П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11669/23
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Лук'янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 23.06.2017 року по 28.02.2018 року включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 23.06.2017 року по 28.02.2018 включно, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 25.09.2020 року включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 25.09.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
У решті позовних вимог відмовлено.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав неповної сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків.
Вказану заяву обґрунтовано тим, що позивач об'єднав в позовній заяві чотири вимоги немайнового характеру, де вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Також апелянт посилається на постанову від 02.12.2021 у справі № 280/5145/19, в якій КАС ВС вказав, що, перевіряючи правильність сплати ГУ ДПС судового збору за подання апеляційної скарги, суду апеляційної інстанції слід було врахувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).
Вивчивши доводи поданої заяви, суд приходить до наступного.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Системний аналіз частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір", частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
З урахуваннням наведеного, суд доходить висновку, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення двох позовних вимог немайнового характеру.
Визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 23.06.2017 року по 28.02.2018 року включно; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 23.06.2017 року по 28.02.2018 включно, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум є першою позовною вимогою.
Визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 25.09.2020 року включно; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 25.09.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 є другою позовною вимогою.
Щодо посилання позивача про доплату судового збору з урахуванням постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.12.2021 по справі №280/5145/19 суд зауважує, що вказана справа не є аналогічною даній справі як за суб'єктним складом, так і за вимогами, заявленими позивачем, а тому суд не може прийняти її до уваги у даному випадку.
Суд також звертає увагу, що вимоги позивача в розумінні Закону України «Про судовий збір» є самостійними позовними вимогами, за які судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо.
Твердження позивача про заявлення однієї вимоги судом невраховуються, оскільки Закон України «Про судовий збір» не містить винятків із зазначеного правила та не визначає в яких саме випадках дві вимоги позивача слід вважати однією вимогою немайнового характеру.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неусунення недоліків апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.
Згідно ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З урахуванням зазначеного, вважаю за можливе продовжити наданий скаржнику ухвалою суду від 09.09.2024 р. строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі №400/11669/23 шляхом надання до суду доказів доплати судового збору в розмірі встановленому ухвалою суду протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя,-
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Продовжити Військовій частини НОМЕР_1 строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 року на десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лук'янчук