13 вересня 2024 року Справа № 280/2775/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., за участю секретаря судового засідання: Горенко В.Р., представника позивача: Грекова Д.В., представника відповідача: Гладуняк В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - відповідач, Департамент), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 22 березня 2024 року № 118 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Запорізькій області» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 22.03.2024 року №197 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області, з 25.03.2024 за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області, з 25.03.2024.
Стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.03.2024 по час постановлення рішення, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Позовну заяву подав та підписав представник позивача адвокат Греков Д.В., на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1169561 від 27.03.2024.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що оскаржувані накази Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 22 березня 2024 року № 118 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Запорізькій області» в частині звільнення зі служби в поліції та від 22.03.2024 року №197 о/с «По особовому складу», вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступного. Позивачу ані його захиснику не було надано для ознайомлення матеріали, зібрані під час проведення службового розслідування. Також не було надано для ознайомлення висновок службового розслідування разом із зібраними за його результатами матеріалами. Фактично позивача було позбавлено у реалізації всіх наданих та гарантованих йому прав під час проведення службового розслідування, яке було призначено відповідним наказом Департаменту стратегічних розслідувань № 73-п від 10.03.2024 року «Про призначення та проведення службового розслідування». Відповідач позбавив позивача права на захист під час проведення службового розслідування. Порушення відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, порушення його гарантованих прав при проведенні службового розслідування, є достатньою підставою для скасування прийнятих рішень (наказів). Відповідачем не було встановлено (доведено) наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, не було визначено, які саме дії (бездіяльність) позивача призвели до негативних наслідків. Оскаржувані накази відповідача не обґрунтовують необхідність застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення та неможливість застосування іншого, крім звільнення зі служби в поліції. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 02 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначення підготовчого засідання на 10 травня 2024 року о 14:00 год.
18 квітня 2024 року до суду надійшла заява представника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за участю представника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Гладуняк В.В.
Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року заяву представника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено та вирішено забезпечити участь представника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Гладуняк В.В. у засіданнях по справі №280/2775/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, в режимі відеоконференції за допомогою Електронного кабінету та власних технічних засобів.
Відповідач 18 квітня 2024 року подав відзив на позовну заяву, у якому Департамент заперечує проти позовної заяви в повному обсязі, вважає її безпідставною та необґрунтованою, виходячи з наступного. Клопотання представника позивача від 11.03.2024 про ознайомлення з матеріалами службового розслідування скеровано до Департаменту 11.03.2024, тобто на наступний день після початку службового розслідування щодо ОСОБА_1 . Вказане клопотання було отримано нарочно 11.03.2024 членом дисциплінарної комісії, старшим інспектором 3-го відділу (кадрового забезпечення) 4-го управління (організації роботи, моніторингу та контролю) Департаменту підполковником поліції Качуровським В.А. в адміністративній будівлі УСР в Запорізькій області від адвоката Чумаченка І.М. та 11.03.2024 було надано ОСОБА_1 як для ознайомлення, так і відповідні копії наявних на час отримання вказаного клопотання матеріалів службового розслідування, а саме: інформаційну довідку від 09.03.2024 № 1646/55/107/01-2024 та наказ Департаменту від 10.03.2024 № 73-П про призначення службового розслідування. ОСОБА_1 можливістю надати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та доказів правомірності своїх дій не скористався. Клопотання про ознайомлення з матеріалами службового розслідування було надано на наступний день після початку службового розслідування, та враховуючи, що вказане клопотання було виконано Департаментом одразу шляхом надання як для ознайомлення, так і забезпечено створення і надання відповідних копій наявних на час отримання вказаного клопотання матеріалів службового розслідування; з будь-якими іншими клопотаннями до дисциплінарної комісії про отримання чи залучення до матеріалів розслідування нових документів, з письмовими поясненнями щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та доказами правомірності своїх дій ОСОБА_1 не звертався, а відтак твердження позивача про позбавлення його у реалізації всіх наданих та гарантованих йому прав під час проведення службового розслідування є спростованим. Службове розслідування щодо ОСОБА_1 тривало з 10.03.2024 по 22.03.2024, і позивач міг скористатися своїми правами, які визначені частинами першою та другою статті 18 Дисциплінарного статуту, упродовж всього вказаного періоду, втім позивач ними не скористався. Дисциплінарною