Справа № 192/2283/24
Провадження № 2/0203/1783/2024
про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2024 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Іваницька І.В.,
вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Солонянського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Солонянського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Солонянського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України, в якому просить:
-визнати приватну компанію (організацію) Солонянський районний суд Дніпропетровської області пірацькою організацією;
-повернути ОСОБА_1 все майно, отримане за допомогою пірацької діяльності а саме: нерухоме майно - приміщення магазину «Техніка», вбудованого в житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачу;
-відкликати рішення по справі №192/2905/13-ц, ухвалене Солонянським районним судом Дніпропетровської області, з подальшим вилученням з його змісту недостовірної інформації;
-стягнути з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України на його користь моральну шкоду, завдану незаконними діями співробітників Солонянського районного суду Дніпропетровської області, в сумі 1 000 000 000,00 грн.
Розпорядженням голови Солонянського районного суду Дніпропетровської області №11-р від 23.08.2024 цивільну справу №192/2283/24 (провадження №2/192/704/24) передано до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності на підставі ч. 6 ст. 31 ЦПК України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04.09.2024 визначено підсудність цивільної справи №192/2283/24 (провадження №2/192/704/24) за позовом ОСОБА_1 до Солонянського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди Кіровському районному суду м. Дніпропетровська.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи №192/2283/24 (провадження №2/192/704/24) від 12.09.2024 між суддями Кіровського районного суду м. Дніпропетровська для розгляду справи визначено головуючого суддю Іваницьку І.В., якій справа канцелярією суду була передана 16.09.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.175 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява не містить інформації щодо відомостей про наявність/ відсутність електронних кабінетів у позивача, відповідачів; коду ЄДРПОУ відповідача-1; реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача (за його наявності) або номер і серію паспорта.
Згідно п. п. 4, 5 ч.1 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що приватною компанією (організацією) Солонянський районний суд Дніпропетровської області на обмані та без відповідних достовірних фактів ухвалено рішення у справі №192/2283/24 (провадження №2/192/704/24). У особи з прізвищем ОСОБА_2 , який називав себе суддею цієї компанії, немає ні совісті, ні честі; позивач не приймає пропозицію (оферту) у виді прийнятого у справі №192/2283/24 (провадження №2/192/704/24) рішення та розцінює дії судді як образу (наклеп) на нього, в тому числі з підстав застосування до нього незрозумілих законів.
Судом встановлено, що рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 у справі №192/2283/24 (провадження №2/192/704/24), яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання публічних торгів щодо реалізації нерухомого майна та договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.
Згідно ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основною засадою судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)».
Обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, не підтверджені жодними доказами, які можуть свідчити про незаконність рішення суду, отже позовна заява не відповідає вимогам п. 5 ч.1 ст. 175 ЦПК України.
Крім того, позовні вимоги не містять обґрунтування, на якій підставі позивач просить повернути йому нерухоме майно та до кого ці вимоги пред'явлені. Суд звертає увагу, що за своїм характером позовні вимоги про повернення майна є майновими, ціна позову визначається вартістю майна, на підтвердження чого має бути наданий звіт про оцінку майна з висновком про вартість. При цьому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна вимога про визнання Солонянського районного суду Дніпропетровської області пірацькою організацією не відповідають положенням п. 4 ч.1 ст. 175 ЦПК України, згідно якої спосіб захисту прав та інтересів має бути таким, що не суперечить закону.
Згідно ст. 125 Конституції України Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Також є такою, що не відповідає положенням п. п. 4, 5 ч.1 ст. 175 ЦПК України позовна вимога про відкликання рішення у справі №192/2283/24 (провадження №2/192/704/24) з подальшим вилученням з його змісту недостовірної інформації.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Солонянського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.В. Іваницька