П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 947/13199/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Скрипченка В.О.,
суддів Турецької І.О. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача та представника позивача про розгляд даної справи з викликом апелянта та його представника у судове засідання по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання постанов про адміністративні правопорушення протиправними, скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,
У провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду перебуває зазначена вище адміністративна справа.
23.09.2024 року до суду надійшло клопотання позивача та представника позивача про розгляд даної справи з викликом апелянта та його представника у судове засідання.
Дослідивши заявлені клопотання, судова колегія вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Так, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зауважує, що в клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін сторони не вказують на наявність обставин та/або доказів у справі, які потребують надання представниками сторін усних пояснень з метою її правильного вирішення.
Також, слід зазначити й про те, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Вирішуючи заявлене клопотання учасника справи про його бажання брати участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань.
Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача та представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст. ст. 296, 300, 301, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання позивача та представника позивача про розгляд даної справи з викликом апелянта та його представника у судове засідання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.О.Турецької
Суддя Ю.В.Осіпов