ЄУН: 204/3356/20
Провадження №: 1-в/336/99/2024
24 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника органу пробації ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, який має професійно-технічну освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше неодноразово судимого, засудженого 08.09.2021 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.263 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
До суду надійшло подання начальника Шевченківського РВ Філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання у відношенні ОСОБА_5 , засудженого вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2021 за ч.1 ст.263 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки.
Подання обґрунтовано тим, що Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2021 року ОСОБА_5 , 1979 р.н. призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком, якщо він протягом 3 років виконає покладені на нього судом обов'язки, що передбачені ст.76 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Особова справа відносно ОСОБА_5 надійшла на виконання до Шевченківського районного відділу з питань пробації 21.12.2021 року із Самарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області.
05.01.2022 року засуджений був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та здійснення нагляду, з обов'язками покладеними на нього судом, з правовими наслідками звільнення від відбування покарання з випробуванням, попереджений про недопустимість скоєння нового злочину. Роз'яснено, що згідно з ч.3 ст.164 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов'язаний: виконувати обов'язки, які покладені судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу. Також роз'яснено що поважними причинами неявки визнаються хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтвердженні. Крім цього, ознайомлений, що згідно статті 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені Кримінально-виконавчим кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом обов'язки, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. За результатами проведеної бесіди засуджений власноручно заповнив підписку, про що свідчить його особистий підпис в зазначеному документі (арк. 43).
Під особистий підпис засудженого, цього ж дня, винесено постанову про встановлення днів явки для реєстрацію, згідно якої ОСОБА_5 був зобов'язаний з'являтись до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області для проведення реєстрації та призначені дні явки: 1-й та 3-й понеділок кожного місяця (арк. 45). Одночасно з цим заведено листок реєстрації (арк.46).
Однак, не зважаючи на роз'яснювальну роботу, у зв'язку із ухиленням засудженого від виконання покладеного на нього обов'язку, передбаченого п.1 ч.1 ст.76 КК України, 21.10.2022 року на адресу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя було скеровано подання про вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення гр. ОСОБА_5 для відбування призначеного судом покарання.
21.11.2022 року засуджений не з'явився до відділу пробації для реєстрації, у зв'язку з чим на адресу його місця проживання було направлено виклик про необхідність явки до відділу пробації на 29.11.2022 року. 24.11.2022 року засуджений з'явився до органу пробації та надав письмове пояснення, в якому зазначив причини неявки на реєстрацію, які були не поважними (арк.104), на підставі чого йому було винесено попередження про скасування звільнення та направлення його для відбування призначеного покарання (арк.105).
Однак, незважаючи на роз'яснювальну роботу, проведену із засудженим, попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання, 19.12.2022 р., 02.01.2023 р., 16.01.2023 р., 06.02.2023 р., 20.02.2023 р. гр. ОСОБА_5 не з'являвся на реєстрацію до Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області, про причину своїх неявок не повідомляв. У зв'язку із неявками засудженого на реєстрацію, на адресу його місця мешкання направлялись виклики, за якими він не з'являвся. Одночасно з цим уповноваженими співробітниками органу пробації неодноразово здійснювались виходи за адресою місця проживання засудженого, під час яких застати останнього вдома не вдавалось, а також в дверях його квартири залишалися виклики про необхідність явки до відділу пробації, але засудженим дані виклики ігнорувались.
24.02.2023 року до відділу пробації з'явився засуджений ОСОБА_5 , та надав письмове пояснення в якому зазначив причини неявки на реєстрацію, однак не надав жодного документу, який би свідчив про поважність причин його неявок (арк.127), у зв'язку з цим засудженому вкотре було винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання та направлення для відбування призначеного покарання (арк.128).
Проте, засуджений знову продовжував ухилятися від виконання покладеного на нього судом обов'язку, який проявлявся у неявці до відділу пробації на реєстрацію 06.03.2023 року та 20.03.2023 року. На підставі чого гр. ОСОБА_5 в черговий раз направлялися виклики про необхідність явки до органу пробації, та здійснювались виходи за адресою мешкання останнього.
