Справа № 761/29955/24
Провадження № 1-кс/761/19672/2024
10 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
13 серпня 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладених в заяві ОСОБА_5 від 05 серпня 2024 року № 2497зкп.
Як на підставу звернення до суду зі скаргою, представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 посилається на положення ст. 303 КПК України та обґрунтовує її тим, що 05 серпня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до Державного бюро розслідувань з заявою про вчинення кримінальних правопорушень. Однак, на час звернення до суду зі скаргою відповідні відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато, що свідчить про порушення вимог ст. 214 КПК України.
У судовому засіданні представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив її задовольнити з підстав у ній наведених.
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення скарги, оскільки Державне бюро розслідувань не є повноважним органом для внесення відомостей до ЄРДР стосовно народного депутата України, що прямо протирічить нормам ст. 482-2 КПК України, які встановлюють, що відомості щодо вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань виключно Генеральним прокурором. Крім того, зазначила, що ОСОБА_5 звернувся з заявою про вчинення кримінальних правопорушень до Державного бюро розслідувань, юридичною адресою якого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - осіб підприємців та громадських формувань є вул. Панаса Мирного, 28 у м. Києві , що розташоване у Печерському районі м. Києва, а відтак судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні має здійснюватися слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва.
Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, доводи слідчого про те, що ОСОБА_5 звернувся з заявою про вчинення кримінальних правопорушень до Державного бюро розслідувань, яке згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - осіб підприємців та громадських формувань розташоване за адресою: м. Київ, вул. П. Мирного, 28 , тобто у Печерському районі м. Києва, а відтак судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні має здійснюватися слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва, слідчий суддя не вважає обґрунтованими, з огляду на наступне.
Як визначено в ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
При цьому, виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України), то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, правильним є застосування зазначеного права й до розгляду клопотань (скарг), територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК України тощо).
Територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ. У той же час, місце проведення досудового розслідування визначається кримінальним процесуальним законом і не може бути змінено підзаконними нормативними актами або наказами посадових осіб.
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалах від 22.05.2020 по справам № 643/7615/20 та № 643/7609/20 погодився з указаним вище твердженням, а також зазначив, що чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Таким чином, скарги на рішення, дії та бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Так, як встановлено в ході судового розгляду, 05 серпня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до Державного бюро розслідувань з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 111 КК України.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Державного бюро розслідувань є: м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 28 .
Водночас, згідно з даними, розміщеними на офіційному веб-сайті Державного бюро розслідувань, адресою для листування державного органу визначено м. Київ, вул. С. Петлюри, 15, та центральний апарат Державного бюро розслідувань знаходиться саме за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15 , яка територіально розташована у Шевченківському районі м. Києва.
Та обставина, що юридична адреса Державного бюро розслідувань зазначена у іншому районі м. Києва не свідчить про порушення правил підсудності при поданні скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, до Шевченківського районного суду м. Києва, оскільки кримінально-процесуальним законом визначено, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а Центральний апарат Державного бюро розслідувань фактично знаходиться за адресою вул. С. Петлюри,15, тобто у Шевченківському районі м. Києва.
Зазначене свідчить про те, що юрисдикція Шевченківського районного суду м. Києва поширюється на Центральний апарат Державного бюро розслідувань, а відтак скарги на рішення, дії та бездіяльність слідчого чи прокурора у зазначеному кримінальному провадженні, є предметом оскарження в Шевченківському районному суді м. Києва.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Так, згідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбаченого, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
З аналізу вказаних норм вбачається обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про статус народного депутата України» особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, повідомлення про підозру, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 482-2 КПК України відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов'язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.
Прийняття законодавцем цієї норми зумовлено гарантуванням безперешкодного здійснення цими суб'єктами депутатської діяльності та унеможливлення необґрунтованого та безпідставного кримінального переслідування народного депутата України.
При цьому, такі гарантії щодо народного депутата України стосуються не лише стадії притягнення його до кримінальної відповідальності, а й внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто самої початкової стадії досудового слідства.
Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів, 05 серпня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до Державного бюро розслідувань з заявою про вчинення кримінальних правопорушень народним депутатом України.
Так, зі змісту вказаної заяви ОСОБА_5 вбачаються відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень народним депутатом України. Проте, повноваження на внесення відомостей за викладеними у заяві фактами, з урахуванням положень ст. 482-2 КПК України, відносяться до виключної компетенції Генерального прокурора (особи, що виконує обов'язки Генерального прокурора).
Однак, ОСОБА_5 із вищевказаною заявою звернувся до Державного бюро розслідувань, яке у цьому випадку не є належним суб'єктом, уповноваженим на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами, викладеними у поданій заяві.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, не можна стверджувати про виникнення бездіяльності уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 05 серпня 2024 року, у зв'язку з чим, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні скарги представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 113-114, 214, 303, 306-307, 309, 376, 482-2, 532 КПК України, ст. 27 Закону України «Про статус народного депутата України», слідчий суддя -
Скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1