комісією вжиті відповідні заходи щодо збирання та перевірки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок ОСОБА_1 , тому є повністю спростованим твердження позивача, що службове розслідування проведено Департаментом поверхнево, без об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей. Матеріалами службового розслідування повністю підтверджено склад дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 , які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Дії ОСОБА_1 , що виразились у особистій недисциплінованості, порушенні службової дисципліни, невиконанні та незнанні норм діючого законодавства, в умисному невиконанні основних обов'язків і повноважень поліцейських, неінформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника, недотриманні та невиконанні статутів, наказів та вимог чинного законодавства, а також порушенні Правил дорожнього руху, негативного позначаються на авторитеті органів поліції, оскільки поліцейські повинні дотримуватися Конституції та законів України, з гідністю нести високе звання поліцейського, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, з гідністю і честю поводити себе як у робочий так і позаслужбовий час, бути взірцем у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють. Відповідач під час призначення, проведення службового розслідування і застосування до ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення діяв відповідно до вимог законодавства, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. При звільненні позивача зі служби в поліції Департаментом було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, не усвідомлення і невизнання провини ОСОБА_1 , відсутність високих показників виконання повноважень, відсутність заохочень та нагород, невжиття ОСОБА_1 заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали внаслідок вчинення ним дисциплінарного проступку, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції, тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції є законним та обґрунтованим. Відповідач просить в задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.
На виконання ухвали суду відповідачем надані належним чином засвідченні копії матеріалів службового розслідування, які долучені до матеріалів справи.
22 квітня 2024 року судом отримана відповідь на відзив. Позивач повідомляє, що ані в процесі проведення службового розслідування, яке тривало по 22.03.2024, ані після його завершення та складання відповідного висновку, позивача так й не було ознайомлено ані з висновком службового розслідування ані з матеріалами такого розслідування тощо. Позивачу видано лише оскаржувані накази. В наданому суду висновку службового розслідування від 22.03.2024, не конкретизується які саме дії вчинені проти інтересів служби, які дії свідчать про підрив довіри, в чому полягає неможливість подальшого виконання обов'язків тощо. Також в наданому суду висновку службового розслідування від 22.03.2024 належним чином не обґрунтовано, чому до позивача застосовано найсуворіший захід дисциплінарного стягнення, в чому полягала неможливість застосування інших більш м'яких заходів дисциплінарного стягнення тощо.
23 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання відповідача про долучення електронних доказів (відеозаписи з нагрудних камер поліцейських).
26 квітня 2024 року відповідачем подані до суду заперечення (на відповідь на відзив). Відповідач просить звернути увагу, що положеннями Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», не закріплено обов'язку дисциплінарної комісії ознайомлювати поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, з усіма матеріалами дисциплінарної справи. В Дисциплінарному статуті закріплено обов'язок особисто ознайомлювати поліцейського лише з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення. Про недотримання ОСОБА_1 як норм чинного законодавства, так і норм професійної етики, свідчать дії, які виразились в наступному: неінформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника; невиконанні законних вимог працівників УПП в Запорізькій області; невжитті заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали внаслідок вчинення ним дисциплінарного проступку, а навпаки намагався уникнути відповідальності за вчинене; особистій недисциплінованості, недотриманні положень законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського; у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України; не сприянні проведенню службового розслідування.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді з 08.05.2024 по 10.05.2024 підготовче засідання у справі перенесене на 24 травня 2024 року - 15:30 год.
24 травня 2024 року підготовче засідання відкладене до 28 червня 2024 року о 14:00 год.
Ухвалою суду від 31 травня 2024 року продовжений строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.
27 червня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів.
У підготовчому засіданні 28 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 липня 2024 року - 14:30 год.
12 липня 2024 року оголошено перерву у судовому засіданні до 09 серпня 2024 року - 14-30 год.
У судовому засіданні 09 серпня 2024 року заслухані вступне слово та пояснення представників сторін, досліджені письмові докази, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 13 вересня 2024 року - 15:00 год.
13 вересня 2024 року судом проведені судові дебати, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши вступне слово та пояснення, надані учасниками справи, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.
Наказом Департаменту від 13.05.2022 № 188 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) УСР в Запорізькій області Департаменту в порядку переведення.
10.03.2024 за вх. № 5432 до Департаменту з УСР в Запорізькій області надійшла інформаційна довідка від 09.03.2024 № 1646/55/107/01-2024 про складення того ж дня протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), протоколу про адміністративне затримання за частиною першою статті 130 КУпАП, та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною другою статті 122 КУпАП (проїзд на заборонний сигнал світлофора) стосовно оперуповноваженого 6-го відділу (протидії корупції) УСР в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 за фактами порушення правил дорожнього руху та керування автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наказом Департаменту від 10.03.2024 № 73-П призначено за вказаними в інформаційній довідці відомостями службове розслідування у формі письмового провадження, утворено дисциплінарну комісію та відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків за займаною посадою на час проведення службового розслідування.
Службове розслідування щодо позивача розпочато Департаментом 10.03.2024 (наказ Департаменту від 10.03.2024 № 73-П про призначення службового розслідування) та завершено 22.03.2024.
Дисциплінарною комісією оформлений 22.03.2024 висновок службового розслідування, у ході службового розслідування встановлено, зокрема: 10.03.2024 за вх. №5432 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області (далі - УСР в Запорізькій області) надійшла інформаційна довідка від 09.03.2024 № 1646/55/107/01-2024 про складення того ж дня адміністративного протоколу відповідно до ч. 1 ст. 130 (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) КУпАП, протоколу про адміністративне затримання за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 (проїзд на заборонний сигнал світлофора) стосовно оперуповноваженого 6-го відділу (протидії корупції) УСР в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 , за фактами порушення правил дорожнього руху та керування автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Як зазначено в інформаційній довідці УСР в Запорізькій області від 09.03.2024 № 1646/55/107/01-2024, що 09.03.2024 о 17.58 на перехресті вул. Олексія Поради м. Запоріжжя та траси Харків-Сімферополь (М-18) поліцейськими управління патрульної поліції в Запорізькій області (далі - УПП в Запорізькій області) Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за порушення пункту 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, шляхом увімкнення проблискових маячків синього і червоного кольорів та увімкнення спеціального звукового сигналу, надано вимогу для зупинки транспортному засобу JEEP COMPASS, номерний знак НОМЕР_1 , на що водій збільшив швидкість та через деякий час зупинився, вибіг з машини і почав тікати у невідомому напрямку. Наздогнавши невідомого, останній здійснив різкий рух в сторону поліцейського УПП та намагався засунути руки в кишені верхнього одягу. Керуючись п. 11 ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським УПП в Запорізькій області взято до рук вогнепальну автоматичну зброю АКС-74-У і приведено її у готовність вважаючи, що в обстановці, що склалася, можуть виникнути підстави для її застосування, після чого водій транспортного засобу припинив правопорушення та направився до службового авто.
Під час встановлення особи з'ясувалось, що водієм виявився оперуповноважений 6-го відділу (протидії корупції) УСР в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_1 .
При спілкуванні працівниками УПП в Запорізькій області та перевірки документів у ОСОБА_1 виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці. У зв'язку із цим ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Alcotest Drager 6820», або в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, на що останній відмовився, знов почав тікати та сховався у приміщенні КР «НВК «Іскра» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84, де останнього затримано та згідно ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» застосовано фізичну силу, а саме загин руки за спину і повалено на землю, а згідно ст. 45 цього Закону застосовано спецзасіб кайданки (одягнені 18.15 - зняті 19.05.). Після цього ОСОБА_1 доставлено до відділу поліції № 3 (Шевченківський район) Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області для складання адміністративних матеріалів. Повідомлено про безоплатну правову допомогу.
Під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, кричав, заважав, прохав медичну допомогу. На місце викликано бригаду швидкої медичної допомоги «401» (лікар ОСОБА_2 ), яка оглянула ОСОБА_1 і повідомила, що останній госпіталізації не потребує.
Від керування транспортним засобам ОСОБА_1 відсторонений шляхом паркування автомобіля без порушення ПДР.
09.03.2024 поліцейськими УПП в Запорізькій області стосовно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП серії ЕНА № 1624879, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 511633 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол АА № 049574 про адміністративне затримання за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився. Спілкування поліцейських УПП в Запорізькій області із ОСОБА_1 фіксувалось на службові боді-камери.
На місце події виїжджали: керівництво УСР в Запорізькій області, працівник Управління головної інспекції ГУНП в Запорізькій області.
Під час проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією досліджено інформацію викладену у інформаційній довідці, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, наданих УПП в Запорізькій області, пояснення свідків та учасників події та було встановлено, що 09.03.2024 о 17.58 ОСОБА_1 , керуючи легковим автомобілем JEEP COMPASS, номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вул. Олексія Поради міста Запоріжжя та траси Харків-Сімферополь (М-18), в порушення вимог підпункту «е» пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, здійснив проїзд на заборонний червоний сигнал світлофора.
Під час затримання та складання стосовно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів, останній працівникам патрульної поліції не повідомив, що він є діючим працівником поліції.
Також, про зазначенні вище факти, ОСОБА_1 керівництво відділу та управління не повідомляв, що підтверджується поясненнями начальника 6-го відділу (протидії корупції) УСР в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_3 , заступника начальника управління - начальника 4-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) цього управління підполковника поліції ОСОБА_4 та начальника цього ж управління полковника поліції ОСОБА_5 .
В ході проведення службового розслідування, 11.03.2024 капітана поліції ОСОБА_1 ознайомлено з наказом Департаменту стратегічних розслідувань від 10.03.2024 № 73-П «Про призначення та проведення службового розслідування», де пунктом 3 наказу, його на підставі ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» відсторонено від виконання службових обов'язків за займаною посадою на час проведення службового розслідування, а також роз'яснено необхідність перебувати на протязі робочого часу на робочому місці (на його вимогу копію наказу, а також копію інформаційної довідки УСР в Запорізькій області від 09.03.2024 № 1646/55/107/01-2024, отримав).
Присяга працівника поліції, складена ОСОБА_1 13.04.2016, а з Правилами етичної поведінки поліцейських останній ознайомлений 01.08.2018, а відтак ОСОБА_1 усвідомлював, що його дії негативно позначаються на авторитеті органів поліції, оскільки поліцейські повинні дотримуватися Конституції та законів України, з гідністю нести високе звання поліцейського, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час зобов'язані дотримуватися норм професійної етики, бути взірцем у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Дії ОСОБА_1 під час події, що стала підставою для проведення службового розслідування, вказують на його невідповідність вищевказаним якостям поліцейського та свідчать про недотримання ним як норм чинного законодавства, так і норм професійної етики, що виразилось в наступному:
- здійснення проїзду на заборонний червоний сигнал світлофора, та як наслідок порушення вимог ПДР;
- намагання уникнути відповідальності за вчинене: неодноразово втікав від поліцейських УПП в Запорізькій області; відмовлявся надати документ, що посвідчує особу, посвідчення водія та назвати своє прізвище ім'я та по батькові; натякав поліцейським УШІ в Запорізькій області на надання їм неправомірної вигоди (пошепки просив вимкнути нагрудні камери поліцейських та демонстрував цифри у застосунку калькулятор на власному мобільному телефоні), однак при попередженні його поліцейським, що за вказані дії передбачена кримінальна відповідальність, почав казати, що він не керував транспортним засобом); намагався надати неправомірну вигоду лікарю швидкої медичної допомоги, щоб ОСОБА_1 госпіталізували за відсутності для цього медичних показників, вважаючи, що це перешкодить працівникам УПП в Запорізькій області скласти стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
- невиконання законних вимог працівників УПП в Запорізькій області (відмовлявся надати документ, що посвідчує особу, посвідчення водія та назвати дані для ідентифікації, не зупинився під час другої спроби втечі з місця події та не відреагував на вимогу поліцейського УПП у Запорізькій області лягти на підлогу, що призвело до затримання ОСОБА_1 з застосуванням щодо нього фізичної сили та кайданок);
- невиконання вимоги поліцейського УПП в Запорізькій області пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та спроба уникнути огляду на стан сп'яніння шляхом імітації поганого самопочуття;
- загальна поведінка ОСОБА_1 під час вказаної події не відповідала ані обстановці, ані критеріям адекватності, усвідомленості, відповідальності та належній поведінці працівника поліції. Так, ОСОБА_1 не виконував законні вимоги працівників УПП в Запорізькій області, жодним чином не сприяв працівникам УПП в Запорізькій області у встановленні дійсних обставин справи, а навпаки ігнорував запитання та дії, які ними вчинялись з метою встановлення істини;
- всупереч вимогам чинного законодавства неодноразово намагався перешкодити поліцейським у складенні стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності (при зачитуванні йому поліцейськими змісту адміністративних протоколів та постанови постійно перебивав, кричав, поводив себе зверхньо та нестримано по відношенню до вказаних вище поліцейських), чим не лише перешкоджав останнім виконувати свої службові обов'язки, а й продемонстрував невиконання ним вимог чинного законодавства та неповагу до виконуваних дій працівників УПП в Запорізькій області.
Дисциплінарною комісією обставин, передбачених частиною 4 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що пом'якшують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , не встановлено, оскільки: останній не повідомив про усвідомлення та визнання ним своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; попередня поведінка ОСОБА_1 не була бездоганною, оскільки до нього застосовувалось дисциплінарне стягнення у вигляді догани; ОСОБА_1 не має високих показників виконання повноважень, жодного разу в Департаменті не заохочувався та державних нагород не відзначався; не вжив заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали внаслідок вчинення ним дисциплінарного проступку, а навпаки намагався уникнути відповідальності за вчинене.
Водночас, дисциплінарною комісією враховано, що порушення службової дисципліни вказаним вище поліцейським допущено під час дії воєнного стану на території України.
ОСОБА_1 за висновком дисциплінарної комісії порушив вимоги підпункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 2, 4, 5, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 233 7-VIII, абзаців першого, другого і третього частини п'ятої статті 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», підпункту «е» пункту 8.7.3 розділу 8 та пункту 2.5 розділу ІІ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, наказу Національної поліції України від 19 липня 2022 року № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», Присяги поліцейського та посадових інструкцій, що виразилось у особистій недисциплінованості, невиконанні норм діючого законодавства України, що негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, та неінформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника.
За порушення вимог підпункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 2, 4, 5, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, абзаців першого, другого, третього частини п'ятої статті 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», підпункту «е» пункту 8.7.3 та пункту 2.5 розділу II Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, наказу Національної поліції України від 19 липня 2022 року № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилося в недотриманні та невиконанні статутів, наказів та вимог чинного законодавства, а також порушенні Правил дорожнього руху, капітана поліції ОСОБА_1 (0095172), оперуповноваженого 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, дисциплінарна комісія вважає за необхідне - притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
П. 1 наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 22 березня 2024 року № 118 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Запорізькій області» наказано звільнити капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області зі служби в поліції.
Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 22.03.2024 №197 о/с По особовому складу звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області, з 25.03.2024 за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Не погоджуючись з вказаними наказами, вважаючи, їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При підготовці справи до розгляду судом досліджувався речовий доказ наданий відповідачем, з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських наданих УПП в Запорізькій області.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 затверджено правила етичної поведінки поліцейських, пунктом 3 розділу IV яких встановлено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Наведеною статтею розмежовано види відповідальності, виокремлюючи дисциплінарну як окрему та таку, що може застосовуватись самостійно або у зв'язку з іншими видами відповідальності (адміністративною, цивільною).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено службове розслідування як діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Як вже зазначалось, відповідачем винесено наказ про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. (ч.1 ст.15 Дисциплінарного статуту).
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №893) відповідно до п.1 Розділу ІІ якого службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
В п.4 розділу V Порядку №893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.3 розділу V Порядку №893 строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Стаття 16 Дисциплінарного статуту передбачає, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
При цьому, розділом V Дисциплінарного статуту визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, відповідно до ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Щодо аргументів представника позивача про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, оскільки позивачу не було надано для ознайомлення матеріали, зібрані під час проведення службового розслідування, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Як зазначено вище, службове розслідування розпочато Департаментом 10.03.2024 (наказ Департаменту від 10.03.2024 № 73-П про призначення службового розслідування) та завершено 22.03.2024 (висновок службового розслідування затверджено 22.03.2024 № 1442-2024).
За доводами відповідача, клопотання про ознайомлення з матеріалами службового розслідування було надано на наступний день після початку службового розслідування, та, вказане клопотання виконано Департаментом одразу шляхом надання як для ознайомлення, так і забезпечено створення і надання відповідних копій наявних на час отримання вказаного клопотання матеріалів службового розслідування; з будь-якими іншими клопотаннями до дисциплінарної комісії про отримання чи залучення до матеріалів розслідування нових документів, з письмовими поясненнями щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та доказами правомірності своїх дій ОСОБА_1 не звертався.
11.03.2024 надано ОСОБА_1 як для ознайомлення, так і відповідні копії наявних на час отримання вказаного клопотання матеріалів службового розслідування, а саме: інформаційну довідку від 09.03.2024 № 1646/55/107/01-2024 та наказ Департаменту від 10.03.2024 № 73-П про призначення службового розслідування.
Таким чином, суд зазначає, що позивачу було достеменно відомо про проведення щодо нього службового розслідування, тому посилання позивача на позбавлення його права на захист та на ознайомлення з матеріалами службового розслідування є безпідставними, оскільки такі права позивача чітко визначені Порядком № 893, судом не встановлено порушення відповідачем прав позивача у цій частині.
Щодо порушення позивачем вимог підпункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 2, 4, 5, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, абзаців першого, другого, третього частини п'ятої статті 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», підпункту «е» пункту 8.7.3 та пункту 2.5 розділу II Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, наказу Національної поліції України від 19 липня 2022 року № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилося в недотриманні та невиконанні статутів, наказів та вимог чинного законодавства, а також порушенні Правил дорожнього руху, капітана поліції ОСОБА_1 (0095172), оперуповноваженого 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, судом встановлено таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Стаття 64 Закону № 580-VIII визначає, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Підпунктами 1, 2, 4, 5, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Відповідно до абзаців першого, другого, третього частини п'ятої статті 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані:
знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху;
створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;
виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Підпунктом «е» пункту 8.7.3 та пункту 2.5 розділу II Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 визначено, що сигнали світлофора мають такі значення - червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила № 1179), під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил № 1179 поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.
Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Суд звертає увагу, зі змісту Присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №260/1/19, від 25.06.2020 у справі №2240/2329/18, від 19.04.2021 у справі №240/2677/20.
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи Присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 по справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
При цьому, службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Присяги є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того, перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції України.
Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.
Суд враховує, що висновок службового розслідування у цій справі містить обґрунтовані відомості щодо порушення позивачем вимог вищевказаних статутів, наказів та вимог чинного законодавства, а також порушенні Правил дорожнього руху наявності причинного зв'язку між переліченими неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, а також про ставлення його до вчиненого.
Так, під час судового розгляду знайшло підтвердження належними доказами встановлене під час службового розслідування недотримання позивачем як норм чинного законодавства, так і норм професійної етики, що виразилось в наступному:
- здійснення проїзду на заборонний червоний сигнал світлофора, та як наслідок порушення вимог ПДР;
- намагання уникнути відповідальності за вчинене: неодноразово втікав від поліцейських УПП в Запорізькій області; відмовлявся надати документ, що посвідчує особу, посвідчення водія та назвати своє прізвище ім'я та по батькові; натякав поліцейським УШІ в Запорізькій області на надання їм неправомірної вигоди (пошепки просив вимкнути нагрудні камери поліцейських та демонстрував цифри у застосунку калькулятор на власному мобільному телефоні), однак при попередженні його поліцейським, що за вказані дії передбачена кримінальна відповідальність, почав казати, що він не керував транспортним засобом); намагався надати неправомірну вигоду лікарю швидкої медичної допомоги, щоб ОСОБА_1 госпіталізували за відсутності для цього медичних показників, вважаючи, що це перешкодить працівникам УПП в Запорізькій області скласти стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
- невиконання законних вимог працівників УПП в Запорізькій області (відмовлявся надати документ, що посвідчує особу, посвідчення водія та назвати дані для ідентифікації, не зупинився під час другої спроби втечі з місця події та не відреагував на вимогу поліцейського УПП у Запорізькій області лягти на підлогу, що призвело до затримання ОСОБА_1 з застосуванням щодо нього фізичної сили та кайданок);
- невиконання вимоги поліцейського УПП в Запорізькій області пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та спроба уникнути огляду на стан сп'яніння шляхом імітації поганого самопочуття;
- загальна поведінка ОСОБА_1 під час вказаної події не відповідала ані обстановці, ані критеріям адекватності, усвідомленості, відповідальності та належній поведінці працівника поліції. Так, ОСОБА_1 не виконував законні вимоги працівників УПП в Запорізькій області, жодним чином не сприяв працівникам УПП в Запорізькій області у встановленні дійсних обставин справи, а навпаки ігнорував запитання та дії, які ними вчинялись з метою встановлення істини;
- всупереч вимогам чинного законодавства неодноразово намагався перешкодити поліцейським у складенні стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності (при зачитуванні йому поліцейськими змісту адміністративних протоколів та постанови постійно перебивав, кричав, поводив себе зверхньо та нестримано по відношенню до вказаних вище поліцейських), чим не лише перешкоджав останнім виконувати свої службові обов'язки, а й продемонстрував невиконання ним вимог чинного законодавства та неповагу до виконуваних дій працівників УПП в Запорізькій області.
