24 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7278/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року в адміністративній справі №160/7278/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі - відповідач) від 05.12.2019 №66/СК; зобов'язання відповідача вчинити дії щодо вилучення (скасування) запису про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації в об'єкті ДП 143171420297 з посиланням на наказ №66/СК від 05.12.2019 м/р у Реєстрі дозвільних документів до 06.07.2020 на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на сайті https://e-construction.gov.ua..
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою Третього апеляційного адміністративного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, - постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що ОСОБА_1 у відповідності до чинного законодавства в якості замовника здійснював будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 . По завершенні будівництва до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації: Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 , яка після перевірки зареєстрована 22.05.2017 року за №ДП 143171420297.
14.04.2021 року з офіційного веб-сайту Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва е-construction.gov.ua дізнався, що наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 05.12.2019 року №66/СК анульовано (скасовано) Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 22.05.2017 року ДП 143171420297, заява №65165166118, за об'єктом будівництва: Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 .
30.04.2021 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради надана відповідь на запит позивача разом з копією наказу від 05.12.2019 року №66/СК та повідомлено, що під час виїзду для проведення позапланового заходу в період з 30.10.2019 по 12.11.2019 на об'єкті будівництва Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 суб'єкт будівництва був відсутній, тому матеріали за результатами позапланової перевірки не було складено відповідно до чинного законодавства України.
Згідно наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №66/СК від 05.12.2019 року скасовано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №ДП 143171420297 від 22.05.2017 року по об'єкту: Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 та головним спеціалістам-адміністраторам зобов'язано повідомити Управління дозвільних процедур державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо виключення запису про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів та протягом трьох робочих днів з дня його скасування повідомити замовника.
Вважаючи вказаний наказ відповідача протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування оскарженого рішення з наступних підстав.
Так спірним є питання правомірності рішення - наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №66/СК від 05.12.2019 року про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ДП 143171420297 від 22.05.2017 року по об'єкту: Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 .
Спірний наказ прийнято відповідно до ч. 2 ст. 39-2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон №3038-VІ).
Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону №3038-VІ датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Згідно частини 9 статті 39 Закону №3038-VI, зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (ч.10 ст.39 Закону №3038-VI ).
Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказані норма визначає вичерпні підстави для скасування декларації, а саме: подання даних які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Ознаками самочинного будівництва, згідно вказаної норми, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
Актом перевірки такі дані не встановлені, а наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларацій, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.
Враховуючи зазначене, оскаржений наказ з посиланням на ч. 2 ст. 39-1 Закону №3038-VI прийнято протиправно.
Також суд апеляційної інстанції враховує, що право власності на об'єкт нерухомості за позивачем зареєстровано 06.09.2018р., на підставі зокрема і декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ДП 143171420297 від 22.05.2017 року, а отже на час перевірки, декларація вичерпала свою дію.
Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність задоволення позову, а отже підстави для скасування судового рішення відсутні.
Доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.
Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, згідно із якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом статті 122 КАС України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та з'ясування причин пропуску цього строку.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Вказаний підхід сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
Також, такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 420/15550/21.
Суд першої інстанції розглядаючи спір по суті вказав на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав 14 квітня 2021 року з офіційного веб-сайту Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва е-construction.gov.ua, тому за вказаних обставин позивачем дотримано строк звернення з позовом до суду.
Поряд з цим, в апеляційній скарзі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, серед іншого, вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду з посиланням на приписи статті 122 КАС України та зазначає, що оскаржуваний наказ від 25 жовтня 2019 року № 66/СК направлено листом від 09 грудня 2019 року № 9/3-469 та підтверджується чеком ДД АТ «Укрпошта» від 10 грудня 2019 року до списку № 5407 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, тому строк для оскарження наказу починає свій перебіг 05 грудня 2019 року та спливає 05 червня 2020 року.
Відповідно п. 2 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ № 270 від 05 березня 2009 року, згруповані поштові відправлення, поштові перекази - внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником.
Відповідно до п.п. 66, 67 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оператором поштового зв'язку. До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання.
Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками (за наявності).
Однак, наданий відповідачем до матеріалів справи список згрупованих поштових відправлень №5407 та фіскальний чек від 10.12.2019 р. не є належним та допустимим доказом отримання позивачем оскаржуваного наказу від 25 жовтня 2019 року № 66/СК направлено листом від 09 грудня 2019 року № 9/3-469".
Колегія суддів вважає, що наявний в матеріалах справи список згрупованих поштових відправлень № 5407 не містить відомостей про те, що позивачу, який у ньому зазначений, було направлено саме оскаржуваний наказ від 25 жовтня 2019 року № 66/СК, тобто не доводить обставини персонального повідомлення позивача, крім того список згрупованих поштових відправлень № 5407 не засвідчено підписом відправника (відповідального працівника).
Згідно з п. 1 Правил надання послуг поштового зв'язку розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові. (п. 68 Правил).
Таким чином, розрахунковий документ, зокрема у даній справі фіскальний чек УДППЗ "Укрпошта", підтверджує лише факт надання послуги відділенням поштового зв'язку та не є доказом персонального повідомлення позивача.
Крім того, відомостей про отримання позивачем поштового відправлення № 4900077610206 відповідачем не надано, та матеріали справи таких доказів не містять, отже, здійснити перевірку отримання зазначеного поштового відправлення за спливом часу неможливо.
Врахувавши наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що позивач дізнався про порушення своїх прав 14 квітня 2021 року з офіційного веб-сайту Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва е-construction.gov.ua, тому за вказаних обставин позивачем дотримано строк звернення з позовом до суду.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року в адміністративній справі №160/7278/21, - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року в адміністративній справі №160/7278/21, - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко