, установлений Постановою КМУ №118, починаючи з 01.03.2022, у розмірі 1,197, установлений Постановою КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений Постановою КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024
Відповідач надіслав листа від 06.05.2024 №7782-6847/C-02/8-1400/24, зі змісту якого вбачається, що згідно з Порядком № 124 внаслідок індексації пенсія Позивача не підлягала підвищенню. А тому з 01.03.2021 на підставі пункту другого Постанови №127 Позивачу встановлено щомісячну доплату в розмірі 100 грн, з 01.03.2022 на підставі пункту четвертого Постанови КМУ № 185 Позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 130 грн, з 01.03.2023 на підставі пункту шостого Постанови КМУ №168 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн, а з 01.03.2024 - 100 грн.
Позивачка не погодившись з такими діями відповідача звернулась з даним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстави для здійснення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 1,14 та 1,197 відсутні, оскільки при обчисленні пенсії за віком позивачки відповідно до Закону №1058 у 2020 році відповідач застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019, який становив - 7763,17 грн. Цей розмір є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням її індексації відповідно до статті 42 Закону №1058-IV, а саме: за 5426,60 грн (з 01.03.2021), 6186,32 грн (з 01.03.2022), 7405,03 грн (з 01.03.2023).
Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IVпенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом положень частини 1статті 9 Закону № 1058-IVв солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно із статтею 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Отже, повноваженнями визначення розміру та порядку проведення перерахунку пенсії наділений Кабінет Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок № 124).
Приписами пункту 1 та 2 Порядку №124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 5 Порядку №124, у 2019 р. перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Отже, в силу приписів пункту 5 Порядку №124, у 2019 р. при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 р., який складав 3764,40 грн. Він підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,17, визначений пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124. З урахуванням цього, при перерахунку пенсій у 2019 р. застосовувався показник середньої заробітної плати 4404,35 грн. (3764,40 х 1,17).
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 р. № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 р., проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати у 2020 р. становив 4888,83 грн. (4404,35 х 1,11).
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127, у 2021 р. "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати у 2021 р. становив 5426,60 грн. (4888,83 х 1,11).
Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 передбачений коефіцієнт у розмірі 1,14.
Розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати у 2022 р. становив 6186,32 грн. (5426,60 х 1,14).
Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 передбачений коефіцієнт 1,197.
Розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати у 2023 р. становив 7 405,03 грн. (6186,32 х 1,197).
У спірному випадку встановлено, що пенсія за віком відповідно до Закону № 1058 призначена позивачу з 20.09.2020, а отже позивач, в силу приписів ст.42 Закону №1058, має право на її перерахунок у 2021, 2022 та 2023 роках.
В той же час, такий перерахунок не призводить до підвищення пенсії позивача у спірні періоди, оскільки пенсія позивачу була призначена в 2020 року і для обчислення її розміру був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017, 2018, 2019 роки у розмірі 7763,17грн, що є більшим за показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, збільшений на коефіцієнт 1,11 (в 2021 році,) збільшений на коефіцієнт 1,14 (в 2022 році) і на коефіцієнт 1,197 (в 2023 році), на коефіцієнт 1,0796 (у 2024 році)
Варто зауважити, що, приймаючи Постанови КМУ №127, 118 і 168, 185 Уряд передбачав, що внаслідок перерахунку певні пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058, не підвищиться. У зв'язку з цим для досягнення мети індексації установлені щомісячні доплати.
Враховуючи зазначене, пенсії, призначені у 2020-2022 роках з урахуванням показників середньої заробітної плати відповідно 7763,17 грн, 9118,81 грн, 10846,37 грн, не індексуються (із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,17 (з 01.03.2019), 1,11 (з 01.05.2020), 1,11 (з 01.03.2021), 1,14 (01.03.2022) та 1,197 (з 01.03.2023), 1,0796 (з 01.03. 2024). Проте до таких пенсій встановлюються щомісячні доплати в розмірі 100 грн (з 01.07.2021), 135 грн (з 01.03.2022), 100 грн (01.03.2023), 100 грн. (з 01.03.2024) у межах максимального розміру пенсії.
З наданих до матеріалів справи перерахунків пенсії позивача колегією суддів встановлено, що позивачу на виконання Постанови № 127 -з 01.07.2021 року проведено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 14,57 грн., п.4 Постанови № 118 - з 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн.; п.6 Постанови № 168 - з 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн.; п.6 Постанови № 185 - з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн.
З огляду на вказане, колегія суддів не вбачає підстав для зобов'язання відповідача здійснити індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; 1,14 та 1,197 за 2021-2023 роки, оскільки, в силу положень у відповідача відсутні правові підстави для проведення такого перерахунку.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги не ґрунтуються на положеннях наведених норм права, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у пенсійного органу відсутні правові підстави для здійснення індексації пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01.03.2021р., 1,14 з 01.03.2022р., 1,197 з 01.03.2023р., 1,0796 з 01.03.2024 року.
При цьому, посилання позивача на дискримінацію пенсіонерів залежно від року виходу на пенсію відхиляються судом, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачу здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням індексації заробітку (масовий перерахунок), тобто встановлено щомісячну доплату.
Що стосується посилань позивача на невідповідність механізму індексації, передбаченого Порядком №124, положенням ч.2 ст. 42 Закону №1058, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки наведені приписи Закону не містять обмежень щодо періоду після призначення пенсії, впродовж якого індексація пенсії не здійснюється.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, розмір та порядок якого визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України.
Отже, наведеними правовими приписами Кабінету Міністрів України надано повноваження з визначення порядку проведення перерахунку пенсії з метою її індексації
Зважаючи на це, зазначення у Порядку №124 дати 01.10.2017, на яку визначається показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні при індексації пенсій у 2019 році не може вважатися виходом за межі повноважень КМУ.
З приводу посилання позивача на висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений в п. 56 постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, про те, що в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосовувати підхід, який би був найбільш сприятливим для особи, суд зауважує, що цей висновок був сформульований за інших фактичних обставин, ніж ті, що виникли у справі, яка розглядається.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц вказала на те, що Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 24 вересня 2024 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова