Справа №: 465/6184/24
3/465/2899/24
24.09.2024 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженки м. Львова, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
ОСОБА_1 ухилилась від виконання покладених на неї ст. 150 Сімейного кодексу України батьківських обов'язків по відношенню до її сина, ОСОБА_2 , 2011 року народження, в результаті чого його 02.08.2024, близько 18 год. 00 хв. госпіталізовано в лікарню св. Миколая з діагнозом «алкогольне отруєння», після вживання невеликої кількості горілки.
Судові засідання у справі призначалися неодноразово 14.08.2024, 20.08.2024, 29.08.2024, 02.09.2024 та 24.09.2024.
Відповідно до рапорта ДОП СДОП ВП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області Олега Романа, зареєстрованого в канцелярії суду 03.09.2024 та складеного за результатом виконання постанови про привід, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.08.2024 перебуває у м. Лілль, що у Франції та повертатись на територію України найближчим часом не буде.
У судове засідання, призначене на 24.09.2024 ОСОБА_1 повторно не з'явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не подала.
Відповідно до ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суддя враховує, що ОСОБА_1 знала, що стосовно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому вона підписалася та у графі «Поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» написала про визнання вини. Крім цього, при складанні указаного протоколу заяв та клопотань не надходило. ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз'яснювалися вимоги ст. 268 КпАП України й зміст ст. 63 Конституції України під час складання відповідного протоколу. ОСОБА_1 повідомлялася про час та місце розгляду справи, однак у судові засідання не з'являлася, до участі у справі захисника не залучила, пояснень по суті вчиненого правопорушення до суду не скерувала, вину та факт вчинення правопорушення не заперечила, станом розгляду справ не цікавилася.
Ураховуючи встановлені обставини, беручи до уваги рапорт працівника поліції, складений за результатом виконання постанови про привід ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Частиною першою ст. 184 КУпАП встановлено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об'єктивна сторона за ч. 1 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП, визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 11 КУпАП, визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Статтею 12 Закону України «Про освіту» встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину тощо.
Відповідно до роз'яснень, викладених у абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суддя дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, що підтверджується даними, які містяться у:
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №227759 від 05.08.2024;
-повідомленні, зареєстрованому в ІТС «ІПНП» ВП ЛРУП №2 ГУ Національної поліції у Львівській області за №15760 від 03.08.2024, відповідно до якого надійшло повідомлення від дитячої лікарні св. Миколая про здійснення доставки бригадою №119 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який напередодні ввечері отруївся невідомою речовиною на Алтайських озерах;
-рапорті від 05.08.2024, складеному за результатом опрацювання ЄО №15760;
-письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
-копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, суддя дійшов висновку, про накладення адміністративного стягнення у виді попередження.
Керуючись ст. 33 - 35, 40-1, ч. 3 ст. 172-20, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Баран О. І.