31.03.2023 року засуджений з'явився до Шевченківського РВ з питань пробації та надав письмове пояснення, в якому зазначив обставини, які спричинили ухилення від виконання обов'язків (арк. 135). Документально підтверджених об'єктивних обставин, що фактично позбавляли його можливості з'явитися на реєстрацію не встановлено, у зв'язку з зазначеним, за неявку на реєстрацію 06.03.2023 р. та 20.03.2023 р. без документально підтверджених поважних причин, до засудженого, згідно ч.4 ст.166 КВК України було застосовано письмове попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання (арк. 136).
Однак, незважаючи на роз'яснювальну роботу, проведену з засудженим, попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання у разі продовження ухилення від відбування призначеного покарання, 03.04.2023 р., 17.04.2023 р., 01.05.2023 р. та 15.05.2023 року гр.-н ОСОБА_5 знов не з'явився на реєстрацію до відділу пробації, про причини неявки не повідомив. На адресу мешкання засудженого неодноразово направлялись виклики та здійснювались виходи, однак викликати засудженого не вдавалось. Також додатково з цим, проводились телефонні бесіди із цивільною дружиною засудженого, яка зобов'язувалась передавати гр-ну ОСОБА_5 про необхідність явки до відділу пробації у призначені дні, але всі вище зазначені дії засуджений вкотре ігнорував.
22.05.2023 року засуджений з'явився до відділу з питань пробації та надав письмове пояснення, в якому зазначив обставини, які спричинили ухилення від виконання обов'язків (арк. 150). Документально підтверджених об'єктивних обставин, що фактично позбавляли його можливості з'явитися на реєстрацію не встановлено, у зв'язку з зазначеним, за неявку на реєстрацію 03.04.2023 р., 17.04.2023 р., 01.05.2023 р. та 15.05.2023 р. без документально підтверджених поважних причин, до засудженого, згідно ч.4 ст.166 КВК України було в черговий раз застосовано письмове попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання (арк. 151).
У призначений для реєстрації день, а саме 05.06.2023 року засуджений знов не з'явився про причини своєї неявки ним повідомлено не було. 06.06.2023 року засуджений надав письмове пояснення в якому зазначив причини неявки на реєстрацію 05.06.2023 року, які не були документально підтвердженими (арк.155), на підставі цього, засудженому вкотре було застосовано письмове попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання (арк. 156).
Додатково з цим було встановлено, що під час іспитового строку, а саме 19.07.2023 року гр. ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.127 КУпАП, у зв'язку з чим співробітниками Управління патрульної поліції було винесено постанову серії ЕАС №7363251 від 19.07.2023 року про притягнення гр. ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 255 гривень(арк.198-199).
Але, незважаючи на роз'яснювальну роботу, проведену з засудженим, попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання у разі продовження ухилення від відбування призначеного покарання, засуджений знов не з'являвся для проведення реєстрації протягом тривалого періоду часу, а саме: 03.07.2023, 17.07.2023, 07.08.2023, 21.08.2023, 04.09.2023, 18.09.2023, 02.10.2023, 16.10.2023, 06.11.2023, 20.11.2023, 04.12.2023, 18.12.2023, 01.01.2024 та 15.01.2024 року. Співробітниками органу пробації було вжито всіх можливих заходів з виклику засудженого для надання письмових пояснень про об'єктивні причини які унеможливлювали його явку до відділу пробації для проведення реєстрації.
27.12.2023 року до Шевченківського районного відділу з питань пробації для подальшого виконання надійшла ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2023 року, якою у задоволенні подання Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення гр. ОСОБА_5 для відбування призначеного судом покарання, було відмовлено, спираючись на те, що встановлені обставини свідчать, що засуджений не мав намірів не виконувати покладені на нього судом обов'язки, крім того з матеріалів особової справи не встановлено, що засуджений вчиняв адміністративні правопорушення або притягувався до кримінальної відповідальності.
05.01.2024 року засудженому було направлено виклик рекомендованим листом з відміткою про отримання. Як стало відомо, засудженим 13.01.2024 року даний виклик було отримано, та в черговий раз проігноровано.
У зв'язку з чим, в черговий раз 25.01.2024 року, було здійснено вихід за адресою місця проживання правопорушника, де на момент перевірки вдалося поспілкуватися із матір'ю засудженого ОСОБА_8 ,1951 р.н., яка повідомила, що її син має тимчасові підробітки і наразі знаходиться на роботі. Жінці відомо, що її син ОСОБА_5 повинен з'являтися до органу пробації для проведення реєстрації, однак з яких причин він ухиляється від виконання покладених на нього обов'язків їй невідомо, остання зобов'язалась передати ОСОБА_5 виклик про необхідність явки до органу пробації на 26.01.2024 року.
26.01.2024 року до Шевченківського районного відділу з питань пробації з'явився засуджений ОСОБА_5 та надав письмове пояснення, в якому зазначив обставини, які спричинили ухилення від виконання обов'язків (арк. 220). Документально підтверджених об'єктивних обставин, що фактично позбавляли його можливості з'явитися на реєстрацію не встановлено, у зв'язку з зазначеним, за неявку на реєстрацію 03.07.2023, 17.07.2023, 07.08.2023, 21.08.2023, 04.09.2023, 18.09.2023, 02.10.2023, 16.10.2023, 06.11.2023, 20.11.2023, 04.12.2023, 18.12.2023, 01.01.2024 та 15.01.2024 року без документально підтверджених поважних причин, до засудженого, згідно ч.4 ст.166 КВК України було в черговий раз застосовано письмове попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання (арк. 221).
Представник Шевченківського РВ ФДУ «Центр пробації» в судовому засіданні підтримала подання та просила його задовольнити.
Прокурор підтримав подання та просив його задовольнити, скасувавши звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_5 для відбування призначеного судом покарання.
ОСОБА_5 заперечував проти направлення його в місця обмеження волі, зазначив, що неодноразово лежав у лікарні, а тому не міг з'явитися до органу пробації, про що надав довідку.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали особової справи, дослідивши подання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.164 КВК України, особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин до засудженого може бути застосовано привід, який здійснюється органом Національної поліції. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання запрошення, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.
Згідно з положеннями ч.2 ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Крім того, відповідно до положень ч.6 ст.166 КВК України, особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, розшук якої оголошено у зв'язку з ухиленням від відбування покарання, затримується і конвоюється органом Національної поліції у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.
Згідно п.8 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2ст.539 КПК України, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбуття покарання, призначеного вироком.
Судом встановлено, що вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2021 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 263 КК України та призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Відповідно до ст.76 КК України на засудженого покладено наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Особова справа відносно ОСОБА_5 надійшла на виконання до Шевченківського районного відділу з питань пробації 21.12.2021 року із Самарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області.
З матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_5 , будучи обізнаним про вимоги вироку суду, в період іспитового строку порушив обов'язки, покладені на нього судом відповідно до ст.76 КК України, які проявлялися в неявках на реєстрацію до органу пробації без поважних причин, постійне уникнення від покладених на нього вироком суду обов'язків, що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Положеннями ст.166 КВК України регламентується відповідальність осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням, зокрема у частині другій вказаної статті передбачено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбуття призначеного покарання.
При цьому, як зазначено у частині третій ст.166 КВК України, невиконання обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Частиною 2 статті 78 КК України регламентовано, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. Аналогічні положення містяться і у ч. 2 ст. 166 КВК України.
При цьому, ч. 3 ст. 166 КВК України імперативно визначає, що невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 166 КВК України, систематичним вчиненням правопорушень вважається вчинення засудженим трьох і більше правопорушень, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд звертає увагу на те, що іспитовий строк, призначений вироком суду від 08.09.2021 сплив 08.09.2024.
Пунктом 9 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.
Відповідно до статті 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації, звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Здійснювати подальший нагляд за поведінкою звільненого від відбування покарання не виявляється можливим, оскільки здійснювати свої повноваження щодо засудженої особи уповноважений орган з питань пробації мав законні підстави до 30.11.2023, тобто до моменту спливу іспитового строку.
За таких обставин, суд вважає що матеріали справи містять сумнівні відомості, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст.8, ч. 5 ст.9 КПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. 76, 78 КК України,ст. 394, 395, 537-540 КПК України, суд,-
В задоволенні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, засудженого 08.09.2021 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.263 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1