Справа № 761/42208/19
Провадження № 2/761/155/2024
20 червня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Яцишина А.О.
представника третьої особи ОСОБА_1
розглянувши в загальному провадженні, у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про виселення, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах якого дії ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - 3 Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві про виселення та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2020 року зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах якого дії ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - 3 Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві про виселення та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - до набрання законної сили рішенням суду в справі цивільній справі №761/21893/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Одарченко Наталія Іванівна, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору довічного утримання.
Так, 11.12.2023 в судове засідання позивач не з'явився, свого представника не направив, явку позивача було визнано обов'язковою, що підтверджується протоколом судового засідання від 11.12.2023.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах якого дії ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - 3 Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві про виселення та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В судове засідання 06.05.2024 о 10 год. 00 хв. позивачка, явку якої було визнано обов'язковою, не з'явилася, свого представника не направила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася та про те, що її явка в судове засідання визнана судом обов'язковою, належним чином, про що свідчать власноруч написана розписка представника позивача ОСОБА_6 про повідомлення про місце, дату та час судового засіданні призначеного на 06.05.2024 о 10 год. 00 хв.
Судове засідання було відкладено до 20.06.2024 о 08 год. 00 хв., а явку позивача повторно було визнано обов'язковою, що підтверджується судовою повісткою від 06.05.2024.
В судове засідання 20.06.2024 о 08 год. 00 хв. позивач повторно не з'явилася, свого представника не направила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду з конвертом із судовою повісткою про судове засідання на 20.06.2024 року на 08 год. 00 хв., без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного суду викладених в постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 - направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адрес є достатнім для того, щоб вважати повідомлення/надсилання належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправки, а тому не може свідчити про неправомірність його дій.
Крім того, про день, час та місце розгляду справи на 20.06.2024 о 08 год. 00 хв. повідомлявся представник позивачки адвокат Власюк Микола Миколайович про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано ним особисто 20.05.2024.
Крім того, про день, час та місце розгляду справи на 20.06.2024 о 08 год. 00 хв. позивач повідомлявся шляхом надсилання судової повістки у формі SMS, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» документа «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній» на 20.06.2024 о 08 год. 00 хв., яку надіслано позивачці та представнику позивачки на номер телефону вказаний ними у позовній заяві, де також вказано про обов'язку явку позивача в судове засідання.
Отже, позивачка ОСОБА_2 повторно не з'явилася, свого представника не направила в судове засідання 20.06.2024 на 08 год. 00 хв., явку якої було визнано судом обов'язковою.
Судом береться до уваги та обставина, що справа вже протягом тривалого часу, перебуває в провадженні суду, а суд визнавав явку позивача обов'язковою, проте позивач двічі поспіль на розгляд справи не з'являвся, свого представника не направив, хоча сторона позивача, як вже встановлено судом, була належним чином повідомлена, тому, в даному випадку, відкладення судом чергового судового засідання, за вказаних обставин, призведе до порушення ст.2 ЦПК України, якими визначені завдання та основні засади цивільного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою захисту свобод чи інтересів фізичних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Вимогами ч.5 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічні положення містяться в п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Також, суд враховує, що інформація стосовно слухання судом справи є публічною та розміщується на офіційному сайті Шевченківського районного суду м. Києва в мережі Інтернет.
Згідно приписів п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Крім того, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13.
Також суд враховує, що вказана цивільна справа тривалий час перебуває провадженні суду а також те, що позивач, як найбільш зацікавлена особа в розгляді даної справи, мав право бути присутнім в судовому засіданні особисто, укласти договір з представником.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачка належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи в судові засідання на 06.05.2024 на 10 год. 00 хв. та 20.06.2024 на 08 год. 00 хв., але у вказані судові засідання повторно не з'явилася, свого представника не направила, при цьому явку позивача в судове засідання була визнана судом обов'язковою, що, в свою чергу, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про виселення, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено: 25.06.2024.
Суддя :