Справа № 157/1136/24
Провадження №2-а/157/43/24
23 вересня 2024 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 04.07.2024 позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень. Позивач зазначив, що вказана постанова є незаконною та протиправною, оскільки прийнята всупереч чинному законодавству. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 04 липня 2024 року не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії «визначення призначення на особливий період» та направлення для проходження медичного огляду, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме порушив правила військового обліку абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду. Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ст. 210 КУпАП. Будь-якої повістки з ІНФОРМАЦІЯ_3 ні позивач, ні члени його сім'ї не отримували і взагалі у постанові немає жодного посилання на те, що йому була надіслана повістка для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені у ній. Разом із тим, в оскаржуваній постанові не зазначено, які саме військово-облікові дані він не з'явився уточнити, враховуючи те, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має можливість самостійно отримувати інформацію шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Позивач особисто 02 липня 2024 року з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та у той самий день пройшов медичне обстеження, проте висновок йому у лікарні на руки не надали та пояснили, що такий буде направлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачу інкримінують відповідальність за ст. 210 КУпАП, не вказуючи, яка саме частина цієї статті ставиться йому у вину, враховуючи, що таких частин є три. Оскаржувана постанова не містить жодних доказів вчинення позивачем зазначеного адміністративного правопорушення, не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які у ній викладені, мають встановлюватися на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому вказаним Кодексом порядку. Постанова складена у формі бланку і в неї вписуються лише прізвища правопорушника та дата винесення такої постанови, що, на думку позивача, суперечить принципам верховенства права і в ній заздалегідь встановлені підстави притягнення особи до відповідальності. Також вважає, що порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є також підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбувся 04 липня 2024 року, позивача ніхто не повідомляв, повістки про її розгляд він не отримував, внаслідок чого були порушені вимоги ст. 268 КУпАП.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення № б/н від 04.07.2024, а провадження у справі закрити та стягнути на його користь судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У судовому засіданні встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 ВН від 04 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 04 липня 2024 року не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії «визначення призначення на особливий період» та направлення для проходження медичного огляду, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме порушив правила військового обліку абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Водночас, відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена ст. 210-1 КУпАП.
Однак, згідно з оскаржуваною постановою дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 210 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Проте, відповідач не подав доказів на підтвердження виклику позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил військового обліку, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП, а тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 04 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий: Б.С. Гамула