про залишення позовної заяви без руху
24 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/4211/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправним дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії та бездіяльність стосовно не виплати поточної пенсії та недоотриманої пенсії з 25.11.2021 на особистий банківський рахунок НОМЕР_1 відкритий в АТ «АКЦЕНТ-БАНК»;
- зобов'язати здійснювати виплату поточної пенсії, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 25.11.2021 з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів, на визначений банківський рахунок НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача здійснювати виплату поточної пенсії, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 25.11.2021 з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів, на визначений банківський рахунок НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «АКЦЕНТ-БАНК», при цьому позивач з позовом звернулась до суду лише 18.09.2024.
Отже, позовні вимоги заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Позивач не подав заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, чим не дотримався вимог частини шостої статті 161 КАС України.
Суддя наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Слід зазначити, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як слідує з матеріалів позову, позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права за збігом невиправдано значного проміжку часу після того, як повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Судовий збір згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно статті 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено статтею 4 цього Закону.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.
Згідно частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Розмір судового збору за вимогу немайнового характеру становить 969,00 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).
Як вбачається із змісту позовної заяви, така містить вимогу немайнового характеру.
Таким чином, оскільки позивачем позовна заява подана в електронній формі та містить вимогу немайнового характеру, ця позовна заява підлягає оплаті судовим збором в розмірі 969,00 грн.
Суддею встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору, що підтверджується актом про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи віл 19.09.2024.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску та подання (надіслання) до суду доказу сплати судового збору в розмірі 969,00 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна