Справа №731/547/24
Провадження №2-а/731/11/24
24 вересня 2024 року смт Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Тарасенко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Нечай Володимир Іванович, до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі, -
30 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Варвинського районного суду Чернігівської області з вказаним позовом та просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №625239 від 22 серпня 2024 року, складену інспектором ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Ковганом А.А. про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 510 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 22 серпня 2024 року поліцейським ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ББА №625239 про притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу, за порушення ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
На думку позивача, зазначена постанова винесена з грубим порушенням норм чинного законодавства. Вказує, що його було притягнено до адміністративної відповідальності за фактом руху електроскутером Т-МАХ, під його керуванням, без вдягнутого та застібнутого мотошолома, а також не маючи при собі посвідчення водія категорії А1, що ніби є порушенням п. 2.30.г, та 2.1.а. Разом з тим, в силу розмежування положеннями ПДР України термінів «механічного транспортного засобу» та «транспортного засобу», електроскутер Т-МАХ з електродвигуном потужністю 2 999 вт не відноситься до категорії транспортних засобів, водій якого повинен мати посвідчення водія категорії А1 та бути з пристебнутим мотошоломом. У зв'язку з цим, він, будучи водієм вказаного транспортного засобу, не є суб'єктом адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 121 та ст. 126 КУпАП.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2024 року адміністративну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 24 вересня 2024 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Нечай В.І. у судове засідання не з'явилися. Перед його початком ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про здійснення розгляду справи за відсутності сторони позивача, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач Головне управління Національної поліції в Чернігівській області явку свого представника в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с. 30), причину неявки до суду не повідомили. Відзиву на позовну заяву чи інших заяв з процесуальних питань від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з копії постанови про накладення адміністративного стягнення від 22 серпня 2024 року серії ББА №625239, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 22 серпня 2024 року о 16 год. 10 хв. по вул. Космонавтів, 2, с-ще Варва керував ТЗ електроскутером Т-МАХ без вдягнутого та застебнутого мотошолома, а також, не маючи при собі посвідчення водія А1, чим порушив п. 2.3г та 2.1а ПДР України.
Суд зважає, що частиною 5 ст. 121 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням є порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
У свою чергу, частиною першою ст. 126 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, в тому числі, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з положенням п.п. «г» п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, в тому числі, під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Як вбачається з положення п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частина 5 ст. 77 КАС України визначає, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
На необхідність справедливого розгляду справ звертає увагу і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас відповідач не направив до суду відзиву на позовну заяву. Докази, передбачені ст. 72 КАС України та ст. 251 КУпАП, які б підтверджували правомірність постанови відповідача про накладення адміністративного стягнення на позивача в матеріалах справи відсутні, а позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Отже, відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували правомірність його дій, не спростував викладені позивачем обставини, тим самим не довів правомірність прийнятого ним рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, що вказує на порушення відповідачем прав позивача, що на переконання суду є самостійною підставою для скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення.
Поза цим, суд зважає на аргументи позивача, в частині, відсутності в його діях складу інкримінованих адміністративних правопорушень, та приходить до наступного.
З метою підтвердження позивачем заявленої ним позиції останнім до долучено матеріалів справи інструкцію з експлуатації електроскутеру Т-МАХ та його технічний паспорт (а.с. 10-11, 12, 13), який має наступні технічні характеристики: найменування виробу - засіб транспортний електричний (електроскутер); торгівельна марка: Like.Bike; модель: Т-МАХ; потужність мотора: 2999 Вт; максимальний запас ходу: до 90 км; максимальна швидкість: до 100 км/год; діаметр колеса: 12 дюймів (30.48 см); максимальна вантажопідйомність: 180 кг; розміри виробу: (в розгорнутому стані): 2000?650?1190 мм; вага виробу (нетто): 117 кг; модель зарядного пристрою: 72V10A; батарея: Li-ion 72 В 40 А/год Час до повного заряду: ?4 год; Вхідні параметри зарядного пристрою: 180-240В~ 50/60Гц, 10А; вихідні параметри зарядного пристрою: 84B - 10А.
За визначеннями, наведеними у пункті 1.10 Правил дорожнього руху України: транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3кВт; мотоцикл - двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Відповідно до пункту 2.13 Правил дорожнього руху України транспортні засоби класифікуються, залежно від категорій, зокрема: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Також пунктом 3 «Положення про порядок видачі посвідчень водія», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08 травня 1993 року, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, «А1» - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 см, або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно з положеннями пунктів 2 та 3 наведеного вище Положення, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії. А транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на відповідні категорії.
З наведеного вбачається, що Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» й різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено. Водночас, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб з електродвигуном не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі №278/3362/15-к.
Таким чином, з порівняння понять «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб» та «мопед» вбачається, що мопед є різновидом механічного транспортного засобу, який має двигун внутрішнього згорання з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Отже, враховуючи відсутність визначення «електроскутер» у Правилах дорожнього руху України, слід дійти висновку, що електроскутер можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.
З системного аналізу положень пунктів 1.10 та 2.13 Правил дорожнього руху України слід дійти висновку, що пристрої (електровелосипед, електроскутер тощо) у яких потужність електромотора до 3 кВт, не є механічним транспортним засобом у розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього руху України, а значить на них не розповсюджуються вимоги пункту 2.13 наведених Правил стосовно права на управління транспортними засобами категорії А1 з потужністю мотора від 3 кВт до 4 кВт тільки при наявності «посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії».
Аналогічна судова практика, викладена у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі№ 932/2831/22, від 09 лютого 2023 року у справі №199/3648/22 та від 22 березня 2022 року у справі №177/844/21 та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі №639/3287/23.
Враховуючи викладене у сукупності, у відповідності до визначень, що містяться у Правилах дорожнього руху України, суд доходить висновку, що електроскутер марки Т-МАХ, потужністю 2999 Вт (2.999 кВт), хоча і є транспортним засобом, проте він за своїми технічними характеристиками не може бути прирівняний до мопедів або інших механічних транспортних засобів.
Отже, в даному випадку працівник поліції помилкового прирівняв вищевказаний електроскутер, до механічного транспортного засобу, право на керування яким у особи повинно бути посвідчення водія категорії А1.
Беручи до уваги, що адміністративну відповідальність за порушення пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, до якого електроскутер марки Т-МАХ, потужністю 2999 Вт (2.999 кВт) не віднесено, а отже ОСОБА_2 , не є суб'єктом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 та ч.1 ст. 126 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, підсумовуючи наведене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність скасування оскаржуваної постанови з закриттям провадження у справі, з підстав відсутності у діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 та ч.1 ст. 126 КУпАП.
Зважаючи на задоволення позову, суд вважає, що витрати по сплаті позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача, відповідно до положень ст. 139 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 72, 77, 139, 229, 246, 286 КАС України, ст. 251, 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (код ЄДРПОУ: 40108651; юридична адреса: просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, м. Чернігів) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №625239 від 22 серпня 2024 року, складену поліцейським Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівської області Ковганом Антоном Анатолійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень за порушення ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя А.І. Савенко