Суд зазначає, що вказані обставини та вчинені позивачем порушення повністю підтверджені зібраними доказами, а також відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які містяться в матеріалах справи.
Доводи позивача щодо протиправності застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, не враховують усіх обставин справи, не підтверджуються належними доказами та спростовуються фактичними даними, встановленими під час розгляду справи.
Зважаючи на викладене, судом встановлено, що позивач власними діями порушив вимоги підпункту 1 частини першої статті 18 та статті 64 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 2, 4, 5, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, абзаців першого, другого, третього частини п'ятої статті 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», підпункту «е» пункту 8.7.3 та пункту 2.5 розділу II Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, наказу Національної поліції України від 19 липня 2022 року № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилося в недотриманні та невиконанні статутів, наказів та вимог чинного законодавства, а також порушенні Правил дорожнього руху.
За загальним висновком, службове розслідування проведено із дотриманням вимог чинного у відповідний період законодавства, а висновок про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснений в межах повноважень відповідача із дотриманням вимог обґрунтованості, у регламентований нормативно-правовими актами спосіб та з наданням позивачу права на участь у службовому розслідуванні.
Також, з приводу обрання відповідачем дисциплінарного стягнення саме у виді звільнення, суд звертає увагу позивача на те, що абз. 1, 2 п. 1 Розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
З проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, суд дійшов висновків, що обрання конкретного виду такого заходу дисциплінарного впливу перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18.
Верховний Суд у постанові від 10.07.2019р. у справі № № 802/1150/17-а звернув увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у ст.12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Суд зазначає, що наявний у матеріалах службового розслідування висновок в повній мірі відповідає вимогам, встановленим ч.ч. 1, 3, 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту, відповідачем обставин, що пом'якшують відповідальність позивача не виявлено.
Представник позивача зазначає про відсутність у позивача попередніх дисциплінарних стягнень, позивач за час роботи зарекомендував себе позитивно, однак суд встановив, що у висновку дисциплінарною комісією зазначено про застосування раніше до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
При цьому, представник позивача не вказав та не надав відповідних доказів яких саме обставин (інформації) відповідач не врахував при прийнятті оскарженого наказу у відповідності до статті 19 Дисциплінарного статуту, що було б підставою для прийняття іншого рішення таким суб'єктом владних повноважень та спростовувало б вчинений позивачем дисциплінарний проступок.
Також, суд враховує, що у зв'язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, строк дії якого неодноразово продовжувався та діяв на час порушення позивачем службової дисципліни.
Суд звертає увагу, що воєнний стан покладає на поліцейського виконання як своїх функціональних обов'язків, так і додаткових повноважень і завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України. В той час, дисциплінарний проступок у вигляді порушення службової дисципліни позивачем вчинено в період дії на території України воєнного стану, що правомірно враховано відповідачем під час службового розслідування.
Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17.
Судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховані викладені правові висновки Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено в повному обсязі обґрунтованість прийняття спірних наказів та пропорційність обраного виду дисциплінарного стягнення вчиненим позивачем порушеням, тому спірні накази відповідача прийняті на підставі та відповідно до норм чинного законодавства, а відтак скасуванню не підлягають.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
Відповідач - Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул.Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 43305056).
Повне судове рішення складено 23.09.2024.
Суддя Б.В. Богатинський