24 вересня 2024 рокуСправа № 280/8905/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Працевитого Геннадія Олександровича (вул. В. Зайцева, 4, оф. 18, м. Запоріжжя, 69035), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) щодо оскарження вимоги про сплату боргу,
23.09.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , в якій він просить суд:
постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №65059104 від 08.04.2021 року, яке здійснюється Оріхівським відділом державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з виконання вимоги №Ф-30У від 11.11.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Запорізькій області недоїмки, штрафу в сумі 11 973,66 грн.
Заяву подано до пред'явлення позову до суду.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на наступні обставини.
З 07.05.2024 по теперішній час ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією. З 22.10.2014 по 18.09.2024 ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця. 11.09.2024 були арештовані рахунки ОСОБА_1 в банках на підставі постанови державного виконавця Оріхівського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Синчило О.В. по виконавчому провадженню №65059104. З зазначеної постанови державного виконавця він дізнався про наявність виконавчого провадження, боржником за яким є ОСОБА_1 , з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 №Ф-30У, стягувачем за яким є ГУ ДПС у Запорізькій області. Виконавче провадження №65059104 було відкрите 08.04.2021, проте ОСОБА_1 не отримував ані вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області від 11.11.2020 №Ф-30У, ані постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №65059104. Нарахування недоїмки ОСОБА_1 вважає безпідставним, оскільки за період перебування його у статусі фізичної особи-підприємця він господарську діяльність не вів, доходу від неї не отримував, сплата страхових внесків здійснювалась роботодавцем ОСОБА_1 , тому вважає, що вимога податкового органу має бути визнана протиправною та скасована. На теперішній час ОСОБА_1 здійснюється підготовка і збір документів (доказів) для звернення до суду позову про визнання протиправною та скасування зазначеної вимоги податкового органу. Через те, що державним виконавцем вчиняються активні виконавчі дії щодо примусового стягнення суми заборгованості, визначеної вимогою податкового органу, існують підстави для застосування заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі вимоги №Ф-30У від 11.11.2020, оскільки внаслідок невжиття таких заходів, з заявника може бути стягнута сума заборгованості за вимогою, яка буде оскаржувати ся заявником, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог.
Визначаючись щодо наявності підстав для забезпечення позову, суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно пунктів 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові або немайнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 22.10.2014 по 18.09.2024 мав статус фізичної особи-підприємця. 11.11.2020 Головним управлянням ДПС у Запорізькій області було складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-30У, якою визначено, що станом на 25.02.2021 ОСОБА_1 мав заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів у розмірі 11 973,66 грн.
Вимога податкового органу була пред'явлена до примусового виконання до відділу держаної виконавчої служби та постановою державного виконавця від 08.04.2021 було відкрите виконавче провадження №65059104 щодо стягнення з ОСОБА_1 визначеної у вимозі заборгованості.
Постановою державного виконавця від 11.09.2024 було накладено арешт на грошові кошти на рахунках ОСОБА_1 у банках.
В даному випадку, звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник вказує, що: 1) вимога податкового органу є протиправною, оскільки призводить до подвійного стягнення з позивача єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Однак, при розгляді заяви про забезпечення, суд не може надавати оцінку правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на які посилається заявник, оскільки виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
У свою чергу Законом України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З матеріалів заяви суддею встановлено, що ОСОБА_1 має намір оскаржити вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 №Ф-30У.
З доданих до заяви матеріалів суддею встановлено, що в провадженні Оріхівського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №65059104 щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-30У від 11.11.2020. Постановою державного виконавця від 11.09.2024 арештовано кошти заявника на рахунках у банках.
Наявність зазначеного виконавчого провадження може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми недоїмки, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, що може порушить права та законні інтереси позивача.
При вирішенні заяви суддя виходить з того, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 КАС України).
Закон №1404-VIII також не містить механізму зупинення виконання оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) до розгляду спору судом.
Пунктом 2 статті 34 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Суддя зазначає, що заявником в обґрунтування заяви наведено та надано докази у підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи обставини справи, суддя вважає, що належним та достатнім заходом забезпечення даного позову буде зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-30У від 11.11.2020, а тому заяву про забезпечення позову суддя вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Відповідно до частини восьмої статті 157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
За приписами статті 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Працевитого Геннадія Олександровича (вул. В. Зайцева, 4, оф. 18, м. Запоріжжя, 69035), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) щодо оскарження вимоги про сплату боргу, - задовольнити.
Зупинити, до набрання законної сили судовим рішенням по справі №280/8905/24, стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-30У від 11.11.2020, виданої Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, яке здійснюється в межах виконавчого провадження №65059104, що перебуває в провадженні Оріхівського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Копію ухвали надіслати до виконання Оріхівському відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та сторонам по справі до відома.
У відповідності до ст.14 КАС України, ухвали суду, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання на свій території України. Не виконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль