про залишення позовної заяви без розгляду
23 вересня 2024 року справа № 580/5338/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Каліновської А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шапошник Я.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області у не зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 , до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області здійснити перерахунок та зарахувати, відповідно до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 11.12.2006 до 12.11.2007 з 18.08.2008 до 21.07.2009, 10.02.2015 по 07.03.2015 загальною кількістю 1 рік 00 місяці 27 днів.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 27.06.2024 суд здійснив перехід із спрощеного провадження до загального та призначив підготовче засідання на 22.08.2024 о 16 год. 00 хв.
Представник позивача та представник відповідача подали заяви про розгляд справи без його участі.
В силу положень ст. 205 КАС України підстав для відкладення не вбачається.
Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтоване тим, що позивач звернувся за захистом свого порушеного права із пропуском строку звернення до суду, визначеного ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказане клопотання направлено на адресу позивача, однак заперечень на клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду суду не надано.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.
Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також ч. 3 ст. 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийнятої громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначним у частині 2 ст. 122 КАС України.
Із наведеної норми Кодексу, слідує, що законодавцем чітко встановлено строк звернення до суду у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби у один місяць, а також передбачено, що такий строк починає свій перебіг із моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 ст. 122 КАС України.
Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Зазначена позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно- правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наданої позивачем копії наказу № 311 о/с від 06.11.2015, виданого Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, підполковника міліції ОСОБА_1 06.11.2015 звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «Г» (через скорочення штатів) з посади головного спеціаліста відділу організаційно-методичного забезпечення НДЕКЦ при УМВС.
Враховуючи викладене, з дня видання наказу про звільнення позивача та встановлення календарної та пільгової вислуги років на день звільнення, а саме - 06.11.2015 позивач є таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ, було визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, а тому, звернувшись до суду з позовними вимогами щодо зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, видати нову довідку де зазначити, що календарна вислуга позивача складає - 16 років, 11 місяців, 27 днів, позивачем пропущений вказаний строк, та не вказано обґрунтувань та доказів поважності пропущення зазначеного строку звернення до суду.
Згідно наданої позивачем копії довідки №14/7-47 від 12.01.2022 встановлено, що Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області від 12.01.2022 надано інформацію щодо його вислуги років на день звільнення, а саме зазначено кількість календарної вислуги років та пільгової вислуги років.
Суд звертає увагу, що позивач навіть після отримання відповіді Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області, звернувся із даною позовною заявою до суду більше ніж через 2 роки.
Отже, оскільки з даним позовом позивач звернувся до суду 29.05.2024, то ним пропущено місячний строк звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивач та його представник не надали суду доказів, та не зазначили обставин, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду. Також не висловили заперечень щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи, що ні позивачем, ні його представником не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 240, 243, 248, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника Головного управління Національної поліції в Черкаській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, що передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, що передбачені ст.ст.295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА